Мальченко Степан Микитович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мальченко Степан Микитович
Ім'я при народженні Мальченко Степан Микитович
Народження 28 жовтня 1858(1858-10-28)
Шостка, Глухівський повіт, Чернігівська губернія
Смерть невідомо
невідоме
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Приналежність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Командування Imperial Russian Army Col 1917 h.png Полковник,
11 УНР 30-03-1920 Полковник.svg Полковник
Війни / битви Перша світова війна
Радянсько-українська війна
Нагороди
Орден Святого Володимира 3 ступеня

Мальченко Степан Микитович (28 жовтня 1858, Шостка, Глухівський повіт, Чернігівська губернія — дата смерті невідома) — полковник Армії УНР.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у місті Шостка Глухівського повіту Чернігівської губернії.

Закінчив 2-гу Санкт-Петербурзьку військову прогімназію, Піротехнічну артилерійську школу (у 1879 році), Михайлівське артилерійське училище (у 1883 році). Станом на 1 січня 1910 року — підполковник 1-ї Туркестанської артилерійської бригади (місто Ташкент). З 12 липня 1914 року — полковник. У 1914–1917 роках — командир 6-го Туркестанського стрілецького артилерійського дивізіону та 3-ї збірної артилерійської бригади. За Першу світову війну був нагороджений усіма орденами до Святого Володимира III ступеня з мечами та биндою та Георгіївською зброєю (18 вересня 1915 року, за бій 25 грудня 1914 року — 9 січня 1915 року).

З 10 червня 1918 року — завідувач артилерійських складів Чернігівщини та 5-го Чернігівського корпусу Армії Української Держави. З вересня 1918 року — завідувач артилерійських складів Київщини та 4-го Київського корпусу Армії Української Держави.

З березня 1919 року — завідувач постачання Головного артилерійського управління Дієвої Армії УНР. 1 червня 1919 року у Тернополі потрапив у польський полон.

З 13 вересня 1920 року — завідувач артилерійської частини штабу Армії УНР. Станом на 1 жовтня 1922 року — командир 5-ї гарматної бригади 5-ї Херсонської стрілецької дивізії Армії УНР.

В еміграції 1921-1923 в Польщі[1]

Подальша доля невідома.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921) . — К.: Темпора, 2007. — 536 с.: іл. ISBN 966-8201-26-4.