Малі Чорнокінці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Малі Чорнокінці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Колиндянська сільська громада
Код КОАТУУ 6125585601
Облікова картка Малі Чорнокінці 
Основні дані
Населення 411 (на 1.01.2018)[1]
Територія 2.170 км²
Густота населення 269.59 осіб/км²
Поштовий індекс 48525
Телефонний код +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 48°58′26″ пн. ш. 25°59′47″ сх. д. / 48.97389° пн. ш. 25.99639° сх. д. / 48.97389; 25.99639Координати: 48°58′26″ пн. ш. 25°59′47″ сх. д. / 48.97389° пн. ш. 25.99639° сх. д. / 48.97389; 25.99639
Водойми Нічлава
Відстань до
районного центру
30 км
Найближча залізнична станція Гадинківці
Відстань до
залізничної станції
15 км
Місцева влада
Адреса ради 48525, с.Малі Чорнокінці
Карта
Малі Чорнокінці. Карта розташування: Україна
Малі Чорнокінці
Малі Чорнокінці
Малі Чорнокінці. Карта розташування: Тернопільська область
Малі Чорнокінці
Малі Чорнокінці

Малі Чорнокінці у Вікісховищі?

Малі́ Чорнокі́нці — село Чортківського району Тернопільської області, було центром сільської ради. До Малих Чорнокінців приєднано хутір Новоставці.

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Колиндянської сільської громади.

Розташування[ред. | ред. код]

Розташоване на берегах р. Нічлава (ліва притока Дністра), за 25 км від районного центру і 15 км від найближчої залізничної станції Гадинківці.

Територія — км² Дворів — 217.

Місцевості[ред. | ред. код]

  • Навоставці — хутір, приєднаний до с. Малі Чорнокінці; розташований за 1 км від нього. У 1952 р. на хуторі 38 будинків, 144 особи.

Історія[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка — 1564 р., згодом згадане у 1785 році.

У селі в 1900 р. — 1489 жителів, 1910—1581, 1921—1430, 1931—1396; у 1921 р. — 265, 1931—302 двори. За Австро-Угорщини діяла двокласна школа з українською мовою навчання, за Польщі — трикласна (утраквістична).

У 1915 р. царська окупаційна влада заарештувала о. Івана Палагіцького та чотири студентів і виселила їх у Сибір.

Протягом 1939—1941 рр. у Чортківській тюрмі органи НКВС замучили і розстріляли жителів села Петра Вербіцького, Євстахія Задоровського, Володимира та Петра Ільницьких; убили в місті Умані Михайла Завалику та й Петра Мищія.

В УПА воювали Володимир Бережанський, Михайло Вербіцький, Григорій і Петро Грабеці, Марія Івахів, Степан Лесюк, Іван Лучка, Іван та Петро Манорики, Михайло Мединський, Антон, Дмитро, Петро й Теодор Мищії, Василь, Михайло і Степан Низкогузи, Михайло Присяжний, Дмитро Рудзік та інші.

Релігія[ред. | ред. код]

У селі є три каплички.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

1991 р. насипано могилу на пошану УСС, полеглих за волю України.

Споруджено:

  • пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1973).

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення, чол.
1900 1910 1921 1931 2014 2018
1489 1581 1430 1396 415 411[1]

Соціальна сфера, господарство[ред. | ред. код]

На початку XX ст. у Малих Чорнокінцях працювали два млини, готель, кооператива, дитячий садок; велика земельна власність належала Матільді Волянській.

Функціонували філії товариств «Просвіта», «Луг», «Сокіл», «Сільський господар» та інших.

Після Другої світової війни у селі діяв примусово організований колгосп.

2004 р. створено ПАП «Добробут» (засновник Роман Кузь). Підприємство орендує 422 га землі, що належить 192 власникам. ПАП «Добробут» капітально відремонтувало дорогу в Малих Чорнокінцях, обгородило цвинтар, дає пожертви на храм, займається іншою благочинною діяльністю.

Нині діють школа, дитячий садочок, бібліотека, клуб, музей історії Малих Чорнокінців, ФАП, ТОВ «Племптахофабрика», ААГ «Мир», ПАП «Мрія», ПАП «Добробут».

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]