Очікує на перевірку

Малі броньовані артилерійські катери проєкту 58155

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Малі броньовані артилерійські катери проекту 58155)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гюрза (значення).
Бронекатер Гюрза-М на випробуваннях в Чорному морі поблизу Одеси, 2016 р.
Проєкт
Назва: проєкт 58155 «Гюрза-М»
Будівники: Завод «Кузня на Рибальському»
Оператори:  Україна
Попередник: проєкт 58150 «Гюрза»
Підкласи: проєкт 58181 «Кентавр»[1]
Будівництво: з 2012 року
У експлуатації: з 2016 року
Заплановано: 8
Побудовано: 8
Активні: 4
Втрачено: 4
Основні характеристики
Тип: артилерійський катер
Водотоннажність: повна 54 т
Довжина: 23,0 м
Ширина: 4,8 м
Осадка: 1,0 м
Двигуни: ГЕУ 2 дизелі
Швидкість: 25 вуз.
Дальність
плавання:		 900 миль (12 вуз.)
Автономність: 5 діб
Екіпаж: 5 осіб
Навігаційне та
радіолокаційне обладнання:
Озброєння:
Бронювання:
  • ходова рубка
  • моторний відсік
  • відсіки зброї

Малі броньовані артилерійські катери проєкту 58155 (шифр «Гюрза-М») — тип малих броньованих артилерійських катерів спроєктований «Дослідно-проєктним центром кораблебудування» (м. Миколаїв).

Був розроблений на основі проєкту 58150 («Гюрза») — на відміну від попередника має дещо більші розміри, потужнішу силову установку та досконаліше озброєння. Катери почали надходити на озброєння ВМС України наприкінці 2015 року.[2]

Катер став однією зі складових для «москітного флоту» — концепції розвитку українських ВМС після анексії Криму Росією 2014 року[сумнівно — обговорити].

У 2017 році озвучувалися плани щодо використання цих катерів у Азовському морі,[3] і з вересня 2018 року перші катери були передислоковані до нього на Азовську військово-морську базу.

У 2022 році всі ракетні катери проєкту 58155 «Гюрза-М», які входили до складу Азовської флотилії, були захоплені збройними силами Російської Федерації внаслідок російського вторгнення в Україну. Таким чином, станом на червень 2022 року у складі ВМС України перебувало лише три з восьми ракетних катерів даного типу.

Конструкція

[ред. | ред. код]

Огляд

[ред. | ред. код]

Бронекатер проєкту 58155 («Гюрза-М») спроєктований «Дослідно-проєктним центром кораблебудування» і є подальшим розвитком річкових броньованих катерів проєкту 58150 («Гюрза»). Проєкт розроблений в ініціативному порядку під керівництвом головного конструктора С. В. Кривка.[4] Катер проєкту 58155 («Гюрза-М») більший за свого попередника.

Попри певну схожість з «річковими» катерами проєкту 58150 «Гюрза», катери проєкту 58155 «Гюрза-М» мають й низку істотних відмінностей: у них інші габарити, власні конструктивні рішення, силова установка, системи озброєння, модулі, тощо. Таким чином, «Гюрза-М» — морський катер, повністю пристосований для дій на морі[5].

Бронекатери призначені для несення бойової вахти в прибережній морській смузі. До переліку завдань входять: патрулювання, охорона водних рубежів, боротьба з малорозмірними судами супротивника, захист берегових стаціонарних і плавучих гідротехнічних об'єктів та споруд, сприяння десантним і прикордонним групам, забезпечення безпеки мореплавання, а також сприяння в питаннях розвідки, доставки, постачання[6].

Станом на червень 2018 року в конструкцію бронекатерів було внесено близько сімдесяти змін[7]. Також на катери було встановлене «додаткове оснащення» що за словами командувача ВМС Ігоря Воронченка має стати «несподіванкою для супротивника»[8]. Станом на 2019 рік вже побудовані катери та ті, що будуються, продовжують модернізувати та дооснащувати новим озброєнням та обладнанням.

Корпус та рушій

[ред. | ред. код]
КАУ-30М («Катран-М»)

Корпус та вікна броньовані. Особливості форм корпусу та нахил бортів роблять катери малопомітними на радарах, а фарбування — в оптичному діапазоні[9].

Конструкція чотирьох катерів другої серії, які були спущені на воду у червні 2017 року, зазнала змін, оскільки ходові випробування перших двох МБАКів показали, що вони не виходять на заплановану максимальну швидкість у 25 вузлів. Тому в конструкцію чотирьох наступних катерів були внесені зміни: був замінений гребний гвинт та здійснений перерахунок валової лінії. Це дозволило вийти на номінальні показники швидкості у понад 25 вузлів. Було змінено компонування машинного відділення — встановлено захист валової лінії для покращення техніки безпеки під час експлуатації, а також замінене розташування пожежного насосу в житловому відсіку[10].

Озброєння

[ред. | ред. код]

Озброєння катера складає два дистанційно керованих морських бойових модуля БМ-5М.01 «Катран-М» виробництва ДП «Миколаївський ремонтно-механічний завод», які є варіантом бойового модуля БМ-3 «Штурм» для бронетехніки. Кожен модуль «Катран-М» має 30-мм автоматичну гармату ЗТМ-1, 30-мм автоматичний гранатомет КБА-117 та 7,62-мм кулемет КТ, а також дві ПТРК «Бар'єр» з лазерною системою наведення. Катер оснащений оптико-електронною системою керування вогнем а також має комплект переносного ЗРК[6].

У листопаді 2018 року P177 «Кременчук» здійснив успішні навчальні стрільби з ПТРК «Бар'єр» в районі Бердянської коси в Азовському морі[11] хоча іще станом на вересень 2018 року ПТРК на катерах не були придатні до використання через неготовність системи наведення в умовах моря[9].

Поліпшена, в порівнянні з варіантом для бронетехніки, система стабілізації гармати в бойовому модулі дає можливість вести вогонь навіть за 3-бального шторму[9].

Завдяки уніфікації передбачена можливість встановлення інших бойових модулів залежно від основного призначення катера[5].

Електроніка

[ред. | ред. код]

Крім того, катер обладнаний РЛС «Дельта-М», оптико-електронною системою управління вогнем артилерії малого і середнього калібру ОЕлС «Sarmat», датчиками виявлення лазерного випромінювання.

МБАКи планували озброїти системою постановки пасивних перешкод німецького виробництва, але через складнощі у закупівлі такого обладнання від них відмовились і для катерів була розроблена вітчизняна система постановки пасивних перешкод[12]. Починаючи з другої серії катери обладнані 50-мм автоматичною системою постановки димових перешкод УППП-20 мультиспектральними димовими снарядами, яка призначена для захисту військових та цивільних транспортних засобів від несподіваних атак. Спрацювання системи відбувається після надходження сигналу від зовнішніх датчиків на пульт керування, при цьому система розпізнає загрозу та здійснює постріл мультиспектральними димовими снарядами у сторону руху загрози[13].

Для захисту під час стоянки, у грудні 2018 року очікувалося встановлення на всі МБАКи гідроакустичних станцій. Спочатку розглядався варіант встановлення вітчизняної ГАС «Тронка», але вона не видала очікуваних від неї результатів під час випробувань, тому було обрано ГАС з Німеччини Cerberus[14]. Ця станція дозволяє виявляти водолаза з аквалангом замкнутого циклу в радіусі у 700 метрів та в автоматичному режимі сповіщати оператора. Її характеристики:

  • робочі температури: від -2° до 35° по Цельсію
  • робочі глибини: від 2 до 50 метрів
  • кут огляду по горизонталі: 360°

Останній катер серії «Костопіль» отримав протидиверсійну гідроакустичну станцію «Cerberus Mod 2» виробництва німецької компанії «Atlas Elektronik»[15].

Ракетне озброєння

[ред. | ред. код]

19 листопада 2018 підрозділи ВМС України в Азовському морі поблизу Бердянської коси провели бойові стрільби. У супроводі буксира «Корець» стрільби проводив малий броньований артилерійський катер (МБАК) «Кременчук», озброєний бойовими модулями «Катран-М». Вперше в Азовському морі був застосований протитанковий ракетний комплекс (ПТРК) «Бар'єр», який адаптований виробником до морських умов, комплекс успішно вразив всі мішені. Екіпаж отримав новий досвід застосування сучасних українських ПТРК на морі.

В районі стрільб був помічений прикордонний корабель ФСБ РФ, який постійно знаходився біля району проведення стрільб. Провокацій з боку росіян на цей раз не було.[16][11]

В жовтні 2021 року британське видання The Times повідомило, що британське міністерство оборони веде переговори з Україною про продаж високоточних озброєнь, зокрема, ракет Brimstone для озброєння ними МБАК «Гюрза-М» та інших катерів зі складу ВМС України[17].

Авіаційна складова

[ред. | ред. код]

7 липня 2019 року на святкуванні Дня ВМС України було представлено безпілотний літальний авіаційний комплекс «F-2M» розробки ТОВ «Безпілотні технології», призначений до використання на малих кораблях та катерах. Його використання заплановане й на цих катерах.[18][19]

Історія

[ред. | ред. код]

Розробка проєкту

[ред. | ред. код]

25 жовтня 2012 року у Києві, на публічному акціонерному товаристві «Завод „Ленінська кузня“» відбулася урочиста церемонія закладки двох броньованих артилерійських катерів проєкту 58155 «Гюрза-М» для Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Будівництво катерів, спроєктованих «Дослідно-проєктним центром кораблебудування», здійснюватиметься згідно контракту, укладеного між Міністерством оборони України і ПАТ «Завод „Ленінська кузня“». Всього до 2017 року планувалося збудувати 9 катерів «Гюрза-М».

Закладні дошки на два закладні блоки катерів у присутності працівників підприємства прикріпили перший заступник Міністра оборони України Олександр Олійник, перший заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України віце-адмірал Ігор Кабаненко, командувач Військово-Морських Сил Збройних Сил України віце-адмірал Юрій Ільїн та голова правління ПАТ «Завод „Ленінська кузня“» Валерій Шандра[20]

Після окупації Росією Криму 2014 року, і виведення частин Військово-морських сил на материк, перед керівництвом Збройних сил постало питання про створення вітчизняного флоту фактично з нуля. Командування ВМС серед багатьох варіантів розвитку обрало концепцію «москітного флоту». Ця концепція передбачає створення легких катерів різноманітного призначення, як основу корабельного складу флоту. Одним з катерів для таких функцій було обрано МБАК проєкту 58155 «Гюрза-М».[3][21]

У липні 2015 року повідомлялося, що катери «Гюрза-М» почнуть надходити на озброєння Українських ВМС наприкінці 2015 року[22].

Спуск першої пари катерів

[ред. | ред. код]

11 листопада 2015 року в Києві відбувся урочистий спуск на воду першого катера «Гюрза-М» побудованого для ВМС України. Судну дали назву «Білгород-Дністровський»[2].

7 квітня 2016 року відбулась урочиста закладка наступних чотирьох малих броньованих артилерійських катерів проєкту 58155 на замовлення Міністерства оборони України. У заході взяли участь представники керівного складу Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства оборони, Генерального штабу Збройних Сил України, Військово-Морських Сил, керівництво та працівники підприємства[23].

9 вересня 2016 року малі броньовані артилерійські катери U174 «Аккерман» та U175 «Бердянськ» на навчальних стрільбах у супроводі фрегату «Гетьман Сагайдачний» виявили російський протичовновий корабель «Смєтлівий», який провів захоплення цілі й вів українські кораблі своїм бортовим озброєнням. «Гетьман Сагайдачний» поставив димову завісу під покровом якої катери підійшли ближче до російського корабля, розділилися та взяли його в напівобхват. Кораблі були готові до бою, снаряди були вже у люфі. «Смєтлівий» був змушений відступити. Таким чином «український москітний флот» здобув свою першу перемогу[24][25][26].

В листопаді 2016 року були успішно завершені державні випробування МБАК «Аккерман» і «Бердянськ», обидва катери відправлені на пофарбування. Катери під час випробувань, що відбувалися на тлі тактичних флотських навчань показали дуже гарні ходові якості, безперебійну роботу систем і механізмів, а також живучість та надійність матеріальної частини[27]. Особлива увага була приділена роботі бойових модулів та апаратури навігації. Вже в морі на полігоні бойової підготовки було перевірено швидкість ходу катерів, роботу апаратури навігації, можливості енергетичної установки, маневреність катерів, рульовий, якірний, швартовно-буксирний та леєрний пристрої. Крім того, було перевірено дальність плавання, спроможності кормових та носових бойових модулів, апаратуру навігації та герметизацію зовнішнього контуру катерів[27].

Станом на 2017 рік більшість серед артилерійських катерів на озброєнні ВМС України становлять катери проєкту 363У, 1972—1973 років випуску (в тому числі U172 «Рівне»), також у строю один артилерійський катер проєкту 1400М «Гриф» — U170 «Скадовськ». За повідомленнями Командування ВМС України, у зв'язку із введенням до бойового складу нових МБАК типу «Гюрза-М» (очікується 18 катерів до 2020 року)[28], інші катери планується поступово (до 2020 року) вивести з бойового складу ВМС ЗС України[29].

Наступні катери

[ред. | ред. код]

20 червня 2017 з'явилося фото третього катера, готового до спуску на воду.[30][31]

22 червня 2017 проведено технічний спуск на воду катера з бортовим номером U179.[32] Урочистий спуск на воду декількох катерів планується протягом наступних днів.[33]

24 червня 2017 капітаном катера U179 став один з колишніх курсантів Академії військово-морських сил імені П. С. Нахімова, випускник Інституту військово-морських сил НУ «ОМА», який вийшов з Криму після його анексії Росією в 2014 році. Хрещеною матір'ю катера U179 стала волонтер Ірина Перкова. Назву для катера станом на 25 червня 2017 року ще не обрано. Також є попереднє рішення командування ВМС називати всі катери за малими містами України, звідки родом моряки, які загинули у війні на сході України.[34]

29 червня 2017 урочисто спущений на воду малий артилерійський броньований катер типу «Гюрза-М» з бортовим номером U178. Хрещеною матір'ю «Гюрзи-М» стала народна артистка України, переможниця «Євробачення-2004» співачка Руслана.[35][36][37]

В липні 2017 катери «Аккерман» та «Бердянськ» взяли участь у спільних з ВДВ навчаннях, де здійснили прикриття під час переправи техніки та особового складу підрозділів Високомобільних десантних військ через річку Південний Буг. У ході навчань військові моряки провели спостереження та маскувальні дії, зокрема поставили димову завісу. Бойові одиниці українських ВМС виконали вправи бойової стрільби по береговій цілі, метою яких було знищення диверсійно-розвідувальної групи умовного противника[38].

9 вересня 2017 до Одеси прибули два малі броньовані артилерійські катери: U176 МБАК-03 «Вишгород» та U179 МБАК-06 «Нікополь». За інформацією командира 1-ї бригади надводних кораблів капітана 2 рангу Дмитра Глухова, плавання відбулось згідно графіку, виходу з ладу вузлів і механізмів не сталося, поставлені завдання виконані. За словами активіста Українського мілітарного порталу Тараса Чмута у нових катерах враховано досвід використання «Бердянська» та «Аккерману» низкою дрібних модифікацій[39].

21 вересня 2017 на Дніпрі в Києві було помічено ще два МБАК цього проєкту з бортовими номерами U177 та U178 які прямували на південь до Одеси.[40] А вже надвечір 24 вересня вони прибули до Одеського порту[41][42]. Трьома бронекатерами типу «Гюрза-М» з чотирьох, які прибули до Одеси у вересні, командують лейтенанти, які випустилися в 2017 році з Інституту військово-морських сил НУ «ОМА». Четвертий командир — старший лейтенант. За словами прес-секретаря, капітана І рангу Олега Чубука, це принципова позиція командування — призначати на ці посади молодих офіцерів.[43]

5 грудня 2017 відбулася урочиста церемонія найменування чотирьох новозбудованих катерів, які отримали назви «Вишгород», «Кременчук», «Лубни» та «Нікополь». Також у Чорному морі було проведено тактичне навчання малих броньованих артилерійських катерів у складі 6 одиниць (24 ОДнРК), за яким, перебуваючи на борту фрегата «Гетьман Сагайдачний» спостерігав командувач ВМС України.[44][45]

31 грудня 2017 броньовані катери U174 «Аккерман» та U175 «Бердянськ» з доглядовою командою на борту підтримали спецоперацію за участі ракетного катера «Прилуки» та катера морської охорони ДПСУ з представниками СБУ на борту із затримання судна-порушника з контрабандним товаром на борту в акваторії Одеської області. Судно порушник під прапором Танзанії намагалося втекти від українських катерів, в результаті чого ракетний катер «Прилуки» відкрив попереджувальний вогонь з артилерійської установки по курсу судна, яке було зупинено та відконвойовано до порту Одеса[46].

1 липня 2018 в рамках урочистого святкування Дня ВМС в Одесі відбулась церемонія введення до складу флоту чотирьох малих броньованих артилерійських катерів. Катери отримали назви українських міст: «Вишгород», «Кременчук», «Лубни» та «Нікополь». Привітати військових моряків зі столиці прибула делегація на чолі з міністром оборони України Степаном Полтораком.[47][48] Після завершення випробувань та включення до бойового складу 01.07.2018 р. чотирьох МБАК (бортові номери U176, U177, U178, U179), їх кількість у ВМС України склала загалом шість одиниць, що робить МБАК проєкту 58155 основним артилерійським катером Військово-Морських Сил України.

5 вересня 2020 до складу ВМС введено сьомий МБАК «Костопіль»

30 вересня 2021 на підприємстві ПрАТ «Кузня на Рибальському» відбувся спуск на воду восьмого корпусу малого броньованого артилерійського катеру проєкту 58155[49].

Азовська флотилія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Військово-морська база «Схід» та Блокада Азовського моря

Через загострення протистояння в Азовському морі за результатами засідання 6 вересня 2018 року Ради національної безпеки і оборони України було прийнято рішення про посилення військово-морської присутності в Азовському морі, створення там корабельно-катерного угрупування ВМС ЗСУ, розбудову відповідної інфраструктури, забезпечення підрозділів берегової оборони новітньою високоточною ракетною зброєю тощо[50].

Порівняно невеликі габарити катерів стали у нагоді із загостренням ситуації в Азовському морі, оскільки стало можливим швидко перекинути два катера суходолом, без потреби проходити Керченську протоку, яка опинилась під повним контролем російських загарбників[5]. Вже 8 вересня 2018 року у мережі з'явилося фото автомобільної платформу із катером, що ранком рухався вулицями Бердянську.[51] Очікується перекидання на Азовське море трьох Малих броньованих артилерійських катерів, що станом на вересень 2018 року будуть одними з найбільш потужних одиниць у цьому морі[52][53].

У травні 2018 року росіяни перекинули сюди по внутрішніх водах три артилерійські катери типу «Шмель» зі складу Каспійської флотилії ВМФ РФ[52].

Станом на 11 вересня 2018 року на воду в Бердянську було спущено два МБАКи: Р-177 «Кременчук» і Р-178 «Лубни»[54].

При переведенні до Азовського моря МБАКів «Бердянськ» та «Нікополь» морським шляхом стався Керченський інцидент, в ході якого катери потрапили в полон росіян.

Згодом до Азовського моря сухопутним шляхом переведено також МБАКи: P-174 «Аккерман» та P-179 «Вишгород»

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та війна на сході України
Буксир «Яни Капу» атакований російським сторожовим кораблем «Дон»

25 листопада 2018 року МБАКи «Бердянськ», «Нікополь» та рейдовий буксир «Яни Капу» здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря. Буксир «Яни Капу» зазнав тарану з боку російського прикордонного корабля «Дон».

Близько 20 год.10 хв. за Київським часом катери були атаковані ЗС та ФСБ РФ під час відходу на місце базування. Катери зазнали вогневого ураження та втратили можливість самостійно продовжувати рух. У результаті, близько 20:50 за Київським часом, катери разом з екіпажем були захопленні спецпідрозділами ФСБ Росії.

Катери брали активну участь у відсічі повномасштабного російського вторгнення з лютого 2022 року.

Разом із захопленням міста Бердянськ, в порту Бердянськ було втрачено «Корець» та інші два МБАКи — Р174 «Акерман» і Р172 «Вишгород». Росіяни вже відбуксували ці артилерійські катери до Новоросійська[55].

В ході бойових дій по обороні міста Маріуполь російськими загарбниками було захоплено МБАК «Кременчук». Водночас, доля іншого МБАКа, який перебував у Маріуполі, P178 «Лубни» — станом на середину квітня невідома 2022 року[55].

Катери брали активну участь в обороні Очакова, зокрема підтримували вогнем українських військових або ж проводили евакуацію рейдових груп. Наприкінці 2022 року з катера цього проєкту був збитий російський розвідувально-ударний БПЛА Mohajer-6[56].

Досвід використання

[ред. | ред. код]

У вересні 2017 року Український мілітарний портал, не уточнюючи джерел інформації, назвав перелік проблем, що суттєво обмежують можливості катерів класу «Гюрза-М» скласти основу для «москітного флоту» України, що були виявлені в ході експлуатації:[21]

  1. Недостатня морехідність — через малу водотоннажність «Гюрза-М» здатен виходити в море при хвилях до 4 балів.
  2. Обмежені можливості для використання озброєння — «Гюрза-М» може використовувати озброєння при хвилях лише до 2 балів.
  3. Відсутнє протикорабельне озброєння — «Гюрза-М» має 30-мм гармату та ПТРК «Бар'єр», що дозволяє боротись тільки з катерами подібного класу, та на незначній відстані. Крім того, протитанкові ракети ще не були встановлені на катери. Пуски ПТРК в Азовському морі показали неефективність використання даного озброєння в морських умовах, зокрема через хитавицю неможливо нормально використовувати лазерний приціл.

Проте основним призначенням катерів є захист від морського десанту, імовірність якого за умов шторму надзвичайно мала, тому катери здатні ефективно діяти у прибережній зоні та на мілині за рахунок меншої морехідності[10].

Завдання боротьби з кораблями супротивника перед катерами цього проєкту не ставилось. Натомість, основним їхнім призначенням було у стислі терміни та за прийнятну ціну наростити можливості військово-морського флоту після тяжких втрат 2014 року[5].

На думку Валерія Шандри, голови правління заводу-виробника, вдалим виявився і вибір силової установки: дизельних двигунів виробництва фірми Caterpillar. Завдяки цьому кожен катер, пройшовши понад 3000 морських миль протягом лише 2017 року, потребував тільки поточного технічного огляду (заміна фільтрів та масел). В той час як дизельні двигуни для корветів радянської розробки М-500 та М-503 мають ресурс на рівні 3000 годин, після чого потрібно робити складний і тривалий капітальний ремонт[5].

Оператори

[ред. | ред. код]

Перелік катерів проєкту

[ред. | ред. код]

Кольори таблиці:

  •      — недобудований або утилізований не спущеним на воду
  •      — діє у складі ВМС України
  •      — списаний, утилізований чи втрачений
  •      — знищений, втрачений у бойових діях
  •      — знаходиться на зберіганні
Назва б/н Виробник Зав. № Дата закладки Спуск на воду Введення до складу Флот Статус Стан
     МБАК-01 «Аккерман» P174 (U174) «Кузня на Рибальському» 01023 25.10.2012[58] 11.11.2015 06.12.2016[59][60] ВМС України Зазнав ушкоджень 2022 року захоплений російськими військами внаслідок російського вторгнення в Україну
     МБАК-02 «Бердянськ» P175 (U175) «Кузня на Рибальському» 01024[61] 25.10.2012[58] 11.11.2015 06.12.2016[59][60] ВМС України У строю Захоплений 25 листопада 2018 року російськими військами під час зіткнення поблизу Керченської протоки. 18 листопада 2019 був повернений Україні. У складі Західної бази ВМСУ.
     МБАК-03 «Нікополь»[62][44] P176 (U176) «Кузня на Рибальському» 01028 07.04.2016[23] 20.06.2017[30] 01.07.2018[8] ВМС України У строю Захоплений 25 листопада 2018 року російськими військами під час зіткнення поблизу Керченської протоки. 18 листопада 2019 був повернений Україні. У складі Західної бази ВМСУ.
     МБАК-04 «Кременчук»[44] P177 (U177) «Кузня на Рибальському» 01029 07.04.2016[23] 30.06.2017[40] 01.07.2018[8] ВМС України Зазнав ушкоджень 2022 року захоплений російськими військами внаслідок російського вторгнення в Україну
     МБАК-05 «Лубни»[44] P178 (U178) «Кузня на Рибальському» 01030 07.04.2016[23] 29.06.2017[35][36] 01.07.2018[8] ВМС України Знищений Затонув в результаті бою за Маріуполь. Пізніше піднятий з дна росіянами, на катері видно численні пошкодження та пробоїни[63]
     МБАК-06 «Вишгород»[62][44] P179 (U179)[32] «Кузня на Рибальському» 01031 07.04.2016[23] 24.06.2017[34] 01.07.2018[8] ВМС України Зазнав ушкоджень 2022 року захоплений російськими військами внаслідок російського вторгнення в Україну
     МБАК-07 «Костопіль» P180 «Кузня на Рибальському» 01034
2018 3.4.2019[64] 05.09.2020[65] ВМС України У строю У складі Західної бази ВМСУ
     МБАК-08 «Буча»[66] «Кузня на Рибальському» 01036 08.02.2019[67] 30.09.2021[49] 26.05.2023[68] ВМС України У строю Флагман київського дивізіону річкової флотилії

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Міноборони уклало контракт на будівництво двох десантних катерів «Кентавр». Ukrainian Military Pages. 24 травня 2016. Архів оригіналу за 4 липня 2016. Процитовано 3 липня 2016.
  2. ↑ а б "Гюрзу" спускають на воду - відео з коптера. 5 канал. 11 листопада 2015. Архів оригіналу за 12 листопада 2015. Процитовано 11 листопада 2015.
  3. ↑ а б "Москітний флот". Заступник начштабу ВМС розповів, як Україна асиметрично захищатиметься з моря. Експрес - онлайн. Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 30 вересня 2017.
  4. ↑ Кривко Сергій Володимирович (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 березня 2017. Процитовано 23 червня 2017.
  5. ↑ а б в г д Сегодня заключение контракта с госзаказчиком, это практически «военные действия» — глава правления ЧАО «Завод «Кузница на Рыбальськом» Валерий Шандра. Оборонно-промисловий кур'єр. 23 жовтня 2018. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
  6. ↑ а б На Ленинской кузне заложили еще четыре бронекатера Гюрза-М. ЛІГА.Новости. 8 квітня 2016. Архів оригіналу за 11 квітня 2016. Процитовано 8 квітня 2016.
  7. ↑ У конструкцію малих бронекатерів проекту 58155 внесено близько сімдесяти змін. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 22 червня 2018. Архів оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 22 червня 2018.
  8. ↑ а б в г д Бронекатери «Вишгород», «Кременчук», «Лубни» та «Нікополь» включено до корабельного складу ВМС. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 1 липня 2018. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 1 липня 2018.
  9. ↑ а б в Георгій Тихий (2 жовтня 2018). Олександр Регула, командир малого броньованого артилерійського катера “Кременчук”: Ми не дамо росіянам зробити Азов своїм озером!. Укрінформ. Архів оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 3 жовтня 2018.
  10. ↑ а б 4 НОВІ МБАКИ – ПІДГОТОВКА ДО ДЕРЖВИПРОБУВАНЬ, ЗМІНИ КОНСТРУКЦІЇ ТА ІНШЕ. Український мілітарний портал. 14 листопада 2017. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 14 листопада 2017.
  11. ↑ а б МБАК «Кременчук» випробував ПТРК «Бар’єр». https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 21 листопада 2018. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 21 листопада 2018.
  12. ↑ #Лінія_оборони Гелікоптери для МВС та ракетні катера для флоту. Український мілітарний портал. 14 грудня 2018. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 5 січня 2019.
  13. ↑ Установка постановки пасивних перешкод УППП-20. Військові сторінки України. 14.10.2017. Архів оригіналу за 15 жовтня 2017. Процитовано 16 жовтня 2017.
  14. ↑ Відео: МБАКи та Кентаври отримають німецькі гідроакустичні станції. Український мілітарний портал. 14 грудня 2018. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 5 січня 2019.
  15. ↑ Підводячи риску під «Гюрзою-М». Як послужать країні катери нашого виробництва на тлі "Айлендів " і Mark VI. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 8 листопада 2020.
  16. ↑ МБАК «Кременчук» випробував адаптований до морських умов ПТРК «Бар’єр». http://milnavigator.com.ua/. Військовий навігатор України. 20 листопада 2018. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 20 листопада 2018.
  17. ↑ Велика Британія пропонує Україні ракети Brimstone. Ukrainian Military Pages. 21 жовтня 2021. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
  18. ↑ МБАКи розширять свої можливості завдяки БПЛА «F-2M». MIL.IN.UA (укр.). 11 липня 2019. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
  19. ↑ ВМС отримає безпілотники корабельного базування. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 11 липня 2019. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
  20. ↑ Прес-служба Міністерства оборони (25 жовтня 2012). Міноборони: закладено два бойові катери "Гюрза-М" для ВМС. Архів оригіналу за 21 серпня 2013. Процитовано 27 жовтня 2012.
  21. ↑ а б РАКЕТНИЙ КАТЕР «SKJOLD» ЯК ОСНОВА «МОСКІТНОГО ФЛОТУ» ВМС УКРАЇНИ – Український мілітарний портал. mil.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 30 вересня 2017.
  22. ↑ Гайдук: ВМС планируют получить два катера Гюрза к декабрю. Ліга.Новости. 5 липня 2015. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 6 листопада 2015.
  23. ↑ а б в г д Закладено чотири броньовані артилерійські катери для Військово-Морських Сил. Ukrainian Military Pages. 8 квітня 2016. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 8 квітня 2016.
  24. ↑ Український флот отримав нові бойові кораблі. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 21 червня 2017.
  25. ↑ «УКРАЇНСЬКІ АРТИЛЕРІЙСЬКІ КАТЕРИ ПРОГНАЛИ РОСІЙСЬКИЙ КОРАБЕЛЬ „СМЄТЛИВИЙ“ ВІД ОСТРОВА ЗМІЇНИЙ.» [Архівовано 5 березня 2022 у Wayback Machine.] ТСН, 10 вересня 2016.
  26. ↑ «Українські катери відігнали корабель ВМФ РФ від морського кордону, застосувавши тактику „вовчої зграї“ (відео)» [Архівовано 29 вересня 2019 у Wayback Machine.] УНІАН, 10 вересня 2016.
  27. ↑ а б МБАК «Аккерман» і «Бердянськ» успішно завершили державні випробування. Військові сторінки України. 19 листопада 2016. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 21 листопада 2016.
  28. ↑ Перспективи Військово-Морських Сил України. Військові сторінки України. 16.09.2015. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 26 вересня 2017.
  29. ↑ До Одеси прибули п'ятий та шостий бронекатери для Військово-Морських Сил (фото). Військові сторінки України. 25.09.2017. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
  30. ↑ а б З’явилось перше фото МБАК закладеного минулого року. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 20 червня 2017. Архів оригіналу за 22 червня 2017. Процитовано 20 червня 2017.
  31. ↑ Один из заложенных в прошлом году бронекатеров “Гюрза” спускают на воду сегодня. http://onpress.info. 20 червня 2017. Архів оригіналу за 26 червня 2017. Процитовано 7 липня 2017.
  32. ↑ а б «Кузня на Рибальському» здійснила технічний спуск на воду чергового бронекатера «Гюрза-М». http://www.ukrmilitary.com. Ukrainian Military Pages. 22 червня 2017. Архів оригіналу за 25 червня 2017. Процитовано 22 червня 2017.
  33. ↑ Крестными матерями новых «змей» украинских ВМС станут Джамала и Руслана. http://dumskaya.net. Думская. 22 червня 2017. Архів оригіналу за 25 червня 2017. Процитовано 22 червня 2017.(рос.)
  34. ↑ а б Командиром новейшей «Гюрзы» стал один из «выпуска верных» института ВМСУ. http://dumskaya.net. Думская. 24 червня 2017. Архів оригіналу за 8 лютого 2018. Процитовано 25 червня 2017.
  35. ↑ а б Відбувся урочистий спуск на воду чергового бронекатеру проекту 58155. Український мілітарний портал. 29.06.2017. Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 29 червня 2017.
  36. ↑ а б Ще один новозбудований катер для Військово-Морських Сил типу «Гюрза-М» спущено на воду. Міністерство оборони України. 29 червня 2017. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 29 червня 2017.
  37. ↑ Спущена п'ята «Гюрза-М» для ВМС, на черзі ще одна, «Кентаври», розвідник та тральник (відео). http://www.ukrmilitary.com. Ukrainian Military Pages. 30 червня 2017. Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 30 червня 2017.
  38. ↑ МБАКи взяли участь в спільних з ВДВ навчаннях. Український мілітарний портал. Липень 11, 2017. Архів оригіналу за 13 липня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
  39. ↑ До Одеси прибули два малі броньовані катери спущені нещодавно на воду. Український мілітарний портал. Вересень 09, 2017. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.
  40. ↑ а б На Дніпрі помічені ще 2 новозбудовані МБАКи. Український мілітарний портал. 21 вересня 2017. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 21 вересня 2017.
  41. ↑ До Одеси прибули п'ятий та шостий бронекатери для Військово-Морських Сил. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 25 вересня 2017. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
  42. ↑ В Одессу прибыли пятая и шестая «Гюрза» для ВМС Украины. http://dumskaya.net/. Думская. 24 вересня 2017. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
  43. ↑ Командирами новых «змей» украинских ВМС стали выпускники этого года. http://dumskaya.net/. Думская. 26 вересня 2017. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 26 вересня 2017.
  44. ↑ а б в г д Сьогодні в Одесі відбудеться урочиста церемонія присвоєння найменувань катерам ВМС ЗС України. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 5 грудня 2017. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 5 грудня 2017.
  45. ↑ Чотири новозбудовані бронекатери ВМС ЗС України отримали імена. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 5 грудня 2017. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 5 грудня 2017.
  46. ↑ Довелось відкрити вогонь: під Одесою спіймали судно-контрабандист. 5 канал (укр.). Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 5 січня 2018.
  47. ↑ День ВМС України: Військовий флот отримав чотири нові броньовані катери. zik.ua (ua) . Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  48. ↑ Нові катери у складі ВМС ЗС України. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  49. ↑ а б В Україні спустили на воду восьмий артилерійський катер. Мілітарний. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.
  50. ↑ Україна створить катерне угрупування на Азовському морі. Український мілітарний портал. 7 вересня 2018. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
  51. ↑ На Азовське море прибув перший бронекатер ВМСУ. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 8 вересня 2018. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 8 вересня 2018.
  52. ↑ а б На Азовське море розпочалось перекидання артилерійських катерів. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 8 вересня 2018. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 8 вересня 2018.
  53. ↑ Ukraine deploys modern armoured artillery boats to Azov Sea to counter Russian aggression. https://defence-blog.com/. Defence Blog. 10 вересня 2018. Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
  54. ↑ У Бердянську на воду спустили два артилерійські катери. Український мілітарний портал. 11 вересня 2018. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 11 вересня 2018.
  55. ↑ а б ВМС України втратили у Маріуполі корабель управління “Донбас” та МБАК “Кременчук”. Мілітарний. 16 квітня 2022.
  56. ↑ Іранський Mohajer-6 над Чорним морем минулої осені збив один з бронекатерів "Гюрза". Defense Express. 6 червня 2023.
  57. ↑ Росіяни встановили установки 2М-3М на захоплені українські бронекатери. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 13 серпня 2023. Процитовано 13 серпня 2023.
  58. ↑ а б Закладка бронекатеров «Гюрза-М» для ВМС Украины. Архів оригіналу за 26 лютого 2016. Процитовано 27 жовтня 2012.
  59. ↑ а б Бронекатера «Аккерман» и «Бердянск» вошли в состав Военно-морских сил Украины [Архівовано 7 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  60. ↑ а б Українським ВМС в Одесі передали нові броньовані катери. Архів оригіналу за 7 грудня 2016. Процитовано 6 грудня 2016.
  61. ↑ Закладная табличка бронекатера «БК-02». Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 16 листопада 2015.
  62. ↑ а б Наши «змеи»: прибывшие на днях в Одессу бронекатера ВМС назовут в честь Вышгорода и Никополя. http://dumskaya.net. Думская. 2017.09.12. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.(рос.)
  63. ↑ У Маріуполі показали пошкоджений МБАК “Лубни”. Мілітарний. mil.in.ua. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
  64. ↑ У Києві спустили на воду новий броньований катер для ВМСУ. Прямий. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 3 квітня 2019.
  65. ↑ Артилерійський катер «Костопіль» поповнив ряди ВМС України. 05.09.2020, 17:35. Архів оригіналу за 5 вересня 2020. Процитовано 5 вересня 2020.
  66. ↑ У Києві помічено восьмий катер проєкту «Гюрза-М». https://mil.in.ua/. Мілітарний. 22 лютого 2023. Процитовано 22 лютого 2023.
  67. ↑ Для ВМС України заклали два бойових катери. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 8 лютого 2019. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 8 лютого 2019.
  68. ↑ Катер «Буча» поповнив флотську родину. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 7 липня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Малі броньовані артилерійські катери проєкту 58155

Відео

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Малі_броньовані_артилерійські_катери_проєкту_58155&oldid=43868229