Перейти до вмісту

Мамедов Гюндуз Айдинович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мамедов.
Гюндуз Мамедов
азерб. Gündüz Məmmədov
Заступник Генерального прокурора України
18 жовтня 2019 — 3 березня 2022
Народився26 жовтня 1974(1974-10-26) (51 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Гянджа, Азербайджанська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якправник, прокурор, генеральний прокурор України Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьазербайджанець
Alma materОНУ ім. І. І. Мечникова і Одеський національний економічний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіяюрист
Звання
Державний радник юстиції 3 класу
Нагороди
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Гюндуз Айдинович Мамедов (азерб. Gündüz Aydın oğlu Məmmədov; нар. 26 жовтня 1974, м. Гянджа, Азербайджанська РСР) — український правознавець, експерт у сфері міжнародного кримінального права[1], кандидат юридичних наук, заслужений юрист України. Заступник Генерального прокурора України в 2019—2022[2], засновник Департаменту Офісу Генерального прокурора з нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту[3].

Освіта

[ред. | ред. код]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Почав трудовий шлях 1996 року в органах прокуратури України. Працював помічником прокурора, стажистом в прокуратурі Приморського району Одеси, ставши згодом першим заступником прокурора району.

2012—2013 — працював в прокуратурі Київської області. 2013 року був головним науковим співробітником відділу досліджень проблем протидії злочинності Науково-дослідного інституту Національної академії прокуратури України.

З грудня 2013 року по липень 2014 року — начальник слідчого відділу Дніпровської екологічної прокуратури.

З липня 2014 року — прокурор Одеси.

З грудня 2015 року — заступник прокурора Одеської області.

Під час роботи на Одещині займався гучними справами. Зокрема, щодо зупинення розповсюдження наркотичних речовин в правоохоронних органах, викриття корупційних схем та грального бізнесу, затримання злочинної групи, яка протягом двох років здійснювала розбійні напади, вимагання та інші[4].

З 22 серпня 2016 року — прокурор АР Крим[5].

31 березня 2017 року — на час окупації росією АР Крим за участю генпрокурора Луценка відкрито офіс прокуратури АР Крим у Києві[6].

За період роботи на посаді прокурора АР Крим визначено напрями роботи правоохоронних органів автономії на території материкової України, організовано роботу з Міжнародним кримінальним судом, налагоджено співпрацю з неурядовим сектором, розроблено методику розслідування кримінальних проваджень злочинів проти національної безпеки та воєнних злочинів (МГП), у зв'язку з тим, що до 2014 року у зазначених категоріях справ була практично відсутня слідча та судова практика. Зазначене знайшло своє відображення в Стратегії розвитку діяльності прокуратури АРК в умовах тимчасової окупації на 2019—2021 роки[7][8].

18 жовтня 2019 — став заступником Генерального прокурора України.

За час роботи в Офісі Генерального прокурора став ініціатором створення та запуску Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, що здійснює процесуальне керівництво у найбільш тяжких та резонансних кримінальних провадженнях, пов'язаних із вчиненням кримінальних правопорушень в умовах збройного конфлікту міжнародного характеру, а також злочинів щодо здійснення терористичної діяльності, посягань на територіальну цілісність України, ведення агресивної війни, злочинів, пов'язаних з серйозними порушеннями норм міжнародного гуманітарного права та грубими порушеннями прав людини. Завдяки роботі Департаменту забезпечений системний підхід у розслідуванні кримінальних проваджень даної категорії. Відповідні управління створені в Донецькій та Луганській обласних прокуратурах.

Початок слухань у справі по збиттю МН17 у Схіпголі, Нідерланди

Був керівником Спільної слідчої групи від України з розслідуванням збиття літака MH17 17.07.2014[9]. 17 листопада 2022 року суд у Нідерландах виніс вирок у справі MH17: трьох обвинувачених — двох громадян росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка засудив до довічних термінів ув'язнення заочно, а росіянина Олега Пулатова звільнили від відповідальності за браком доказів[10]. 8 лютого 2023 року представники JIT на пресконференції в Гаазі заявили, що президент рф причетний до краху лайнера, адже особисто схвалив постачання ППО на територію України[11].

Також він координував розслідування авіакатастрофи рейсу PS-752 «Тегеран-Київ»[12][13].

Крім того, займався таким напрямом, як ювенальна юстиція[14]. У 2020 році в Офісі Генерального прокурора було створено Департамент захисту дітей та протидії насильству, а також відповідні підрозділи в регіонах[15]. У межах окремого відомства була сформована своєрідна міні-модель дитячої (ювенальної) юстиції. Спільно з експертами, представництвом ЮНІСЕФ в Україні та Уповноваженим Президента України з прав дитини запустили проєкт Barnahus із захисту та соціально-психологічної підтримки дітей, які постраждали від злочинів або стали свідками правопорушень[16]. Вдалося запустити перший пілотний проєкт у Вінниці[17]. Його суть полягає в тому, що спочатку дитині надається терапевтична допомога та проходить психологічна реабілітація, а вже потім — допит і медичне освідчення для судових цілей. Завданням було, зокрема, звести кількість допитів дитини до мінімуму[17].

Також був одним із ініціаторів реформи пенітенціарної системи[18][19]. Тоді, за ініціативи Офісу Генерального прокурора, у Міністерстві юстиції було створено міжвідомчу робочу групу, яка мала підготувати законопроєкт щодо подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій[18][19]. Офіс Генерального прокурора запропонував спільні з Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та громадянським суспільством перевірки й моніторингові візити[18][19].

Двічі потрапляв до санкційних списків у рф: як керівник прокуратури АР Крим та Севастополя у 2018 році[20] та як заступник Генпрокурора України у 2021 році[21].

27 липня 2021 року написав заяву на звільнення з органів прокуратури[22]. 3 березня 2022 року був звільнений з посади[23]. На його відхід відреагували численні громадські організації[24], адже він займався координацією та організацією розслідувань воєнних злочинів, розслідування збиття рейсу MH17 – пасажирського літака Malaysia Airlines, який було збито підтримуваними Росією сепаратистами у 2014 році під час польоту[1].

24 лютого 2022 року мобілізувався до лав ЗСУ[23], де займається впровадженням міжнародного гуманітарного права, зокрема: запровадженням механізму збору даних із поля бою щодо фактів порушення норм МГП та прав людини[25]; впровадженням механізму участі військовослужбовців в наданні безоплатної правничої допомоги[26], розробкою та впровадженням моделі залучення ЗСУ до заходів держави з охорони та захисту культурної спадщини під час збройного конфлікту[27].

Наукова та експертна діяльність

[ред. | ред. код]

Автор наукових статей та публікацій в фахових виданнях та ЗМІ. Захистив дисертацію кандидата юридичних наук «Функції прокуратури в Україні та Азербайджані (порівняльно-правовий аналіз)».[28]

Наукові праці

[ред. | ред. код]
  • Вісник Національної академії прокуратури України: Трансформація функцій прокуратури України в сучасних умовах;[29]
  • Вісник прокуратури України: Проблемні питання захисту інтересів громадян в умовах тимчасової окупації території півострова Крим;[30]
  • Prosecuting international crimes in Crimea;[31]
  • Международный научно — практический журнал «Закон и жизнь»: Прокурорский надзор в уголовно-исполнительной системе Украины по отечественному законодательству;[32]
  • Збірник матеріалів міжнародної науково — практичної конференції «Пріоритетні проблеми реформування системи законодавства України»: «Специфіка діяльності органів прокуратури у 1923—1924 роках» (Київ, 2015 р.);
  • Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія»: «Повноваження органів прокуратури у 1922—1930 рр.» (Одеса, 2015);
  • Науковий вісник публічного та приватного права: «Позитивний європейський досвід діяльності прокуратури та шляхи його запозичення для України» (Київ, 2016);
  • Науковий вісник Академії муніципального права «Історичні типи прокураторів римської імперії на початку нашої ери» випуск 1\2015 (Київ, 2015)
  • Науковий вісник Ужгородського національного університету: «Зародження прокуратури в Китаї та Греції» том 3, ч. 1, 2013 р.;
  • Науковий вісник Херсонського державного університету: «Правові орієнтири діяльності органів прокуратури в 1979—1991 рр.» том 4, ч. 3, 2015 р.;
  • Вісник прокуратури України: «Щодо оптимального варіанту закріплення функцій прокуратури», (м. Київ, 2007);
  • «Спільне та особливе в конституційному закріпленні функцій прокуратури України та Азербайджанської Республіки»; Південноукраїнський часопис № 2, 206 р.;
  • Збірник матеріалів міжнародної  науково - практичної конференції: «Теоретичні та практичні проблеми формування правового регулювання суспільних відносин»: Формування прокуратури в Франції у період XVII—XX ст. (Харків, 2016)
  • Вісник Чернівецького факультету Національного університету «Одеська юридична академія»: «Повноваження органів прокуратури у 1922—1930 — х рр.» № 2/2016
  • Збірник наукових праць «Актуальні проблеми політики»: "порівняльно-правове дослідження функцій прокуратури України та Азербайджанської Республіки (постановка проблеми) (Одеса, 2016);
  • Науковий журнал «Наука і правоохоронна»: «Передумови зародження прокуратури в стародавніх країнах Сходу»; № 3, ч. 2, (Одеса, 2014);
  • Право и политика научно-методический журнал: «Положительный европейский опыт деятельности прокуратуры и пути его заимствования для Украины»;
  • Збірник матеріалів науково-практична конференції: «Актуальні проблеми сучасного правознавства»: Функціонування прокуратури передвоєнний період (Київ, 2015);
  • Збірник матеріалів науково-практичної конференції «Пріоритетні проблеми юридичної науки: сучасний стан та перспектива вдосконалення»: Передумови формування прокуратури в УРСР (Київ, 2015)
  • Науковий журнал «Наука і правоохоронна»: Специфіка функціонування прокуратури в довоєнний період, № 4(26), (Одеса, 2014);
  • Публічне адміністрування в сфері внутрішніх справ: «Прокурорська діяльність у післявоєнний період» наук. видання (Київ, 2015);
  • Загальна характеристика доказів у міжнародних кримінальних трибуналах ad hoc (МКТЮ, МКТР, МЗМКТ) (Ужгород, 2024)[33];
  • Міжнародно-правове регулювання поняття бойового імунітету та його застосування в умовах збройного конфлікту в Україні (Київ, 2024)[34];
  • Презумпція невинуватості у Міжнародному кримінальному суді: загальна характеристика (Ужгород, 2025)[35].

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б The man who wants to make Putin pay. Politico.eu (англ.). 5 серпня 2021. Процитовано 22 липня 2025.
  2. ↑ Матеріали автора: Гюндуз Мамедов. ZN.ua (укр.). Процитовано 22 липня 2025.
  3. ↑ ОГП реорганізовує "Департамент війни" в умовах бойових дій. Українська правда (укр.). 24 травня 2022. Процитовано 22 липня 2025.
  4. ↑ Думская "Бывший прокурор Одессы стал зампрокурора области". Архів оригіналу за 25 липня 2019.
  5. ↑ Наказ Генерального прокурора України № 206к.
  6. ↑ Історія прокуратури Автономної Республіки Крим. Архів оригіналу за 30 липня 2019.
  7. ↑ Результати роботи прокуратури автономної республіки Крим серпень 2016 року - серпень 2018 року. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020.
  8. ↑ Стратегії розвитку діяльності прокуратури Автономної Республіки Крим в умовах тимчасової окупації на 2019-2021 роки. Архів оригіналу за 17 липня 2019.
  9. ↑ Заступник Генерального прокурора Гюндуз Мамедов очолив міжнародну слідчу групу від України у справі MH17. Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 8 квітня 2021.
  10. ↑ Зоряна Степаненко (17 листопада 2022). Вирок MH17: що кажуть родичі загиблих. radiosvoboda.org. Радіо Свобода.
  11. ↑ Михайло Бушуєв (8 лютого 2023). Слідство у справі МН17: Путін причетний до катастрофи. dw.com. Deutsche Welle.
  12. ↑ Заступник генпрокурора України Гюндуз Мамедов: "Наша кваліфікація авіакатастрофи в Ірані - особливо тяжкий злочин, чого категорично не сприймає іранська сторона, яка розслідує ненавмисне вбивство з максимальним терміном покарання - 3 роки". Архів оригіналу за 16 грудня 2020. Процитовано 8 квітня 2021.
  13. ↑ Загибель рейсу PS 752: два роки потому. radiosvoboda.org. Радіо Свобода. 8 січня 2022.
  14. ↑ Ірина Венедіктова двічі за добу змінила керівника департаменту, який займається злочинами Росії, справою МН17 і «вагнерівцями». Тепер департамент курує вона. Зрада? Перемога? Пояснюємо. Babel.ua (укр.). 27 липня 2021. Процитовано 22 липня 2025.
  15. ↑ В Офісі генпрокурора у 2020 році запрацює відділ протидії насильству щодо дітей. Главком (укр.). 10 грудня 2019. Процитовано 22 липня 2025.
  16. ↑ В Україні створять Центр правосуддя для дітей. LB.ua (укр.). 31 березня 2021. Процитовано 22 липня 2025.
  17. ↑ а б Досвід впровадження моделі Барнахус на Вінниччині вплине на розвиток соціального захисту дітей як на регіональному, так і на державному рівні. Вінницька обласна державна адміністрація (укр.). 28 жовтня 2021. Процитовано 22 липня 2025.
  18. ↑ а б в В Офісі Генпрокурора обговорили реформування пенітенціарної системи. yur-gazeta.com. Юридична газета. 22 травня 2020. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 31 травня 2022.
  19. ↑ а б в Прокурор розповів, що може поліпшити пенітенціарну систему в Україні. zn.ua. Дзеркало тижня. 17 березня 2020. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 31 травня 2022.
  20. ↑ Стало известно, кто из крымчан попал под санкции Путина. ru.krymr.com. Крим.Реалії. 1 листопада 2018.
  21. ↑ Россия ввела санкции против 922 граждан Украины: в их числе Гриневецкий, Труханов, Кауфман и Грановский. dumskaya.net. Думська. 22 серпня 2021.
  22. ↑ Мамедов написав заяву про звільнення з прокуратури. lb.ua. Лівий берег. 27 липня 2021.
  23. ↑ а б Найгірший сценарій — крах ідеї універсальних інструментів правосуддя щодо міжнародних злочинів. Юридична газета (укр.). 8 липня 2021. Процитовано 22 липня 2025.
  24. ↑ Правозахисники вимагають від Венедіктової повернути Мамедова до “департаменту війни”: чому це важливо?. ZMINA (укр.). 30 травня 2022. Процитовано 22 липня 2025.
  25. ↑ Міжнародні злочини Росії: що треба знати про роль військовослужбовців у їх документуванні. ZN.ua (укр.). 19 листопада 2023. Процитовано 22 липня 2025.
  26. ↑ Як отримати правову допомогу людям, що перебувають у зонах ведення бойових дій. ZN.ua (укр.). 14 жовтня 2023. Процитовано 22 липня 2025.
  27. ↑ Як зменшити наслідки війни для культурної спадщини: можуть допомогти ЗСУ. ZN.ua (укр.). 4 листопада 2023. Процитовано 22 липня 2025.
  28. ↑ Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук «Функції прокуратури в Україні та Азербайджанській Республіці (порівняльно-правовий аналіз)». irbis-nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 15 березня 2022.
  29. ↑ Трансформація функцій прокуратури України в сучасних умовах (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2022.
  30. ↑ Проблемні питання захисту інтересів громадян в умовах тимчасової окупації території півострова Крим.
  31. ↑ School, Stanford Law. Prosecuting international crimes in Crimea. Stanford Law School (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 липня 2019.
  32. ↑ Прокурорский надзор в уголовно-исполнительной системе Украины по отечественному законодательству (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 серпня 2019.
  33. ↑ Вісник юридичного факультету Ужгородського національного університету. Випуск 85. Частина 4 (PDF). visnyk-juris-uzhnu.com (укр.). 2024. Процитовано 22 липня 2025.
  34. ↑ Features of ensuring national security in conditions of war. The Military Science (англ.). Процитовано 22 липня 2025.
  35. ↑ Стратегія забезпечення національної безпеки України в умовах воєнного стану. Вісник права Ужгородського національного університету (укр.). Процитовано 22 липня 2025.
  36. ↑ Руслан Рябошапка призначив своїм заступником прокурора АР Крим Гюндуза Мамедова. Громадське радіо (укр.). 18 жовтня 2019. Процитовано 22 липня 2025.
  37. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №403/2018. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 10 серпня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мамедов Гюндуз Айдинович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мамедов_Гюндуз_Айдинович&oldid=46559738