Малкога товстодзьоба
| ?Малкога товстодзьоба | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Зозулеподібні (Cuculiformes) |
| Родина: | Зозулеві (Cuculidae) |
| Рід: | Товстодзьоба малкога (Rhamphococcyx) Cabanis & Heine, 1863 |
| Вид: | Малкога товстодзьоба |
| Біноміальна назва | |
| Rhamphococcyx calyorhynchus Temminck, 1825 | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Phaenicophaeus calyorhynchus | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Rhamphococcyx calyorhynchus |
 Віківиди: | Rhamphococcyx calyorhynchus |
 МСОП: | 22684113 |
 NCBI: | 3054339 |
Малко́га товстодзьоба[2] (Rhamphococcyx calyorhynchus) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Ендемік Індонезії. Це єдиний представник монотипового роду Товстодзьоба малкога (Rhamphococcyx).
Довжина птаха становить 53 см. Верхня частина тіла рудувато-бордова, голова темно-сіра, горло і груди руді, живіт темно-сірий. Крила і хвіст синювато-чорні. Очі червоні. Дзьоб великий, міцний, зверху жовтий, на кінці чорний з білою плямою, знизу та біля ніздрів червоний. У молодих птахів дзьоб жовтий, очі карі. Представники підвиду R. c. meridionalis мають світліше забарвлення, ніж представники номінативного підвиду. У представників підвиду R. c. rufiloris обличчя тьмяно-руде.
Виділяють три підвиди:[3]
- R. c. calyorhynchus (Temminck, 1825) — південь, схід і південний схід Сулавесі та острови Тоґіан[en];
- R. c. meridionalis Meyer, AB & Wiglesworth, 1896 — центр і південь Сулавесі;
- R. c. rufiloris (Hartert, E, 1903) — острів Бутон.
Товстодзьобі малкоги мешкають на Сулавесі та на сусідніх островах. Вони живуть у вологих тропічних лісах, чагарникових заростях і на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 1300 м над рівнем моря. Живляться переважно комахами.
- ↑ BirdLife International (2016). Rhamphococcyx calyorhynchus. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 9 січня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 09 січня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |