Манекен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Hybridlll.jpg

Манекен (фр. mannequin, від нід. manneken, mannekijn «чоловічок», димінутив від нід. man «людина»[1]) — об'ємний виріб, що імітує форму тіла або частини тіла людини: чоловіків, жінок або дітей.

Походження[ред. | ред. код]

Манекени — давній винахід людства. Наприклад, макет торсу фараона Тутанхамона (XIV ст. до н. е.) знайдений у його гробниці разом з набором одягу, а монахи Шаоліньського монастиря у Китаї (початок V ст.) під час фізичних тренувань відпрацьовували на манекенах удари. Використання манекенів для демонстрації одягу масово поширилося в Європі у XVIII столітті. Кравці зазвичай використовували дерев'яні манекени (чи з пап'є-маше) для продажу своїх товарів. У XIX ст. у великих магазинах Парижа з'явилися воскові манекени. З розповсюдженням пластмасових матеріалів вони стали основою для виготовлення торгових манекенів.

Вигляд манекенів[ред. | ред. код]

Більшість сучасних манекенів не відповідають пропорціям людської фігури: мають занадто довгі ноги, затонку талію тощо. Через це одяг на манекенах виглядає інакше, ніж на живій людині. У 1960-ті роки почали з'являтися манекени, які копіювали зовнішність відомих акторів: Бріжіт Бардо, Мерилін Монро, Шон Коннері тощо. На початку XXI століття ця тенденція поширилася не лише на обличчя манекенів, а й на скульптуру тіла манекенів — деякі з них повторюють фігури реальних відомих людей. 2004 року манекени, схожі на Дженніфер Лопес, використовували для демонстрації джинсів із заниженою талією. Для різних товарів застосовують манекени з різними типами фігури: «груша», «пісочний годинник» та інші.

Види[ред. | ред. код]

Манекени можуть бути з дерева, пап'є-маше, пластику та інших матеріалів.

Кравецькі[ред. | ред. код]

Кравецькі манекени використовують для проектування і пошиття одягу. Бувають розсувні з регуляторами розміру та нерозсувні.

Демонстраційні[ред. | ред. код]

Їх використовують для показу моделей і зразків одягу в торгових закладах.

Для художників[ред. | ред. код]

Для зарисовки поз людини та одягу художники застосовують дерев'яні манекени-ляльки з рухливими кінцівками.

Випробувальні[ред. | ред. код]

Медичний дитячий манекен (фантом)

З середини XX ст. у краш-тестах використовують випробувальні манекени. Відомим є краш-манекен моделі 1967 року компанії «Фольксваген»: безволоса фігура в жовтогарячому комбінезоні, яку випускають у вигляді «тата», «мами», «підлітка» й «немовляти». Сучасні японські «надчутливі» манекени для краш-тестів коштують до 15 тисяч доларів США.

Тренувальні[ред. | ред. код]

Для навчання студентів медичних вишів використовуються манекени-фантоми. Фантоми також застосовують на курсах надання першої медичної допомоги. Наприклад, на спеціальному манекені «Чарлі, що поперхнувся»(англ. Choking Charlie) відпрацьовують поштовхи під діафрагмою для вилучення сторонніх предметів з дихальних шляхів.

Існують манекени й макети частин тіла, що демонструють будову чи функціонування організму людини: наприклад, статевих органів (не сплутувати з замінниками-масажерами).

Торгові манекени
Для демонстрації дитячого одягу 
Для демонстрації головних уборів 
У вигляді жіночого торсу й тулуба 
Для демонстрації штанів 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

Джерела[ред. | ред. код]