Манолаке Костаке Епуряну

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Манолаке Костаке Епуряну
Manolache Costache Epureanu
Манолаке Костаке Епуряну
Прапор
Прем'єр-міністр Об'єднаного князівства Волощини і Молдови
1 травня — 26 грудня 1870
Попередник: Ніколае Голеску
Спадкоємець: Йон Ґіка
Прапор
Прем'єр-міністр Об'єднаного князівства Волощини і Молдови
6 травня — 5 серпня 1876
Попередник: Йон Емануїл Флореску
Спадкоємець: Йон Братіану
Прапор
Глава Палати депутатів Румунії
12 грудня 1865 — 3 січня 1866
Попередник: Александру Емануїл Флореску
Спадкоємець: Ніколае Катаргіу
 
Рід занять: політик
Народження: 22 серпня 1823
Бирлад
Смерть: 7 вересня 1884
Вісбаден
Громадянство: Румунія

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Манолаке Костаке Єпуряну (рум. Manolache Costache Epureanu, *22 серпня 1823, Бирлад — †7 вересня 1884, Вісбаден) — румунський політичний діяч.

Біографія[ред.ред. код]

Навчався в Геттінгені. У 1857 процював на користь політичного об'єднання обох дунайських князівств, а в 1859 — на користь обрання Александру Йоана Кузи князем Молдови. У 1866 — президент Національних Зборів, який проголосив князем об'єднаної Румунії короля Кароля I. Належачи спочатку до боярської партії, Епуряну за допомогою молодих сил намагався перетворити її в младо-консервативну партію, яка відповідала б обставинами часу. У 1870 він став міністром-президентом, але в тому ж році висловлена йому Палатою депутатів недовіра з приводу струсберговских залізничних підприємств змусила його вийти у відставку. У 1872 він був членом кабінету Ласкера Катаржи, але в 1873 вийшов з нього, щоб в союзі з націонал-лібералами покласти край правлінню боярської партії. У 1876 Епуряну кілька місяців був міністром-президентом либерального міністерства Йона Братіану.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Ion Bulei, Conservatori și conservatorism in România, București, 2001.
  • Emil Ioachimovici, O pagină din istoria politică a României. Manolache Costache Epureanu, București, 1913
  • Gheorghe Platon, Moldova și începutul Revoluției de la 1848, Iași, 1993.
  • A. D. Xenopol, Domnia lui Cuza — Vodă, Iași, 1903.

Джерела[ред.ред. код]

  • CTITORI AI ROMĂNIEI / 150 de ani de la Unirea Principatelor Române, 17 ianuarie 2009, Jurnalul Național