Манліо Брозіо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Манліо Брозіо
італ. Manlio Brosio
Манліо Брозіо

Час на посаді:
1 серпня 1964 — 1 жовтня 1971
ПопередникДірк Стіккер
НаступникЙозеф Лунс

Італія Військовий міністр Італійського Королівства
Час на посаді:
10 грудня 1945 — 1 липня 1946
ПопередникСтефано Ячина[1]
НаступникЧіпріано Факінетті

Народився10 липня 1897(1897-07-10)
Турин, Італія
Помер14 березня 1980(1980-03-14) (82 роки)
Турин, Італія
НаціональністьІталієць
Політична партіяЛіберальна партія Італії
Професіяюрист
Нагороди
Великий хрест ордена За заслуги перед Італійською Республікою
Президентська медаль Свободи

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Манліо Джованні Брозіо (італ. Manlio Giovanni Brosio; нар. 10 липня 1897(18970710), Турин14 березня 1980, Турин) — італійський державний діяч, дипломат.

Біографія[ред. | ред. код]

З юних років активно цікавився політикою.

Під час Першої світової війни добровільно вступив до армії. Служив у званні молодшого лейтенанта в частинах альпійських стрільців. Нагороджений Срібною медаллю.

Після війни вступив до руху «Ліберальна революція» (італ. Rivoluzione Liberale).

Під час фашистської диктатури був адвокатом в Турині.

Після падіння фашизму, під час німецької окупації стає членом Комітету національного визволення в Римі.

Після звільнення Італії, стає генеральним секретарем Ліберальної партії.

Жовтень 1944 — червень 1945міністр без портфеля в першому і другому уряді Бономі.

Червень — листопад 1945 — заступник голови Ради Міністрів Італії в уряді Паррі.

Грудень 1945 — липень 1946 — військовий міністр в уряді Де Гаспері.

19471951 — посол Італії в СРСР (Москва).

19511955 — посол Італії у Великій Британії (Лондон).

19551960 — посол Італії в США (Вашингтон).

19601964 — посол Італії у Франції (Париж).

19641971Генеральний секретар НАТО.

19721976сенатор Італії від Ліберальної партії і голова групи Ліберальної партії в Сенаті.

З січня 1979 року — голова Атлантичного комітету Італії.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Водовозов В. В.,. Ячини, Стефан // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]