Мамекине

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мамекине
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Новгород-Сіверський район
Рада/громада Мамекинська сільська рада
Код КОАТУУ 7423686601
Облікова картка Мамекине 
Основні дані
Засноване 1768
Населення 350
Площа 1,12 км²
Густота населення 312,5 осіб/км²
Поштовий індекс 16032
Телефонний код +380 4658
Географічні дані
Географічні координати 52°06′22″ пн. ш. 33°13′25″ сх. д. / 52.10611° пн. ш. 33.22361° сх. д. / 52.10611; 33.22361Координати: 52°06′22″ пн. ш. 33°13′25″ сх. д. / 52.10611° пн. ш. 33.22361° сх. д. / 52.10611; 33.22361
Середня висота
над рівнем моря
140 м
Водойми р. Смячка
Місцева влада
Адреса ради 16032, с. Мамекине, вул. Центральна, 102; тел. 3-53-24
Карта
Мамекине. Карта розташування: Україна
Мамекине
Мамекине
Мамекине. Карта розташування: Чернігівська область
Мамекине
Мамекине

Маме́кине — село в Україні, у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області. Орган місцевого самоврядування — Мамекинська сільська рада.

Населення становить 350 осіб.

Археологічні розвідки[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено 7 поселень (2 тис. до н. е., 3-13 ст.) і городище 10-13 ст., яке, можливо, є залишками села новгород-сіверських князів Мелтекова, що згадується в літописах під 1146 р. У 1986 р. тут було знайдено скарб монетних срібних гривен 12-13 ст., на початку 20 ст. — скарб з трьох срібних гривен середини 1 тис. н. е.

Історія[ред. | ред. код]

Мамекине вперше згадується у 1763 р.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії мешкало 824 особи (396 чоловічої статі та 428 — жіночої), налічувалось 104 дворових господарства, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 у колишньому власницькому селі, центрі Мамекинської волості мешкало 899 осіб, налічувалось 173 дворових господарства, існували православна церква, постоялий двір, постоялий будинок, водяний млин, сукновальня[2].

За даними на 1893 рік у поселенні мешкало 1243 особи (603 чоловічої статі та 640 — жіночої), налічувалось 202 дворових господарства[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1256 осіб (596 чоловічої статі та 660 — жіночої), з яких 1247 — православної віри[4].

Персоналії[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2045)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 127), (код 1415)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-264)