Мамут Чурлу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мамут Юсуфович Чурлу
Народження 1 березня 1946(1946-03-01) (75 років)
Фергана, СРСР
Національність киримли
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Жанр Живопис
Навчання Київський художній інститут
Діяльність художник
Відомі учні Валяєва Едіє Сейрановна
Звання
Заслужений художник України
Заслужений працівник культури Росії

Маму́т Юсу́фович Чурлу́ (1 березня 1946, Фергана, СРСР) — мистецтвознавець кримськотатарського походження. Заслужений художник України з 2010 року. Лауреат премії імені Гаспринського. Член Національної спілки художників України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 березня 1946 року у м. Фергана, Узбекистан. Зараз мешкає у Сімферопольському районі, с. Перевальне.

Освіта[ред. | ред. код]

У 1970 р. закінчив Фердаганське училище мистецтв за спеціальністю художник-оформлювач. У 1970 році закінчив Новосибірську державну консерваторію  за спеціальністю музикознавець. В період з 1976—1980 рр. навчався у монументаліста Василя Крилова та монументаліста Юрія Абоїмова.

Творчість[ред. | ред. код]

Викладав теоретичні предмети в Ферганському музичному училищі. Був першим викладачем у дитячій художній школі  м. Фергана.

1996 р — успішно реалізував програму відродження ткацтва кримськотатарських килимів, навчаючи учасників орнаменту, кольорознавства та фарбуванню рослинними барвниками.

Організовував в Криму численних навчальних семінарах на теми:

  • Практика фарбування натуральними барвниками для провідних художників українського текстилю.
  • Практика вивчення і роботи з кримськотатарським традиційним орнаментом при створенні творів з різних матеріалів, із застосуванням різних технік виконання для учасників проекту «Кримський стиль».

Персональні виставки:

  • 1988 р. — м.Ташкент «Російський театр» (Спільно зі скульптором Даміром Рузибаєвим)
  • 1989 р. — м. Феодосія «Галерея Айвазовського»
  • 1992 р. — м. Москва «Галерея Енсі»
  • 1993 р. — м. Санкт — Петербург «Галерея 10-10»
  • 1994 р. — м. Дуйсбург, Галерея «Кубус Кунстхалле»
  • 1994 р. — м. Хайдельберг, «Галерея Мельникова»
  • 1994 р. — м. Кельн, «Атібу»
  • 1997 р. — м. Київ Галерея «Триптих»
  • 1999 р. — м. Хайдельберг, «Галерея Мельников»
  • 2001 р. — м. Київ, галерея «Дім Миколи»
  • 2011 р. — м.Сімферополь «Будинок художників»
  • 2012 р. — м.Ташкент, виставкова зала Академії мистецтв Узбекистану, в рамках «Дні образотворчого мистецтва»
  • 1980 р. — м. Ташкент, Всесоюзна молодіжна виставка. Будинок художників.
  • 1988 р. — м. Москва, «Невідома живопис Узбекистану», Центральний будинок художника.
  • 1991 р. — м. Санкт — Петербург, виставка «ТАТ-АРТ», Музей етнографії народів СРСР
  • 1992 р. — м.Сіетл, «Європа — Америка 500».
  • 1993 р. — м. Москва, Центральний будинок художника. Виставка галереї «Атріум»
  • 1994 р. — м. Оклахома, «Роботи на папері. Твори з колекції Колодзєй.». Міський центр мистецтв.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 1999 р. За внесок в розвиток кримськотатарської культури нагороджений Асоціацією національних товариств Криму премією імені Ісмаїла Гаспринського.
  • 2004 р. Нагороджений дипломами першого всеукраїнського трієнале текстилю в двох номінаціях: за вишуканість художнього мови, за талановите переосмислення національних традицій.
  • 2010 р. Отримав звання «Заслужений художник України»
  • 2014 р. Лауреат першої премії Четвертого всеукраїнського трієнале текстилю.

Публікації[ред. | ред. код]

  • «Кримськотатарський килим», журнал Kasevet № 1 1996р, м. Сімферополь.
  • «Європейська традиція», газета Маалле № 4, м. Сімферополь
  • «Цілюща стихія» Джерела, колодязі і фонтани в Криму, журнал Kasevet, № 1, 1998 р., м. Сімферополь.
  • «Кримськотатарський кілім» журнал Народне мистецтво, № 3-4. 2003 р., м. Київ.
  • «Мова кримськотатарського декоративного мистецтва» Журнал Qasevet № 33, 2008 р., м. Сімферополь
  • «Кримськотатарський килим», журнал Qasevet, № 36 2010 р.,  м. Сімферополь.

Література[ред. | ред. код]

  • Червонная (1995). Искусство татарского Крыма (русский). Москва. с. 250–256. 
  • Хакимов (1988). Современное декоративное искусство республик Средней Азии (русский). с. 177. 
  • Заатов, Исмет (2003). Крымскотатарское декоративно-прикладное и изобразительное искусство (русский). Симферополь: Тарпан. с. 235. 
  • Шудря, Євгенія (2000). Оранта нашої світлиці (українська). Київ. с. 336.