Очікує на перевірку

Мальдіс Адам Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мальдіс Адам Йосипович
біл. Адам Іосіфавіч Мальдзіс
Народився7 серпня 1932(1932-08-07)[1]
Rasolyd, Oshmiana districtd, Віленське воєводство, Польська Республіка
Помер3 січня 2022(2022-01-03)[2] (89 років)
Мінськ, Білорусь[2]
ПохованняZadvornikid
Країна Польська Республіка
 СРСР
 Білорусь
Діяльністьписьменник, перекладач, літературознавець, журналіст, літературний критик, публіцист, літературознавець
Alma materІнститут журналістики БДУ (1956)
Галузьлітературознавство[3], літературна критика[3], публіцистика[3] і творче та професійне письмоd[3]
ЗакладFrantsishak Skaryna National Scientific & Educational Centerd
Belaruski fond kulʹturyd
Q110413056?
Вчене званняпрофесор[d]
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d]
Науковий керівникNaum Perkind
ЧленствоСП СРСР
Білоруський ПЕН-центр
International Association of Belarusiansd
ПартіяКПРС
Нагороди

Мальдіс Адам Йосипович (7 серпня 1932, Расоли, Віленське воєводство — 3 січня 2022) — радянський і білоруський літературознавець, літературний критик, публіцист, прозаїк, перекладач. Доктор філологічних наук (1987), професор (1990). Член СП СРСР (1965).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині в селі Росоли Ошмянського повіту Віленського воєводства II Речі Посполитої (нині — Островецький район Гродненської області, Білорусь). У 1956 році закінчив факультет журналістики БДУ, після чого працював секретарем в радошковицькій районній газеті «Сцяг Ільіча» («Прапор Ілліча»). У 1959 році вступив до аспірантури при Інституті літератури імені Янки Купали АН БРСР, після її закінчення в 1962 році працював науковим співробітником. У 1963 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Білорусько-польські літературні взаємозв'язки в другій половині XIX століття».

З 1981 року завідувач відділом білоруської дожовтневої літератури в Інституті літератури. У 1982 році Мальдіс був першим науковцем із радянської Білорусі, який провів значну кількість часу в Білоруській бібліотеці в Лондоні, працюючи з матеріалами, недоступними дослідникам вдома через цензуру.[4] У 1986 році захистив докторську дисертацію на тему «Закономірності розвитку білоруської літератури перехідного періоду (друга половина XVII—XVIII століття)». З 1987 року голова комісії «Вяртанне» («Повернення») Білоруського фонду культури, з 1989 року член Білоруського ПЕН-центру. У 1990 році як член делегації БРСР брав участь в роботі 45 сесії ООН. У 1990 році він зробив публічну заяву – першу в БРСР – із закликом до визнання важливої та позитивної ролі уніатської церкви в історії Білорусі.[5]

З 1990 року — професор, з 1991 по 1998 рік працював директором Національного науково-просвітницького центру імені Франциска Скорини[6]. У тому ж році (1991) був обраний президентом Міжнародної асоціації білорусистів. З 1996 року керівник відділу культурології Міжнародної Академії наук Євразії.

Помер 3 січня 2022[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  2. а б https://www.svaboda.org/amp/31637736.html
  3. а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  4. Between the lands from Poland to Russia via Belarus and Ukraine: a journey through cinema, history, literature, memory and music : papers from the Symposium to mark the 75th birthday of Prof. Arnold McMillin.
  5. Часопіс "Унія" - "Мы павінны зьмяніць свае адносіны да Уніі". www.unija.by (укр.). Архів оригіналу за 14 жовтня 2022. Процитовано 14 жовтня 2022.
  6. Пашкоў, Г. П. (2000). Беларуская эцыклапедыя: У 18 т. Т. 10: Малайзія — Мугаджары. Т. 10. Мінск: БелЭн. p. 43. ISBN 9851101699.
  7. Памёр Адам Мальдзіс. Наша Ніва (біл.). Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 3 березня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]