Мамакаєв Магомет Амайович
Мамакаєв Магомет Амайович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 16 (29) грудня 1910 Ачхой-Мартан, Грозненський округ, Терська область, Російська імперія | |||
Помер | 2 серпня 1973[1] (62 роки) Грозний, РРФСР, СРСР[1] | |||
Поховання | Ачхой-Мартан | |||
Країна | Російська імперія Російська СФРР СРСР | |||
Діяльність | державний діяч, письменник, поет | |||
Alma mater | Комуністичний університет трудящих Сходу (1930) | |||
Роки активності | 1926 — 1973 | |||
Членство | СП СРСР | |||
Партія | ВКП(б) | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Магомет Амайович Мамака́єв (псевдонім — Магомет Тур; нар. 29 грудня 1910, Ачхой-Мартан — пом. 2 серпня 1973, Грозний) — чеченський радянський письменник, поет і перекладач; член Спілки письменників СРСР з 1934 року[2].
Народився 16 [29] грудня 1910 року в селі Ачхой-Мартані (нині Ачхой-Мартановський район Чечні, Російська Федерація) в селянській сім'ї. Рано залишився круглим сиротою, виховувався у дитячому будинку. Після закінчення школи брав активну участь у комсомольському житті Чечні і 1926 року Чеченським оргбюро ВКП(б) був направлений на навчання в Москву до Комуністичного університету трудящих Сходу[2]. У 1927 році став членом ВКП(б). Навчання закінчив у 1930 році.
Після здобуття освіти, повернувся до Чечні. У 1930 році обіймав посаду секретаря Урус-Мартановського окружкому ВКП(б), потім був членом пропгрупи ЦК ВКП(б). У 1931 році працював заступником редактора газети «Грозненський робітник»; упродовж 1931—1934 років — у Чеченському обкомі ВКП(б). Одночасно протягом 1930—1934 років за сумісництвом очолював Чеченський науково-дослідний інститут мови, літератури та історії. У 1934—1935 роках був слухачем Вищої школи партійних працівників при ЦК ВКП(б). Після повернення з Москви працював заступником начальника «Грозхімбуду», завідував відділом шкіл та науки Чечено-Інгуського обкому ВКП(б), був редактором газети «Ленінський шлях». У період із 1930 по 1937 рік обирався членом пленуму та бюро обкому ВКП(б), депутатом Верховної Ради Чечено-Інгуської АРСР[2].
У 1937 році був ув'язнений у Грозному. Після звільнення 1940 року його знову заарештували в Елісті і до 1956 року він перебував у таборах на півночі СРСР — в Ігарці[3].
У 1960 році закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті імені Горького в Москві і того ж року став редактором альманаха «Орга». Помер у Грозному 2 серпня 1973 року. Похований на околиці села Ачхой-Мартана, на цвинтарі «Айсет-Кешнаш»[4].
Друкуватися почав з 1926 року. Серед творів:
- збірки
- «Ластівка» (1931);
- «Дружба» (1931);
- «Криваві гори» (1936);
- «Іскра» (1940);
- «Моя путівка» (1958);
- «Ранок над Аргуном» (1958);
- «Дуб над Ассою» (1961);
- «Я повернусь» (1963);
- «І камені говорять» (1966, російський переклад 1968);
- «Земля Мартана» (1971);
- поеми
- «Розмова з матір'ю» (1934; про героїзм людей, які революційно перебудовують світ);
- «День мого народження» (1956);
- збірка «Перший гудок» (1956);
- історичні романи
- «Мюрид революції» (1962; про революційні події в Чечні);
- «Зелімхан» (1968; про соціально класові протиріччя в Чечні на початку 20 століття);
- повість «Загибель вендетти» (1963; у співавторстві з Халідом Ошаєвим і В. Щепотовим);
- публіцистичні нариси «Солдати революції» (1969).
Автор праці «Чеченський рід (тайп) в період його розкладу».
Перекладач творів Тараса Шевченка, Володимира Сосюри.
- Орден Трудового Червоного Прапора;
- Орден «За громадянську мужність» (посмертно; за величезний внесок у становлення чеченської літератури, громадянську мужність, принциповість та чесність, виявлені у відстоюванні прав чеченського народу, заслуги у збереженні культурної та історичної спадщини чеченського народу, багаторічну публіцистичну та громадську діяльність)[3].
- В місті Урус-Мартані на часть Магомета Мамакаєва названо вулицю[5];
- У грудні 2013 року в селі Ачхой-Мартані відкрився літературно-меморіальний музей Магомета Амаєвича Мамакаєва[3].
- ↑ а б Мамакаев Магомет Амаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в К 100-летию Магомеда Мамакаева / Грозный информ.(рос.)
- ↑ а б в В Чечне открылся музей Магомеда Мамакаева / Чечня сегодня.(рос.)
- ↑ Магомет Мамакаев — о поэте / livelib.ru.(рос.)
- ↑ Магомеда Мамакаева улица / 2gis.ru.(рос.)
- Мамакаєв Магомет Амайович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967. — Т. 2 : Кабарда — Полюддя. — С. 419.;
- Мамакаев Магомет Амаевич // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Мамакаєв Магомет Амайович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Мамакаев Магомет Амаевич // Литературный энциклопедический словарь / под общ. ред. В. М. Кожевникова и П. О. Николаева. — Москва : Советская энциклопедия, 1987. — С. 644. (рос.)
- Народились 29 грудня
- Народились 1910
- Уродженці Терської області
- Померли 2 серпня
- Померли 1973
- Померли в Грозному
- Випускники Комуністичного університету трудящих Сходу
- Члени Спілки письменників СРСР
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Вихованці дитячих будинків
- Чеченські письменники
- Радянські письменники
- Чеченські поети
- Радянські поети
- Радянські перекладачі
- Чеченські перекладачі
- Перекладачі на чеченську
- Перекладачі творів Тараса Шевченка
- Депутати Верховної Ради Чечено-Інгуської АРСР
- Репресовані в СРСР
- Поховані в Ачхой-Мартановському районі
- Люди, на честь яких названо вулиці