Манастирський Антін Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Манастирський Антін Іванович
Народився 2 листопада 1878(1878-11-02)
Завалів
Помер 15 травня 1969(1969-05-15) (90 років)
Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаFlag of Poland.svg Друга Польська РеспублікаСРСР СРСР
Місце проживання Львів
Діяльність художник
Alma mater Краківська академія мистецтв
Жанр портрет
Брати, сестри Манастирський Витовт Іванович
Діти Манастирський Вітольд Антонович
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

Анті́н Іва́нович Манасти́рський (2 листопада 1878, Завалів — 15 травня 1969, Львів) — український художник-живописець і графік. Батько Вітольда Манастирського.

Біографія[ред. | ред. код]

Антін Манастирський народився в селі Завалів, нині Підгаєцького району Тернопільської області в сім'ї поштового урядовця. З дитинства виховувався у атмосфері духовності та любові до рідного краю. Особливе значення для маленького Антіна мала народна пісня, яка запала в серце майбутнього художника. Довгі роки життя пісня супроводжувала і надихала митця творити.

Освіту здобував у школі Станіслава, Львівській художньо-промисловій школі, а згодом у Краківській академії красних мистецтв.

У 1900-му році «Товариство для розвою руської штуки», членом якого був Антон Манастирський, влаштувало виставку його перших живописів. З того часу в Антіна Івановича розпочалося активне творче життя. Він малює цілу галерею високодуховних творів — пейзажі, тогочасну злободенну дійсність, картини з історії народу, сатиру тощо. Жив і працював у Львові. Серед його учнів зокрема Володимир Воронюк.

Помер 15 травня 1969 року. Похований у родинному склепі на Личаківському цвинтарі (поле № 5).[1]

Могила Антона Манастирського

Творчість[ред. | ред. код]

У своїх полотнах переважно зображував народнопісенну творчість. Сам художник писав: «Все життя я мріяв, щоб думи мої, які я втілював у своїх картинах, були близькі і зрозумілі народові». Пісня та поезія були джерелом натхнення Антіна Манастирського, про що свідчать численні твори, позначені виразним впливом народного мелосу. У творчій спадщині художника є низка картин, назвами яких стали рядки народних пісень. Також доробок митця складають численні портрети та пейзажі.

  • «Ой під гаєм, гаєм»,
  • «Засвіт встали козаченьки»,
  • «Портрет матері»,
  • «Паламар»,
  • «Запорожець»,
  • «На водопої»,
  • «Ой там, під горою»,
  • «На могилі»,
  • «В таборі Кармелюка»,
  • «Прощавайте, товариші»,
  • «Вчора і сьогодні»,
  • «Розвідники»,
  • «Загибель товариша»

та інші.

Художник ілюстрував численні книжки, зокрема, «Милу книжечку» (1925 р.) Іванни Блажкевич. Значний доробок А. Манастирського (понад 2000-і) складають роботи, присвячені духовному мистецтву. У національному заповіднику «Давній Галич» є відреставрована Успенська церква, іконостас якої виконав Манастирський. Також його авторства ікони іконостасу у Літятині на Бережанщині (1939).[2]

Сьогодні роботи митця зберігаються у музеях Львова, Києва, Полтави, Дніпра, Миколаєва, Зібранні (колекції) образотворчого мистецтва Градобанку та у інших приватних колекціях.

Вшанування, визнання[ред. | ред. код]

Пам'ятна таблиця на фасаді будинку № 9 на вулиці Кармелюка у Львові, де проживав Антін Манастирський.
  • 1978 року на будинку на вулиці Кармелюка, 9 у Львові, де у 1941—1969 роках мешкав Антін Манастирський, було встановлено меморіальну таблицю авторства скульптора Еммануїла Миська.[3]
  • На честь художника названо вулиці у Тернополі, Бережанах, Львові.
  • у 1953 році йому було надано звання заслуженого діяча мистецтв УРСР, 1957 році — народного художника України.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 275. — ISBN 966-8955-00-5.
  2. Антон Манастирський — український живописець, графік, народний художник України
  3. Львів. Туристичний путівник. — Львів : Центр Європи, 2004. — С. 355. — ISBN 966-7022-09-9.

Література[ред. | ред. код]

  • Манастирський Антін // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 4. — С. 1458—1459.
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Том 6. — С. 342.
  • Островський Г. Антон Іванович Манастирський. — К., 1958.
  • Антон Манастирський. Фотоальбом. — К., 1980.
  • Манастирський А. І. По Франковій дорозі. (Спогади художника про зустріч з письменником) // Живі традиції. — К., 1985. — С. 112—113.
  • Антін Манастирський (1878—1969) — укр. живописець, народн. художник України // Лупій Г. Львівський історико-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар»: Путівник. — Львів, 1996. — С. 267.
  • Батіг М. Волошки в житі: До 100-річчя від дня народження А. Манастирського // Жовтень. — 1988. — № 10. — С. 129—130.
  • Герета І. Художники Тернопільщини кінця XIX—ХХ ст.: Антін Манастирський // Тернопіль. — 1994. — № 2 — 3. — С. 4—5.
  • Гриб А. Славним землякам [Виставка до 110-річчя А. І. Манастирського і М. І. Паращука] // Вільне життя. — 1988, 31 груд.
  • Молчанова Л. Утверджуючи красу життя: (Творчість А. Манастирського) // Образотворче мистецтво, 1988. — № 5. — С. 14—16.
  • Мистецтво живопису на західноукраїнських землях (Творчість художника А. Манастирського) // Жаборюк А. А. Український живопис останньої третини XIX ст.—поч. XX ст. — К., 1990. — С. 268—276.
  • Натхненний співак Карпат: До 120-річчя від дня народження Антіта Манастирського // Календар знаменних і пам'ятних дат’ 98. — К., 1998. IV кв. — С. 20—26.
  • Рубан В. Український портретний живопис другої половини XIX — початку XX ст. — К.: «Наукова думка», 1986.
  • Теліщук Г. Я мріяв, щоб думи мої були близькі народові // Свобода. — 1998, 12 грудня. (Славетні імена)
  • Савак Б. Щедра палітра земляка: (До 110-річчя від дня народження А. І. Манастирського) //Вільне життя. — 1988. — 2 листопада.
  • Манастирські — укр. живописці: Батько і син. Антін Іванович М. (02. 11. 1878—15. 05. 1969) //Митці України: Енциклопед. довідник. — К., 1992. — С. 385.
  • Манастирський В. Благословляв красу України: У Львові відкрито художньо-меморіальний музей Антіна Манастирського //За вільну Україну. — 1991. — 13 квітня.
  • Сивобородько М. Вшанували пам'ять земляка: (У Бережан. краєзнав. музеї відбувся літ.-мистецький вечір, присвяч. 110-й річниці А. Манастирського) //Вільне життя. — 1989. — 12 березня.
  • Я. Вільшенко Червона шапочка. — Львів, Світ дитини, 1921. Ілюстрації Антіна Манастирського.
  • Осип Маковей Пригоди горобчика. — Львів, Світ дитини, 1922. Ілюстрації Антіна Манастирського.

Посилання[ред. | ред. код]