Мамині синочки (фільм)
| Мамині синочки | |
|---|---|
| I vitelloni | |
| Жанр | драма, комедія |
| Режисер | Федеріко Фелліні |
| Продюсери | Лоренцо Пеґораро, Луїджі Джакозі, Даніло Фаллані, Уґо Бенвенуті |
| Сценаристи | Еніо Флаяно, Федеріко Фелліні |
| У головних ролях | Франко Інтерленгі Альберто Сорді Франко Фабріці]] Віра Сіленті |
| Оператори |
|
| Композитор | Ніно Рота Франко Феррара |
| Монтаж | Роландо Бенедетті |
| Художник | Маріо К'ярі |
| Кінокомпанія | Peg Films, Cite Films |
| Дистриб'ютор | Janus Filmsd і Netflix |
| Тривалість | 108 хв. |
| Мова | італійська |
| Країна | |
| Рік | 1953 |
| Дата виходу | 26 серпня 1953 (Венеція) 17 вересня 1953 (Італія) |
| Касові збори | £ 596 000 000[1] |
| IMDb | ID 0046521 |
| Наступний | Дорога |
| | |
«Мамині синочки» (італ. I vitelloni) — третій фільм Федеріко Фелліні, сценарій до якого він написав спільно з Еніо Флаяно. Фільм можна назвати автобіографічним, він базується на спогадах молодого Фелліні про життя у своєму рідному містечку Ріміні. Сюжет фільму ґрунтується на оповіданні про життя п'ятьох молодих людей: любителя жінок Фаусто, інтелектуала Леопольдо, «дитя» Альберто, Моральдо, що дорослішає та Рікардо, що перебуває на задньому плані.
Група молодих людей нудьгує без діла в містечку на італійському узбережжі. Усім їм по 25-30 років, проте ведуть вони себе як недозрілі підлітки, і багато хто досі живе за рахунок батьків. Сандра, сестра наймолодшого з хлопців Моральдо (Франко Інтерленгі), завагітніла від проводиря групи Фаусто (Франко Фабріці), і тепер він готується тікати з міста. Але рідний батько примушує його одружитися на дівчині. Після весілля і медового місяця, проведеного в Римі, тесть знаходить для Фаусто роботу в крамниці церковного приладдя. Відразу після карнавалу Фаусто жартома волочиться за дружиною свого начальника і втрачає роботу. Він втягує Моральдо в пограбування крамниці — нібито для того, щоб отримати неоплачену компенсацію. Вони крадуть дерев'яного ангела і безуспішно намагаються продати його різним релігійним громадам. Альберто (Альберто Сорді), що живе з матір'ю, не може перешкодити сестрі поїхати з одруженим коханцем. Коли в місті з'являється трупа театру, головний інтелектуал групи Леопольдо (Леопольдо Трієсте) читає імпресаріо свою п'єсу. Леопольдо приймає компліменти, але лякається, коли імпресаріо намагається завести його на берег моря.
Фаусто проводить ніч з танцівницею. Втомившись від його зрад, Сандра втікає з дому з немовлям. Фаусто з друзями шукають її весь день. Нарешті Фаусто знаходить її у батька… Моральдо — єдиний, хто здійснює загальну мрію: одного разу вранці він приходить на вокзал і від'їжджає з міста…
| • Франко Інтерленгі | … | Моральдо Рубіні |
| • Альберто Сорді | … | Альберто |
| • Франко Фабріці | … | Фаусто Моретті |
| • Леопольдо Трієсте | … | Леопольдо Вануччі |
| • Ріккардо Фелліні | … | Ріккардо |
| • Леонора Руффо | … | Сандра Рубіні |
| • Жан Брошар | … | Франческо Моретті |
| • Клод Фарелл | … | Ольга |
| • Карло Романо | … | Мікеле Курті |
| • Енріко Віарізіо | … | синьйор Рубіні |
| • Паола Борбоні | … | синьйора Рубіні |
| • Ліда Баарова | … | Джулія Курті |
| • Арлетт Соваж | … | зірка кіно |
Перемоги:
Номінації:
- Золотий лев Венеційського кінофестивалю
- Оскар за найкращий сценарій Енніо Флайано, Федеріко Фелліні та Тулліо Пінеллі
- ↑ Box Office Italia 1953. Процитовано 19.03.2017
- Лурселль, Жак. I vitelloni/Лоботрясы // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 1891-1892. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)
Мамині синочки на сайті IMDb (англ.)
(станом на 04.02.2018)- Мамині синочки на сайті MYmovies.it (італ.)
(станом на 19.03.2017)
- Фільми 1953
- Фільми Федеріко Фелліні
- Фільми-лауреати премії «Срібний лев»
- Фільми Італії 1953
- Фільми Франції 1953
- Драмедійні фільми Італії
- Драмедійні фільми Франції
- Чорно-білі фільми Італії
- Чорно-білі фільми Франції
- Італійський неореалізм
- Фільми, дія яких відбувається в Ріміні
- Фільми, зняті на студії Cinecittà
- Фільми, зняті у Вітербо
- Фільми, зняті у Флоренції
- Фільми італійською мовою

