Мамалиґа
![]() | |
Тип | Каша |
---|---|
Походження |
![]() ![]() |
Мамали́ґа[1][2] (рум. mămăligă, пор. італ. meliga, лат. milium)[3], діал. куле́ша (угор. köles — «просо»)[3][4], тока́н (від рум. tocan) — круто заварена каша з кукурудзяного борошна[5], страва популярна в країнах Південно-Східної Європи. Національна страва гуцулів (під назвою куле́ша), молдаван, румунів (під назвою мамалига). Мамалиґа популярна також у кавказьких народів — у грузин (під назвою «гомі», ღომი), мегрелів (гуму, ღუმუ), абхазів (абисҭа), адигів (мамрис), у чеченців (ах'яр худар — каша з кукурудзяного борошна), інгушів (журан-худар) та осетин (мамæлаї кабар — досл. «шматок, щоб не померти»)[джерело?].
За смаком, консистенцією та зовнішнім виглядом відрізняється від усіх інших каш. Ріжуть її вощеною ниткою або спеціальним дерев'яним ножем.
Приготування[ред. | ред. код]
Готують мамалиґу (кулешу) особливим способом з води, солі і кукурудзяного борошна в чавунці за допомогою спеціальної палички-мішалки. При готуванні для вживання замість хліба мамалиґу роблять густішою, і, як і італійська полента, вона може бути розрізана на шматки. При приготуванні для інших цілей мамалиґа буває рідшою.
Мамалиґа подається до столу з молоком, киселицею чи зі шкварками та бринзою[6]. Іноді мамалиґу подають подрібнену в тарілці з гарячим молоком (рум. mămăligă cu lapte). З мамалиґи також роблять кукурудзяні коржі, нарізаючи і підсмажуючи її на маслі або на жирі.
Оскільки мамалиґа використовувалася замість хліба, вона входить до складу дуже великої кількості страв. Однією з таких страв є голубці (рум. sarmale) з мамалиґою. Інша страва булз (рум. bulz) — запечені кульки з мамалиґи з бринзою і маслом всередині.
Мамалиґу можна подавати до столу зі шкварками, сиром і бринзою, беконом, яйцями, грибами, смаженою рибою та ін.
У центральній Україні рецепт був запозичений у молдован під час походів до Молдови козаків на чолі із Богданом Хмельницьким. Мамалиґа (малай, милай) у козаків варилася не з кукурудзяного борошна, а з просяного, на воді, без солі, вживалася разом із солоним сиром або з бринзою. Подавалася вона лише гостям і у святкові дні.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мамалиґа // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
- ↑ Орфоепічний словник української мови. — К. : Довіра, 2001. — Т. 1. — С. 768. — ISBN 966-507-110-6.
- ↑ а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- ↑ Для останньої назви припускають також питомо слов'янське походження
- ↑ Традиційні страви [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Інститут Україніки
- ↑ Манзарі, гижки та інші смакоти. Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 21 січня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мамалиґа |
- Рецепт: Мамалиґа [Архівовано 21 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Токан, мамалиґа — Інтернаціональна страва [Архівовано 11 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
- Мамалиґа [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] на cookery.com.ua
- Мамалиґа - різні рецепти з фото [Архівовано 11 листопада 2021 у Wayback Machine.]
|
|
![]() |
Це незавершена стаття про кашу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |