Маневичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Маневичі
Maniewicze.gif
Герб Маневич
Залізничний двірець станції Маневичі, вулиця Незалежності та колишнє приміщення Маневицької селищної ради
Maniewicze Niezaleznisti.jpg
Maniewicze rada miejska.jpgЗалізничний двірець станції Маневичі, вулиця Незалежності та колишнє приміщення Маневицької селищної ради
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Камінь-Каширський
Рада Маневицька селищна рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване 1892
Статус із 1940 року
Площа 5,12 км²
Населення 11300
Густота 2380,95 осіб/км²
Поштовий індекс 44600—602
Телефонний код +380 3376
Географічні координати 51°17′33″ пн. ш. 25°33′01″ сх. д. / 51.29250° пн. ш. 25.55028° сх. д. / 51.29250; 25.55028Координати: 51°17′33″ пн. ш. 25°33′01″ сх. д. / 51.29250° пн. ш. 25.55028° сх. д. / 51.29250; 25.55028
Висота над рівнем моря 193 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Маневичі
До обл. центру:
 - залізницею: 146 км
 - автошляхами: 77 км
Селищна влада
Адреса 44600, Волинська обл, Камінь-Каширський р-н, смт Маневичі, вул. Незалежності, 19
Голова селищної ради Гаврилюк Олександр Оксентійович
Карта
Маневичі. Карта розташування: Україна
Маневичі
Маневичі
Маневичі. Карта розташування: Волинська область
Маневичі
Маневичі

Commons-logo.svg Маневичі у Вікісховищі

Мане́вичі — селище міського типу в Україні, центр Маневицької ОТГ, Волинської області.

Історія[ред. | ред. код]

Залізничний вокзал у 1913

Містечко виникло у 1892 році як залізнична станція під час будівництва залізниці Ковель — Київ. Названо за назвою поблизького села (тепер — с. Прилісне).

У квітні 1919 року в районі Маневич відбувалися бої Армії УНР з польськими військами.

Вояки Армії УНР в Маневичах 1918 рік.

У 30-х роках XX століття Маневичі швидко розростаються завдяки розвитку промисловості. Зокрема тут будується одна з паркетних фабрик бельгійського концерну «Aug. LaСhappelle». Існували пекарні, невеличкі м'ясокомбінати, що перебували у власності родини Климчуків.

Виникають невеликі лісопильні заводи (тартаки).

У 1930-х роках до містечка масово приїжджають євреї та поляки. Згідно наближених підрахунків у 1930—1939 роках в містечку частка єврейського населення становила близько 50 %, польського — близько 30 %. Тут також мешкали українці, німці та декілька родин з Бессарабії.

Майже усе єврейське населення Маневичів було винищено під час другої світової війни у 1942 році (меморіальний знак загиблим під час Голокосту маневицьким євреям розташований на західній околиці містечка у напрямку села Череваха), польське населення частково знищене та депортоване комуністами у 1939—1941 роках. Переважна більшість поляків залишила містечко після війни.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з даними останнього Всеукраїнського перепису населення (2011 рік) населення Маневичів становило 11 190 осіб[1]; порівняно з даними перепису 1989 року (8937 осіб[2]) воно збільшилось на 17,3 %. Це найбільше селище на Волині[3].

У національному складі населення селища переважна більшість українців, чисельність інших національностей порівняно з чисельністю українців невелика.

Щодо мовного складу населення, то більшість населення Маневич за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року вважали рідною українську мову.

Населення за роками
2001* 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
10400 10520 10590 10660 10870 10960 11190 11370 11490 11680 11710

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,21 %
російська 0,63 %
польська 0,05 %
молдовська 0,02 %
білоруська 0,1 %

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Нині головним оператором з надання населенню поштових послуг у місті є філія АТ «Укрпошта».

Основний та єдиний оператор фіксованого телефонного зв'язку — АТ «Укртелеком». Послуги стільникового зв'язку тут надають такі оператори, як Київстар[5], МТС[6], lifecell та Vodafone Україна.

Доступ до Інтернету забезпечують провайдери «Укртелеком», «Інтертелеком», «Смарт-Нет» www.smartnet.volyn.ua, «Уарнет».

Банківська сфера містечка представлена 6 філіями та відділеннями: ПАТ «КБ „ПриватБанк“».

Медичні послуги надають Маневицька центральна районна лікарня, районна поліклініка, ветеринарна лікарня та 10 аптечних закладів.

Транспорт[ред. | ред. код]

Через населений пункт проходять автомобільні шляхи: автошлях регіонального значення Р14 (Луцьк — Дольск) та автошлях міжнародного значення М07 (Київ — Варшава).

У місті працює автостанція, через яку автобусами та маршрутними таксі здійснюються перевезення Маневицьким районом, Волинською областю та Україною.

Функціонує залізнична станція «Маневичі», через місто проходить залізниця Київ — Варшава, гілка якої Варшава — Люблін — Ковель завершена у 1877, а Ковель — Сарни — Київ — у 1902 році.

Культура[ред. | ред. код]

У селищі працює Маневицький краєзнавчий музей — зібрання матеріалів з історії міста та краю; Районний будинок культури. Здавна Маневичі є одним із культурних осередків Волинської області. Кожного року в місті традиційно відбуваються особливі святкування державних, релігійних та міських свят.

Релігія[ред. | ред. код]

Конфесія К-сть громад
1 Українська православна церква (Московський патріархат) 2
2 Українська православна церква — Київський патріархат 2[7]
3 Римо-Католицька Церква 1
4 ЄХБ 1
5 ХВЄ-П 1
6 АСД 1
7 Свідки Єгови 1
8 Божа церква 1

Католицька громада[ред. | ред. код]

Костел Зіслання Святого Духа

Римо-католицька парафія в Маневичах була утворена у 1923 році. Парафіяльним костелом слугувала дерев'яна каплиця поблизу залізниці, збудована у 1915 році як військова каплиця. у 19221926 роках її будівництво було завершене. Новий, мурований костел був збудований у 19331937 роках на кошти вірних — будівельними роботами керував настоятель ксьондз Болеслав Ястшембскі (нар. 1893, висв. 1925, пом. 1942). До кінця 1943 року костел діяв завдяки прибулому сюди ксьондзу Едмунду Доманському. Освячення новозбудованого костелу під титулом Преображення Господнього відбулося 7 жовтня 1934 року. Після II світової війни радянська влада зачинила храм, влаштовуючи в ньому склад мінеральної солі. Сіль, яка тут зберігалася протягом 40 років спричинила невідворотні руйнування. Пізніше сіль була висаджена у повітря, зруйнувалось склепіння і дах. Першу Свzne Месe після багатьох років відправив у 1990 році на сходах зруйнованого костелу o. Ян Мухарський. Костел був повернений вірним у 1992 році, він відбудований та відновлюється. Повторно освятив костел під титулом Зіслання Святого Духа 4 червня 1995 року єпископ Маркіян Трофим'як, тодішній єпископ-помічник у Львівській архієпархії. Стараннями ксьондза пралата Людвіка Камілевського з Луцька була побудована плебанія. У 19921994 роках настоятелем тут був кс. Адам Галєк, а у 1994—2001 роках кс. Казімєж Болєслав Зайонц. З листопада 2001 настоятелем парафії в Маневичах та Любешові є кс. Анджей Мацєй Квічаля. Починаючи з 2018 року костел було відреставровано.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Залізничний вокзал (1905),
  • Римо-католицький костел Зіслання Святого Духа (1934).
  • Неподалік від Маневичів (при автошляхові Маневичі-Луцьк) розташована унікальна гідрологічна пам'ятка — Оконські джерела, відомі своєю неповторно чистою водою з особливим хімічним складом.
  • До 21 лютого 2014 року стояв останній на Волині пам'ятник Леніну. Демонтований за допомогою крана під час масових повалень пам'ятників Леніну[8].
  • У Маневицькому районі (с. Старосілля) 27 серпня 2015 року був знайдений старовинний човен, вік якого від 300 до 500 років, довжина човна 13, і більше метрів, вироблений човен з дуба, який також «не молодий».

Освіта[ред. | ред. код]

Файл:Изображение 258 (1).jpg
Маневицька ЗОШ I-III ступенів № 1 імені Андрія Снітка

|посилання=Special:FilePath/Изображение_258_(1).jpg]]

Сучасна дошкільна освіта селища представлена трьома дитячими садками. Також в Маневичах діє професійний ліцей і дві загальноосвітні школи:

Позашкільні навчальні заклади міста:

Функціонують районний будинок культури, районна бібліотека.

У селищі розташована Маневицька виправна колонія № 42.

Географія[ред. | ред. код]

Компасна роза Прилісне Вовчицьк Компасна роза
𝒩
𝒲    Маневичі    
𝒮
Череваха Оконськ Лісове

Економіка[ред. | ред. код]

Торфобрикетний завод

У Маневичах працює завод з виробництва торфобрикетів, державне підприємство з обробки деревини, приватні пилорами. Спільне польсько-українське підприємство «Polko», що спеціалізується на заготівлі грибів і ягід та експортом їх у країни ЄС. Розвиваються економічні зв'язки з Польщею.

Засоби масової інформації[ред. | ред. код]

Газета «Нова доба[9]» видається з 1 травня 1945 року та виходить на двох друкованих аркушах щосуботи.

Спорт[ред. | ред. код]

  • Міський стадіон «Колос» з одним великим футбольним полем
  • Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа
  • Спортивний комплекс від благодійного фонду «Тільки разом».

У березні 1916 року воїни Польських Легіонів, які дислокувались у лісах під Маневичами, створили першу футбольну команду в польській армії, надаючи їй назву «Дружина Легіонова» (пол. Drużyna Legionowa). Восени 1916 року вона була перенесена до Варшави. 31 липня 1922 року команда була реорганізована у «Леґія» Варшава (пол. Legia Warszawa). «Леґія» Варшава є найкращим клубом в історії польської першої ліги (тепер Екстракляса), a також одним з найбільш титулованих польських клубів на міжнародній спортивній арені.

Постаті[ред. | ред. код]

  • Олександр Байдуков — український художник.
  • Сергій Беседін — український лікар, професор кафедри загальної хірургії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (1997—2006).
  • Сергій Пустюльга (нар. 1960) — професор Луцького національного технічного університету, доктор технічних наук, заслужений працівник освіти України[10].
  • Андрій Снітко — боєць добровольчого батальйону Азов. 25 січня 2015 року встановлено меморіальну дошку на його честь[11].

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чисельність наявного населення та його розподіл за статтю. Волинська область, Маневицький район
  2. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения союзных республик, их территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу.(рос.)
  3. Кравчук П. А. Рекорди Волині 1993. – Любешів, 1994. – 64 с. ISBN 5-7707-2014-1/4., С. 11
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - 056 Володимирецький РАЙОН. Процитовано 16 серпня 2014. 
  5. Київстар: карта покриття. Архів оригіналу за 13 вересня 2011. Процитовано 24 травня 2012. 
  6. МТС Україна — Карта покриття по Україні
  7. У Маневичах освячено новий храм
  8. На Волині впав останній пам'ятник Леніну
  9. http://nova-doba.at.ua/
  10. Указ президента України 186—2020
  11. На Волині відкрили меморіальну дошку на честь героя, який кинувся на гранату заради товаришів

Література[ред. | ред. код]

  • Козик П.З., Ілляшенко Я.Є. Мане́вичі // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.517-526

Посилання[ред. | ред. код]