Маловисківський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маловисківський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Кіровоградська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Кіровоградська область
Код КОАТУУ: 3523100000
Утворений: 1923
Ліквідований: 2020
Населення: 41 835 (на 1.01.2019)
Площа: 1111 км²
Густота: 37.7 осіб/км²
Тел. код: +380-5258
Поштові індекси: 26200—26245
Населені пункти та ради
Районний центр: Мала Виска
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 18
Міста: 1
Смт: 1
Селища: 2
Села: 54
Районна влада
Голова ради: Сосновська Світлана Миколаївна
Голова РДА: Гребенюк Ігор Олександрович[1]
Вебсторінка: Маловисківська РДА
Маловисківська райрада
Адреса: 26200, Кіровоградська обл., Маловисківський р-н, м. Мала Виска, вул. Центральна, 78
Мапа
Мапа

Маловисківський район у Вікісховищі

Малови́сківський райо́н —колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Кіровоградської області України. Населення — 41 835 осіб (на 1 січня 2019 року). Районний центр — місто Мала Виска.

Історія

[ред. | ред. код]

Масове заселення району почалося в середині XVIII століття, коли на береги річок Мала Вись, Велика Вись, Кильтень почали прибувати поселенці з Молдови та Сербії.

З середини 18 століття цариця Катерина II почала наділяти землі на території сучасного району своєму оточенню. Так з'являються села Маргаричево, Кошовичеве (нині Мануйлівка), Самохвалове (нині Лозуватка), Гапсино (нині Олександрівка) та інші. І тільки у 1867 році, коли його власником став дворянин Улашин, Малу Виску перейменовано на сучасну назву.

Після будівництва залізниці Одеса — Бахмач в кінці 18 ст. швидко починає розвиватися промисловість. 15 жовтня 1899 р. вступив у дію місцевий цукровий, а через два роки — спиртовий заводи. Адміністративно—територіальний устрій на початку 20 століття був не стійким. Приміром, за даними Всеросійського перепису населення у 1883−1885 роках Єлисаветградський повіт складався з 57 волостей. На території сучасного району були Маловисківська, Великовисківська, Ерделівська, Злинська, Плетеноташлицька, Хмелівська, Якимівська волості. А вже у червні 1920 року п'ятий Лисаветградський з'їзд рад виніс рішення про необхідність перегляду адміністративно—територіального поділу. Однак процес утворення адміністративно—територіальних одиниць розтягнувся на кілька років. В органах влади точилися великі суперечки щодо їх назв, територій, доцільності, а також організація органів управління.

7 березня 1923 року Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет прийняв постанову «Про адміністративно — територіальний поділ України». Згідно з цим документом були ліквідовані повіти і волості. Єлисаветградський повіт реорганізувався у Єлисаветградський округ до складу якого увійшли утворені цією постановою 13 районів. Серед них — Великовисківський, Злинський, Маловисківський, Хмелівський. Цю дату можна вважати офіційним утворенням Маловисківського району. Мала Виска стала центром адміністративного району. З 1923 по 1935 роки район зазнав декілька реорганізацій.

Адміністративний устрій

[ред. | ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 18 сільських рад, які об'єднують 57 населених пунктів та підпорядковані Маловисківській районній раді. Адміністративний центр — місто Мала Виска[2].

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради Маловисківського району: Глодоську — до складу Новоукраїнського району і Миколаївську та Овсяниківську — до складу Кіровоградського району.[3]

У листопаді 2009 року з обліку було зняте село Прохорова Балка.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Районом проходить автошлях E50.

Природно-заповідний фонд

[ред. | ред. код]

Ботанічний заказник

[ред. | ред. код]

Плетений Ташлик.

Ландшафтний заказник

[ред. | ред. код]

Краснопільська балка.

Орнітологічний заказник

[ред. | ред. код]

Заплава Малої Висі.

Ботанічні пам'ятки природи

[ред. | ред. код]

Полезахисна смуга №1, Полезахисна смуга №2, Полезахисна смуга №3, Полезахисна смуга №4, Оман високий.

Геологічна пам'ятка природи

[ред. | ред. код]

Каскади.

Комплексна пам'ятка природи

[ред. | ред. код]

Бірзуловські горби.

Населення

[ред. | ред. код]
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 23 515 4689 3285 7026 6132 2259 124
Жінки 27 647 4565 3372 7058 7339 4820 493


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 46791 91,45%
росіяни 3309 6,47%
молдовани 461 0,90%
білоруси 273 0,53%
вірмени 106 0,21%
інші 224 0,44%

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 45710 89,34%
російська 4889 9,56%
молдовська 284 0,56%
білоруська 119 0,23%
вірменська 82 0,16%
інші 80 0,16%
  • 2011.12.01 — 45 357
  • 2015.02.01 — 43 729

Політика

[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Маловисківського району були створені 42 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 57,63% (проголосували 18 486 із 32 078 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 43,35% (8 014 виборців); Юлія Тимошенко — 19,56% (3 616 виборців), Олег Ляшко — 15,90% (2 940 виборців), Анатолій Гриценко — 4,47% (826 виборців), Сергій Тігіпко — 4,13% (763 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,28%.[6]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

У Маловисківському районі Кіровоградської області на обліку перебуває 49 пам'яток історії.

У Маловисківському районі Кіровоградської області на обліку перебуває 8 пам'яток архітектури.

У Маловисківському районі Кіровоградської області на обліку перебуває 9 пам'яток археології.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Розпорядження Президента України від 24 березня 2020 року № 214/2020-рп «Про призначення І.Гребенюка головою Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області»
  2. Адміністративно-територіальний устрій Маловисківського району [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  3. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року "Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР". Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 3 листопада 2016.
  4. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 15 травня 2022.
  5. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 26 червня 2017.
  6. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 28 березня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Новомиргородський район
Новоархангельський район Кропивницький район
Добровеличківський район Новоукраїнський район