Манаський епос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сучасний манасчі

Мана́с — киргизький народний епос.

Перші записи епосу зробили в 50—60-і роки XIX століття Ч. Валіханов та В. Радлов. Найповніші варіанти записано на початку ХХ століття.

Структура і зміст[ред. | ред. код]

Манас містить понад 500 тис. віршованих рядків. Деякі легенди й казки «Манаса» створено ще за дофеодальних часів. В епосі відображено багатовікову боротьбу киргизького народу проти зовнішніх ворогів, показано побут, звичаї, культуру народу.

Головні герої — народний богатир Манас, його син Семетей і онук Сейтек. Центральний сюжет оповіді — подвиги Манаса з метою об'єднання всіх киргизів.

«Манас» — колективний витвір багатьох поколінь співців-манасчі.

Влив «Манаса» на сучасну мас-культуру[ред. | ред. код]

Свого часу «Манас» справив значний націотворчий вплив на формування киргизької нації, як наприкінці XIX століття, так і в часи Киргизької РСР, і особливо з 1990-х у незалежному Киргизстані.

Ім'ям Манаса названо аеропорт у місті Бішкек, а орден Манаса — є найвищою нагородою країни.

Переклади[ред. | ред. код]

Джерела і література[ред. | ред. код]