Малоярославець Другий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Малоярославець Другий
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Тарутинський район
Рада/громада Малоярославецька Друга сільська рада
Код КОАТУУ 5124785001
Облікова картка Малоярославець Другий 
Основні дані
Засноване 1817
Населення 707
Територія 1,2 км²
Густота населення 589,170 осіб/км²
Поштовий індекс 68551
Телефонний код +380 4847
Географічні дані
Географічні координати 46°09′11″ пн. ш. 29°05′09″ сх. д. / 46.15306° пн. ш. 29.08583° сх. д. / 46.15306; 29.08583Координати: 46°09′11″ пн. ш. 29°05′09″ сх. д. / 46.15306° пн. ш. 29.08583° сх. д. / 46.15306; 29.08583
Водойми р. Кирижк
Місцева влада
Адреса ради 68551, с.Малоярославець Другий, вул.Центральна, 72а
Карта
Малоярославець Другий. Карта розташування: Україна
Малоярославець Другий
Малоярославець Другий
Малоярославець Другий. Карта розташування: Одеська область
Малоярославець Другий
Малоярославець Другий

Малояросла́вець Другий (у минулому: Село № 16, Альт-Постталь)  — село в Тарутинському районі Одеської області, засноване свого часу німецькими колоністами.

Історія[ред. | ред. код]

За даними 1859 року у німецькій колонії Малоярославець Другий (Боршталь) Аккерманського повіту Бессарабської області мешало 1146 осіб (516 чоловічої статі та 444 — жіночої), налічувалось 84 дворове господарство, існували лютеранський молитовний будинок та сільське училище[1].

Станом на 1886 рік у німецькій колонії Малоярославецької волості мешало 1890 осіб, налічувалось 169 дворових господарств, існували лютеранська церква, паровий млин, лавка[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зменшилась до 1605 осіб (826 чоловічої статі та 779 — жіночої), з яких 1524 — лютеранської віри[3].

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 331)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-7)