Мамерк Емілій Лепід Лівіан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мамерк Емілій Лепід Лівіан
Appius Claudius Pulcher
Громадянство Стародавній Рим
Діяльність політик і військовослужбовець
Посада консул Римської республіки[d]
Батько Марк Лівій Друз і Марк Емілій Лепід

Мамерк Емілій Лепід Лівіан (124—60 роки до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 77 року до н. е.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з двох впливових родів Лівіїв та Еміліїв. Син Марка Лівія Друза, консула 112 року до н. е., та Корнелії. У подальшому був усиновлений Марком Емілієм Лепідом, консулом 126 року до н. е.

У 91 році до н. е. після загибелі свого брата, народного трибуна Марка Лівія Друза Молодшого, Лівіан зайняв його місце в колегії понтифіків. Брав активну участь у Союзницькій війні як легат в армії Квінта Цецилія Метелла Пія. У подальшому Лівіану вдалося розбити значні сили італіків на чолі із Помпедієм Сілоном.

У 82—81 роках до н. е. був легатом в армії Луція Корнелія Сулли в громадянській війні з маріанцями. Під час цього захопив місто Норбу. У 81 році до н. е. клопотав перед Суллою щодо помилування Гая Юлія Цезаря. У цьому ж році обіймав посаду претора. У 78 році до н. е. програв консульські вибори Квінту Лутацію Катулу Капітоліну, але у 77 році до н. е. його все ж обрано консулом разом з Децимом Юнієм Брутом. Відмовився відправитися до Іспанії на війну проти Серторія.

У 74 році до н. е. був легатом Марка Антонія в Лігурії, а у 73 році до н. е. — Луція Ліцинія Лукула в провінції Азія. У 70 році до н. е. був оголошений принцепсом сенату.

Родина[ред.ред. код]

Діти:

Джерела[ред.ред. код]

  • Sall. Hist. I 86; III 5; 48, 10 M
  • G.V. Sumner. «Manius or Mamercus?» JRS, Vol. 54, Parts 1 and 2 (1964), pp. 41—48.
  • T. R. S. Broughton, The magistrates of the Roman republic, Bd. 2 (1952), Sp. 185.