Малін Володимир Никифорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Малін Володимир Никифорович
рос. Владимир Никифорович Малин
Народився 11 (24) липня 1906
село Яконово Вишневолоцького повіту Тверської губернії, тепер Торжоцького району Тверської області, Російська Федерація
Помер 30 січня 1982(1982-01-30) (75 років)
Москва, СРСР
Країна  СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Північно-Західний інститут управлінняd
Посада депутат Верховної ради СРСР[d], member of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR of the 1st convocationd і list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1947–1950)d
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За оборону Москви»

Володимир Никифорович Малін (24 липня 1906(19060724), село Яконово Вишневолоцького повіту Тверської губернії, тепер Торжоцького району Тверської області, Російська Федерація — 30 січня 1982, місто Москва) — радянський партійний діяч, 1-й секретар Могильовського обласного комітету КП(б) Білорусі, секретар ЦК КП(б) Білорусі, завідувач загального відділу ЦК КПРС, ректор Академії суспільних наук при ЦК КПРС. Член Бюро ЦК КП(б) Білорусі з 20 травня 1940 по 1 грудня 1947 року. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1956—1966 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го, 5—6-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 11(24) липня 1906 року в родині склодува. З жовтня 1919 по серпень 1920 року — баночник Хватовського скляного заводу Саратовської губернії.

У серпні 1920 — листопаді 1921 року — секретар земельного відділу Кузнецовського волосного виконавчого комітету Тверської губернії. З листопада 1921 по липень 1922 року — безробітний в селі Яконово Тверської губернії.

У липні 1922 — січні 1925 року — баночник, у січні 1925 — лютому 1927 року — майстер-склодув Яконовського скляного заводу Тверської губернії. У 1925 році вступив до комсомолу.

Член ВКП(б) з грудня 1926 року.

У лютому — червні 1927 року — голова правління споживчого товариства в селі Яконово Тверської губернії.

У червні 1927 — січні 1928 року — майстер-склодув Яконовського скляного заводу.

У січні — червні 1928 року — секретар Кузнецовського волосного комітету ВЛКСМ Вишневолоцького повіту Тверської губернії.

У червні — жовтні 1928 року — відповідальний секретар колективу ВКП(б) Яконовського скляного заводу Тверської губернії.

У жовтні 1928 — жовтні 1930 року — в Червоній армії: курсант, помічник командира взводу полкової школи 142-го стрілецького полку в місті Ржеві Західної області.

У жовтні 1930 — вересні 1931 року — студент 2-го Московського обласного комуністичного вузу в місті Рязані.

У вересні 1931 — липні 1933 року — студент Вищої комуністичної сільськогосподарської школи імені Кірова в місті Ленінграді. У липні 1933 — лютому 1935 року — секретар партійного комітету Вищої комуністичної сільськогосподарської школи імені Кірова в місті Ленінграді. У лютому 1935 — листопаді 1937 року — слухпч Інституту червоної професури в Ленінграді.

У листопаді 1937 — жовтні 1938 року — завідувач відділу друку і видавництв ЦК КП(б) Білорусі.

У жовтні 1938 — червні 1939 року — 1-й секретар Могильовського обласного комітету КП(б) Білорусі.

6 червня 1939 — 26 березня 1941 року — секретар ЦК КП(б) Білорусі з пропаганди і агітації.

26 березня 1941 — 1 вересня 1943 року — секретар ЦК КП(б) Білорусі з промисловості.

З серпня 1941 по січень 1942 року — член Військової ради 13-ї армії Південно-Західного фронту. У січні 1942 — січні 1944 року — заступник начальника, начальник Політичного управління Центрального Штабу партизанського руху та заступник начальника Центрального Штабу партизанського руху при Ставці Верховного головнокомандувача в Москві.

26 серпня 1943 — 7 березня 1947 року — 3-й секретар ЦК КП(б) Білорусі. 7 березня — 1 грудня 1947 року — секретар ЦК КП(б) Білорусі з промисловості.

З листопада 1947 по червень 1949 року — слухач Курсів перепідготовки при ЦК ВКП(б); аспірант Академії суспільних наук при ЦК ВКП(б) у Москві.

У червні 1949 — червні 1952 року — секретар Ленінградського міського комітету ВКП(б).

У червні 1952 — грудні 1953 року — інспектор ЦК КПРС у Москві.

У січні 1954 — липні 1965 року — завідувач загального відділу ЦК КПРС.

У липні 1965 — листопаді 1970 року — ректор Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

З листопада 1970 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 30 січня 1982 року, похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — М. : РОССПЭН, 2016. (рос.)