Малосілківська сільська рада
| Малосілківська сільська рада | |||
|---|---|---|---|
|
| |||
| Основні дані | |||
| Країна |  СРСР— УРСР Україна
| ||
| Область | Житомирська округа Бердичівська округа Вінницька область Житомирська область | ||
| Район | Янушпільський район Бердичівський район Бердичівська міська рада | ||
| Адм. центр | с. Малосілка | ||
| Утворена | 1923 року | ||
| Ліквідована | 17 липня 2020 року | ||
| Код КОАТУУ | 1820883300 | ||
| Облікова картка | Малосілківська сільська рада | ||
| Склад | |||
| Кількість членів | 12 | ||
| Голова ради | Олексійчук Микола Миколайович | ||
| Територія та населення | |||
| Площа | 23,136 км² | ||
| Населення | 809 | ||
| Густота | 34,97 осіб/км² | ||
| Населені пункти | 2 | ||
| Контактні дані | |||
| Адреса | вул. Леніна, 1, с. Малосілка, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13340 | ||
| |||
Малосілківська сільська рада (до 1946 року — Мало-Татарнівська сільська рада, Мало-Татаринівська сільська рада) — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Янушпільськму, Бердичівському районах і Бердичівській міській раді Вінницької й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Малосілка.
Населені пункти[ред. | ред. код]
Сільській раді були підпорядковані населені пункти:
Населення[ред. | ред. код]
Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 2 457 осіб, кількість дворів — 485[1].
Відповідно до перепису населення СРСР, станом на 17 грудня 1926 року, чисельність населення ради становила 2 727 осіб, з них, за статтю: чоловіків — 1 325, жінок — 1 402; етнічний склад: українців — 2 723, чехів — 4. Кількість господарств — 583, з них несільського типу — 18[2].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради, станом на 12 січня 1989 року, становила 928 осіб.
Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 809 осіб[3].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,01 % |
| російська | 0,99 % |
Склад ради[ред. | ред. код]
Рада складалася з 12 депутатів та голови.
Керівний склад сільської ради[ред. | ред. код]
| ПІБ | Основні відомості | Дата обрання | Дата звільнення |
|---|---|---|---|
| Олексійчук Микола Миколайович | Сільський голова , 1958 року народження, освіта, член Комуністичної партії України | 26.03.2006 | 31.10.2010 |
| Олексійчук Микола Миколайович | Сільський голова , 1958 року народження, освіта вища, член Комуністичної партії України | 31.10.2010 |
Примітка: таблиця складена за даними джерела[5]
Історія[ред. | ред. код]
Створена 1923 року як Мало-Татарнівська сільська рада, в складі сіл Демчин, Мала Татарнівка (Мала Татаринівка) та залізничної станції Демчин Озадівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. У 1926 році в с. Демчин створено окрему, Демчинську сільську раду Бердичівського району. Станом на 1 жовтня 1941 року на обліку значився населений пункт Народне господарство (згодом — Березівка).
7 червня 1946 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Житомирської області», сільську раду перейменовано на Малосілківську через перейменування її адміністративного центру на с. Малосілка[6].
Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Бердичівського району Житомирської області, на обліку в раді перебували с. Малосілка та х. Березівка, селище залізничної станції Демчин значилося на обліку у Демчинській сільській раді[7].
11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради УРСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», до складу ради включено с. Демчин ліквідованої Демчинської сільської ради Бердичівського району. 29 червня 1960 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 683 «Про об'єднання деяких населених пунктів в районах області», селище зал. станції Демчин приєднано до с. Демчин. 29 травня 1967 року, відповідно рішення Житомирського ОВК № 269 «Про віднесення сіл Лугини і Червоноармійська до категорії селищ міського типу та зміну адміністративної підпорядкованості окремих населених пунктів області», с. Демчин передане до складу Мирославської сільської ради Бердичівського району. 27 червня 1969 року взято на облік селище Березки (раніше — х. Березівка)[6].
На 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Бердичівського району Житомирської області, на обліку в раді перебували с. Малосілка та с-ще Березки[8].
Виключена з облікових даних 17 липня 2020 року[9]. Територію та населені пункти ради, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Швайківської сільської територіальної громади Бердичівського району Житомирської області[10].
Входила до складу Янушпільського (7.03.1923 р.), Бердичівського (17.06.1925 р., 28.06.1939 р.) районів та Бердичівської міської ради (15.09.1930 р.)[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 160. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 17 квітня 2023.
- ↑ Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) (PDF). Інститут історії України НАН України. Бердичів. 1927. с. 12. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 17 квітня 2023.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 17 квітня 2023.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ rada.gov.ua
- ↑ а б в Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 90, 145, 199, 543, 549, 566, 585. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 16 квітня 2023.
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 165. Процитовано 16 квітня 2023.
- ↑ Упоряд. А.Д. Шелягин. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). Інститут історії України НАН України. Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України, 1973. с. 132. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 17 квітня 2023.
- ↑ Картка ради на сайті Верховної Ради України
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 12 травня 2021.