Малишко Микола Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Малишко Микола Олексійович
Shevchenko National Prize award ceremony 2017 Mykola Malyshko cropped.jpg
Народився 15 лютого 1938(1938-02-15) (80 років)
с. Знаменівка (Новомосковський район Дніпропетровської області).
Національність українець
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Жанр монументальне мистецтво, станковий живопис
Навчання Київський державний художній інститут
Напрямок монументалізм
Роки творчості від 1967
Працював у містах Київ
Нагороди
Заслужений художник України
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2017
Премії

Премія імені Василя Стуса
Премія ARSENALE АWARDS 2012 у номінації «Відкриття ARSENALE 2012»

Мико́ла Олексі́йович Мали́шко (нар. 15 лютого 1938(19380215), с. Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області) — український скульптор, художник. Заслужений художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Член Національної спілки художників України (1976).

Життєпис[ред.ред. код]

Зростав у селі, закінчив Дніпропетровське художнє училище (1961) і монументальне відділення Київського державного художнього інституту (1967). Відтоді творчо працює в галузі монументального мистецтва, графіки, станкового живопису.

Входив до кола неофіційного мистецтва в Києві (початок 1970-х років) разом із Борисом Плаксієм, Іваном Марчуком, Феодосієм Тетяничем та ін. Художники проводили в своїх квартирах одноденні покази та обговорення робіт у дуже вузькому колі знайомих[1]. У той період твори митця не експонувалися, оскільки вони не вписувалися в рамки декларованого владою «соцреалізму».

Уперше «незалежні» твори М. Малишка з'явилися в Національному музеї у Львові. З 1993 року бере активну участь у створенні засад нової української дерев'яної скульптури, представляючи свої роботи на виставках у Німеччині, Угорщині, Австрії. Співпрацює з Арт-центром «Я Галерея» (проекти в Мистецькому арсеналі та ін.).

Живе і працює на Київщині в селі Малютянка Києво-Святошинського району (неподалік від Боярки); дружина М. Малишка — художниця Ніна Денисова.

Творчий доробок[ред.ред. код]

Микола Малишко (четвертий зліва) з делегацією української громадськості на офіційному відкритті Козацького хреста (Сандармох, 2005)

Співавтор (з Назаром Біликом) проекту гранітного Козацького хреста «Убієнним синам України», встановленого 2004 року на меморіалі «Сандармох» у Республіці Карелії (РФ)[2]. Серед творчих здобутків — пам'ятний хрест жертвам Голодомору-геноциду 1933 року, встановлений у с. Мирівка Кагарлицького району Київської області, надмогильні хрести-монументи видатним борцям за волю України, з-поміж них — Кирило Осьмак, Василь Кук, Василь Стус, Олекса Тихий, Юрій Литвин, Іван Гончар, Оксана Мешко, Іван Світличний, Надія Світлична, визначні діячі української культури Іван-Валентин Задорожний, Віктор Китастий та інші.[3][4].

Автор багатьох творів дерев'яної скульптури (улюблений матеріал митця — дерево). Перший встановлений українцями на меморіалі «Сандармох» дубовий хрест «Убієнним синам України» (1997) — також одна з робіт М. Малишка[5].

Вибрані персональні виставки[ред.ред. код]

1999 — «Колір Середовище», галерея «Совіарт», Київ.

2005 — «Відлуння», Український дім, Київ.

2011 — «Сила людського духу: Скульптура, живопис», Музей сучасного образотворчого мистецтва України, Київ.
«Скульптура», арт-центр «Я Галерея», Київ.

У 2015 році твори Миколи Малишка вперше потрапили до Дніпропетровського художнього музею — на батьківщині митця. Проект «Лінія» (скульптура), що увібрав найкращі роботи майстра останніх років, висунуто на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2017 року[6].

Вибрані групові виставки[ред.ред. код]

2000 — «Опішне 2000», Національний симпозіум гончарства, смт Опішне (Зіньківський район Полтавської області).
«Перехід (малярство, скульптура)», Національна спілка художників, Центр сучасного мистецтва при НаУКМА, Київ.
«Білий Перехід», Національний художній музей України, Київ.

2001 — «Софійні символи буття», Національний заповідник «Софія Київська», «Хлібня», Київ.

2003 — «Декоративне мистецтво», Український дім, Київ.

2005 — «Українське дерево», Український дім, Київ.

2009 — Великий скульптурний салон-2009, «Мистецький арсенал», Київ.

2010 — «Ліс», арт-центр «Я Галерея», Київ.
Великий скульптурний салон-2010, Український дім, Київ.

2011 — «Сцена I. Сцена II.», арт-центр «Я Галерея», Дніпропетровськ.

Влітку 2012 р. скульптури автора брали участь у Першій київській міжнародній бієнале сучасного мистецтва Arsenale 2012[7].

У 2014 р. 14 дерев'яних скульптур демонструвалися у Франції — в Тулузькій галереї Espace Croix-Baragnon у рамках спільної виставки Anaconda в програмі Міжнародного фестивалю сучасного мистецтва FIAT. У тулузькій експозиції було представлено також фільм про Миколу Малишка «Лінія» (режисер Максим Вохін)[8].

Нагороди, відзнаки[ред.ред. код]

Президент України Петро Порошенко вручає Миколі Малишку Національну премію України імені Тараса Шевченка 2017 року

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Сайт Київської організації НСХУ. Малишко Микола Олексійович
Сергій Шевченко. Козацький хрест в урочищі Сандармох // День (№ 155, 30.08.2005)
Микола Малишко
Проект «До Дерева» відкрито в обласному художньому музеї
На Arsenale роздали призи у сфері сучасного мистецтва

Джерела та література[ред.ред. код]