Маневичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Маневичі
Maniewicze.gif
Герб Маневич
Залізничний вокзал Маневичі, вулиця Незалежності та колишнє приміщення Маневицької селищної ради
Maniewicze Niezaleznisti.jpg
Maniewicze rada miejska.jpgЗалізничний вокзал Маневичі, вулиця Незалежності та колишнє приміщення Маневицької селищної ради
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Маневицький район
Рада Маневицька селищна рада
Код КОАТУУ: 0723655100
Основні дані
Засноване 1892
Статус з 1940 року
Площа 4,41 км²
Населення 11,880 тис. (1.01.2015)[1]
Густота 2380,95 осіб/км²
Поштовий індекс 44600—602
Телефонний код +380 3376
Географічні координати 51°17′33″ пн. ш. 25°33′01″ сх. д. / 51.29250° пн. ш. 25.55028° сх. д. / 51.29250; 25.55028Координати: 51°17′33″ пн. ш. 25°33′01″ сх. д. / 51.29250° пн. ш. 25.55028° сх. д. / 51.29250; 25.55028
Висота над рівнем моря 193 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Маневичі
До обл. центру:
 - залізницею: 146 км
 - автошляхами: 77 км
Селищна влада
Адреса 44600 Маневичі, вул. 100-річчя Маневич, 34а
Голова селищної ради Гаврилюк Олександр Оксентійович
Карта
Маневичі is located in Україна
Маневичі
Маневичі
Маневичі is located in Волинська область
Маневичі
Маневичі

Commons-logo.svg Маневичі у Вікісховищі

Мане́вичі (пол. Maniewicze, нім. Manewytschi, ідиш מנייביץ')  — селище міського типу в Україні, центр Маневицького району Волинської області.

Історія[ред.ред. код]

Залізничний вокзал у 1913

Містечко виникло у 1892 році як залізнична станція під час будівництва залізниці Ковель — Сарни. Названо за назвою поблизького села (тепер — с. Прилісне). У 30-х роках XX ст. швидко розростається завдяки розвитку промисловості. Зокрема тут будується одна з паркетних фабрик бельгійського концерну "Parquets LaСhappelle". Існували пекарні, невеличкі м'ясокомбінати, котрими володіла сім'я Климчуків.

Виникають невеликі лісопильні заводи (тартаки).

В 30-х роках до містечка масово приїжджають євреї та поляки і становлять більшість населення. Згідно приблизних підрахунків в період з 1930-1939 в містечку проживали євреї (прибл. 50 %) та поляки (прибл. 30 %). Крім українців, проживали також німці і кілька родин з Бессарабії.

Майже усе єврейське населення Маневич було знищено під час ІІ світової війни у 1942 році (меморіальний знак загиблим під час Голокосту маневицьким євреям знаходиться на західній околиці містечка у напрямку села Череваха), польське населення частково знищене та депортоване комуністами у 1939—1941 рр. Переважна кількість поляків залишила містечко після війни.

Населення[ред.ред. код]

Згідно з даними останнього Всеукраїнського перепису населення (2011 рік) населення Маневич становило 11 190 осіб[2]; порівняно з даними перепису 1989 року (8937 осіб[3]) воно збільшилось на 17,3 %. Це найбільше селище на Волині.[4]

У національному складі населення селища переважна більшість українців, чисельність інших національностей порівняно з чисельністю українців невелика.

Щодо мовного складу населення, то більшість населення Маневич за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року вважали рідною українську мову.

Населення за роками
2001* 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
10400 10520 10590 10660 10870 10960 11190 11370 11490 11680 11880


Мова[ред.ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 99,21 %
російська 0,63 %
польська 0,05 %
молдовська 0,02 %
білоруська 0,1 %

Інфраструктура[ред.ред. код]

Нині головним оператором надання населенню поштових послуг у місті є філія національного оператора підприємства УДППЗ «Укрпошта».

Основний та єдиний оператор фіксованого зв'язку — ВАТ «Укртелеком». Послуги стільникового зв'язку тут надають такі оператори, як Київстар[6], МТС [7], lifecell[8] та Vodafone Україна [9] .

Доступ до Інтернету забезпечують провайдери «Укртелеком», «Інтертелеком», «Смарт-Нет» www.smartnet.volyn.ua, «Уарнет».

Банківська сфера містечка представлена 6 філіями та відділеннями: «Райффайзен банк Аваль», ВАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ КБ «Приватбанк», Банк «Надра» КБ «Західінкомбанк».

Медичні послуги надають Маневицька центральна районна лікарня, районна поліклініка, ветеринарна лікарня та 6 аптечних закладів.

Транспорт[ред.ред. код]

Через населений пункт проходять автомобільні шляхи: автошлях регіонального значення Р14 (Луцьк — Дольск) та автошлях міжнародного значення М07 (Київ — Варшава).

У місті працює автостанція, через яку автобусами та маршрутними таксі здійснюються перевезення Маневицьким районом, Волинською областю та Україною.

Функціонує залізнична станція «Маневичі», через місто проходить залізниця Київ — Варшава, гілка якої Варшава — Люблін — Ковель завершена у 1877, а Ковель — Сарни — Київ — у 1902 році.

Культура[ред.ред. код]

У селищі працює Маневицький краєзнавчий музей — зібрання матеріалів з історії міста та краю; Районний будинок культури. Здавна Маневичі є одним із культурних осередків Волинської області. Кожного року в місті традиційно відбуваються особливі святкування державних, релігійних та міських свят.

Релігія[ред.ред. код]

Конфесія К-сть громад
1 Українська православна церква (Московський патріархат) 2
2 Українська православна церква — Київський патріархат 1
3 Римо-Католицька Церква 1
4 ЄХБ 1
5 ХВЄ-П 1
6 АСД 1
7 Свідки Єгови 1
8 Божа церква 1

Католицька громада[ред.ред. код]

Костел Преображення Господнього

Римо-католицька парафія Преображення Господнього в Маневичах була утворена у 1923 році. Парафіальним костелом служила дерев'яна каплиця поблизу залізниці, побудована у 1915 р. як військова каплиця. у 19221926 роках її будівництво було завершене. Новий, мурований костел був побудований у 19331937 роках на кошти вірних — будівельними роботами керував настоятель ксьондз Болеслав Ястшембскі (нар. 1893, висв. 1925, пом. 1942). До кінця 1943 р. костел діяв завдяки прибулому сюди ксьондзу Едмунду Доманському. Після II світової війни радянська влада зачинила храм, влаштовуючи в ньому склад мінеральної солі. Сіль, яка тут зберігалася протягом 40 років спричинила невідворотні руйнування. Пізніше сіль була висаджена у повітря, зруйнувалось склепіння і дах. Першу Св. Меса після багатьох років відправив у 1990 р. на сходах зруйнованого костелу o. Ян Мухарський OFMCap. Костел був повернутий вірним у 1992 р., він відбудований та відновлюється. Повторно освятив костел в Маневичах 4 червня 1995 р. єпископ Маркіян Трофим'як, тодішній єпископ-помічник у Львівській архієпархії. Стараннями ксьондза пралата Людвіка Камілевського з Луцька була побудована плебанія. У 19921994 роках настоятелем тут був кс. Адам Галєк, а у 1994—2001 роках кс. Казімєж Болєслав Зайонц. З листопада 2001 настоятелем парафії в Маневичах та Любешові є кс. Анджей Мацєй Квічаля.

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Залізничний вокзал (1905),
  • Римо-католицький костел Преображення Господнього (1934).
  • Недалеко від Маневич (на автотрасі Маневичі-Луцьк) — унікальна гідрологічна пам'ятка — Оконські джерела, відомі своєю неповторно чистою водою з особливим хімічним складом.
  • До 21 лютого 2014 року стояв останній на Волині пам'ятник Леніну. Демонтований за допомогою крана під час масових повалень пам'ятників Леніну[10].
  • У Маневицькому районі (с. Старосілля) 27-го серпня 2015 був знайдений старовинний човен, вік якого від 300 до 500 р., довжина човна 13, і більше метрів, вироблений човен з дуба, який також «не молодий».

Освіта[ред.ред. код]

Файл:Изображение 258 (1).jpg
Маневицька ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 імені Андрія Снітка

Сучасна дошкільна освіта міста представлена трьома дитячими садками. Також в Маневичах діє професійний ліцей і дві загальноосвітні школи:

Позашкільні навчальні заклади міста:

Функціонують районний будинок культури, районна бібліотека.

У селищі розташована Маневицька виправна колонія ВК- № 42.

Географія[ред.ред. код]

Rose des vents Прилісне Вовчицьк Rose des vents
N
W    Маневичі    E
S
Череваха Оконськ Лісове

Економіка[ред.ред. код]

Торфобрикетний завод

У Маневичах працює завод з виробництва торфобрикетів, державне підприємство з обробки деревини, приватні пилорами. Спільне польсько-українське підприємство «Polko», що займається заготівлею грибів та ягід та експортом їх у країни ЄС. Розвиваються економічні зв'язки з Польщею.

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

Газета «Нова доба[11]» видається з 1 травня 1945 року та виходить на двох друкованих аркушах щосуботи.

Спорт[ред.ред. код]

  • Міський стадіон «Колос» з одним великим футбольним полем
  • Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа
  • Спортивний комплекс від блалодійного фонду "Тільки разом".

У березні 1916 року воїни Польських Легіонів, які дислокувались у лісах під Маневичами, створили першу футбольну команду в польській армії, надаючи їй назву «Дружина Легіонова» (пол. Drużyna Legionowa). Восени 1916 року вона була перенесена до Варшави. 31 липня 1922 року команда була реорганізована у «Леґія» Варшава (пол. Legia Warszawa). «Леґія» Варшава є найкращим клубом в історії польської першої ліги (тепер Екстракляса), a також одним з найбільш титулованих польських клубів на міжнародній спортивній арені.

Постаті[ред.ред. код]

Міста-побратими[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2015 року, Київ-2011 (doc)
  2. Чисельність наявного населення та його розподіл за статтю. Волинська область, Маневицький район
  3. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения союзных республик, их территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу.(рос.)
  4. Кравчук П. А. Рекорди Волині 1993. – Любешів, 1994. – 64 с. ISBN 5-7707-2014-1/4., с. 11
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - 056 Володимирецький РАЙОН. Процитовано 16 серпня 2014. 
  6. Київстар: карта покриття
  7. МТС Україна — Карта покриття по Україні
  8. lifecell. Вікіпедія (uk). 2016-08-31. Процитовано 2016-09-28. 
  9. Неприпустима назва. Вікіпедія (uk). Процитовано 2016-09-28. 
  10. На Волині впав останній пам'ятник Леніну
  11. http://nova-doba.at.ua/
  12. На Волині відкрили меморіальну дошку на честь героя, який кинувся на гранату заради товаришів

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.