Манжула Анатолій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Манжула Анатолій Олександрович
Манжула Анатолій Олександрович.tif
Народився 19 серпня 1928(1928-08-19)
село Іванівка Краснолуцького району, тепер Луганської області
Помер 12 грудня 2011(2011-12-12) (83 роки)
місто Москва
Національність росіянин
Діяльність державний діяч
Партія КПРС
Нагороди Орден ЛенінаОрден Жовтневої РеволюціїОрден «Знак Пошани»

Анато́лій Олекса́ндрович Манжу́ла (19 серпня 1928(19280819), село Іванівка Краснолуцького району, тепер Луганської області — 12 грудня 2011, місто Москва, Російська Федерація) — український радянський діяч, один із керівників вугільної промисловості, начальник комбінату «Донбасантрацит», заступник міністра вугільної промисловості Української РСР. Депутат Верховної Ради УРСР 7—10-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у родині начальника МТС. Батька репресували, мати померла в 1937 році.

Трудову діяльність розпочав у 1945 році гірничим майстром шахти № 8-10 тресту «Боково-Антрацит» комбінату «Ворошиловградвугілля» Ворошиловградської області.

У 1948 році закінчив Краснолуцький гірничий технікум.

З 1948 року — начальник дільниці шахти № 15-16 тресту «Гуковвугілля», начальник дільниці, начальник вентиляції, помічник головного інженера шахти № 8-19 тресту «Боково-Антрацит».

Освіта вища. У 1954 році закінчив Вищі інженерні курси при Донецькому індустріальному інституті.

У 1954—1959 роках — заступник головного інженера шахти № 4, головний інженер, начальник шахти № 7-7-біс тресту «Боково-Антрацит» міста Боково-Антрацит Ворошиловградської області.

Член КПРС з 1957 року.

У 1959—1961 роках — начальник шахти № 1-2 «Лобівська» тресту «Фрунзевугілля» комбінату «Донбасантрацит» міста Ровеньки Луганської області.

У 1961 — грудні 1962 р. — 1-й секретар Ровеньківського районного комітету КПУ Луганської області.

У грудні 1962 — 1964 р. — 1-й секретар Ровеньківського міського комітету КПУ Луганської області.

У вересні 1964—1976 роках — начальник комбінату «Донбасантрацит» міста Красний Луч Луганської області.

У 1976—1980 роках — генеральний директор виробничих об'єднань «Донбасантрацит» та «Ровенькиантрацит» Ворошиловградської області.

У 1980—1985 роках — заступник міністра вугільної промисловості Української РСР.

З 1985 року — начальник технічного управління, начальник Головного науково-технічного управління Міністерства вугільної промисловості СРСР. У серпні 1987 — серпні 1989 р. — головний редактор журналу «Уголь».

З 1989 року — заступник голови виконавчого комітету Товариства гірничих інженерів у Москві.

Потім — на пенсії у місті Москві.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.

Посилання[ред. | ред. код]