Мамо, я живий (фільм, 1985)
Мама, я живий | |
|---|---|
.jpg) | |
| Жанр |
військовий фільм драма |
| Режисер | Ігор Добролюбов |
| Сценарист | Володимир Халіп |
| У головних ролях |
Євген Кунський Стефанія Станюта Валерій Філатов Юрій Кухарьонок |
| Оператор | Григорій Масальський |
| Композитор | Валерій Зубков |
| Художник | Євген Ганкин |
| Кінокомпанія | «Білорусьфільм» |
| Тривалість | 72 хв |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1985 |
| IMDb | ID 0232043 |
«Мама, я живий» — радянський художній фільм 1985 року, знятий на кіностудії «Білорусьфільм».
Сюжет[ред. | ред. код]
Осінь 1943 року, Німецько-радянська війна. Партизанський табір в білоруських болотах. У «лісовій школі» табору новенький — хлопчик Пєтя Дим, він пропустив два роки навчання, вже забув чому вчився і сідає за парти з малечею. Незабаром школу, стареньку вчительку і десять дітей, командування вирішило відправити на Велику землю, але в місці прибуття літака розташувалася засідка карального загону фашистів. Під прикриттям партизан діти з вчителькою встигають втекти і ховаються в будинку на болотах. Карателі вистежують школу і спалюють доставлені з Великої землі зошити і підручники, забирають одяг і накопану дітьми на мінному полі картоплю. Карателі залишають дітей живими, будучи впевнені, що ті помруть з голоду. Але серед дітей є Пєтя Дим. Він знає цей ліс і болота як свої п'ять пальців. У 12 років у нього вже два роки бойового досвіду розвідника партизанського загону і медаль «За відвагу». Так само у хлопчика є зброя — викопані разом з картоплею на мінному полі. І мета виконати «майже бойове» останнє завдання загиблого комісара — здати автомат і здати вчительці іспит за п'ятий клас. Назва фільму «Мама, я живий» — напис для матері, який Пєтя Дим, зайшовши в розвідувальному рейді в рідне село, пише на залишках печі його спаленої хати. Пише, знаючи, що мати вбили німці.
У ролях[ред. | ред. код]
- Євген Кунський — Пєтя Дим.
- Олександр Моїсеєв — Вітя Рожновський.
- Маргарита Ярошевич — Олена Шумська.
- Ігор Сусенкевич — Генка Щерба.
- Андрій Соловій — Вадик Лопухін.
- Юрій Воробей — Бориско.
- Стефанія Станюта — Домна Пилипівна, вчителька «лісової школи» партизанського загону.
- Валерій Філатов — Іван Хомич Драгун, командир партизанського загону.
- Юрій Кухарьонок — Дмитро, комісар партизанського загону.
- Геннадій Гарбук — майор Нікольський.
- Галина Макарова — Казимирівна, партизанка.
- Олександр Безпалий — партизани.
- Олександр Аржиловський — партизани.
- Геннадій Давидько — партизани.
- Анатолій Терпицький — партизани.
- Валентин Бєлохвостик — Прокоп Малокурний, білоруський колабораціоніст.
- Леонід Гривенєв — німецький офіцер.
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Режисер — Ігор Добролюбов.
- Сценарист — Володимир Халіп.
- Оператор — Григорій Масальський.
- Композитор — Валерій Зубков.
- Художник — Євген Ганкин.
Посилання[ред. | ред. код]
- Мамо, я живий на сайті IMDb (англ.)
|
