Мамалига (страва)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Куле́ша

Мамали́ґа (рум. mămăligă, пор. італ. meliga, лат. milium)[1], діал. куле́ша (угор. köles — «просо»)[1][2], тока́н (від рум. tocan) — це круто заварена каша з кукурудзяного борошна, страва популярна в країнах Південно-Східної Європи. Національна страва гуцулів (під назвою куле́ша), молдаван, румунів (під назвою мамалига). Мамалига популярна також у кавказьких народів — у грузин (під назвою «гомі»), абхазів (абисҭа), адигів (мамрис), у чеченців (ах'яр худар — каша з кукурудзяного борошна), інгушів (журан-худар) та осетин (мамæлаї кабар — досл. «шматок, щоб не померти»)[джерело?].

За смаком, консистенцією та зовнішнім виглядом відрізняється від усіх інших каш. Ріжуть її вощеною ниткою або спеціальним дерев'яним ножем.

Приготування[ред.ред. код]

Мамалигу можні різати на шматки

Готують мамалигу (кулешу) особливим способом з води, солі і кукурудзяного борошна в чавунці за допомогою спеціальної палички-мішалки. При готуванні для вживання замість хліба мамалигу роблять густішою, і, як і італійська полента, вона може бути розрізана на шматки. При приготуванні для інших цілей мамалига буває рідшою.

Мамалиґа подається до столу зі сметаною і бринзою (рум. mămăligă cu brânză şi smântână). Іноді мамалигу подають подрібнену в тарілці з гарячим молоком (рум. mămăligă cu lapte). З мамалиги також роблять кукурудзяні коржі, нарізаючи і підсмажуючи її на маслі або на жирі.

Мамалига, заправлена смаженою цибулею зі шкварками та сметаною

Оскільки мамалига використовувалася замість хліба, вона входить до складу дуже великої кількості страв. Однією з таких страв є голубці (рум. sarmale) з мамалигою. Інша страва булз (рум. bulz) — запечені кульки з мамалиги з бринзою і маслом всередині.

Мамалиґу можна подавати до столу зі шкварками, сиром і бринзою, беконом, яйцями, грибами, смаженою рибою та ін.

У центральній Україні рецепт був запозичений у молдован під час походів до Молдови козаків на чолі із Богданом Хмельницьким. Мамалиґа (малай, милай) у козаків варилася не з кукурудзяного борошна, а з просяного, на воді, без солі, вживалася разом із солоним сиром або з бринзою. Подавалася вона лише гостям і у святкові дні.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  2. Для останньої назви припускають також питомо слов'янське походження

Посилання[ред.ред. код]