Перейти до вмісту

Малімб жовтоволий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Малімб жовтоволий
Охоронний статус

Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:Ткачикові (Ploceidae)
Рід:Малімб (Malimbus)
Вид:Малімб жовтоволий
Біноміальна назва
Malimbus ballmanni
Wolters, 1974
Посилання
Вікісховище:Malimbus ballmanni
Віківиди:Malimbus ballmanni
ITIS:560957
МСОП:22719078

Малі́мб жовтоволий[2] (Malimbus ballmanni) — вид горобцеподібних птахів родини ткачикових (Ploceidae)[3]. Мешкає в Західній Африці.

Довжина птаха становить 17-20 см. Забарвлення самців переважно чорне, їх потилиця оранжево-жовта, на грудиях яскравий золотисто-жовтий "комірець", гузка золотисто-жовта. Самиці мають маже повністю чорне забарвлення, на грудях у них нечіткий жовтуватий "комірець"[4].

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Відомі три популяції, що живуть у вологих рівнинних тропічних лісах Західної Африки: одна мешкає в лісі Гола[en] в Сьєрра-Леоне та на заході Ліберії, друга — на сході Ліберії та на заході Кот-д'Івуару, а третя — в заповіднику Діке в Гвінеї. Жовтоволі малімби зустрічаються на висоті до 400 м над рівнем моря.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Жовтоволі малімби зустрічаються поодинці або невеликими зграйками. Іноді вони приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами, яких шукають в кронах дерев, на висоті від 8 до 22 м над землею. Гніздо кулеподібне з трубкоподібним входом, направленим донизу. Розмножуються жовтоволі малімби двічі на рік, в липні-серпні та у жовтні-листопаді.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція жовтоволих малімб становить від 2500 до 10000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ BirdLife International (2016). Malimbus ballmanni.
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Old World sparrows, snowfinches, weavers. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 28 квітня 2014. Процитовано 7 січня 2022.
  4. ↑ Nik Borrow; Ron Demey (2001). Birds of Western Africa. Christopher Helm. с. 745—746. ISBN 0-7136-3959-8.

Посилання

[ред. | ред. код]