Манор (маєток)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Манор (англ. manor) — феодальний маєток в середньовічній Англії та Шотландії, основна господарська одиниця економіки і форма організації приватної власності в цих державах.

Манор являв собою комплекс доменіальних земель феодала, общинних угідь і наділів особисто-залежних і вільних селян, що мешкають в селі. Основою маноріального господарства були відробіткові повинності залежних категорій селян (вілланів, коттаріїв, хазбендменів) і судова юрисдикція феодала над ними. Соціальним і адміністративним центром манору була садиба феодала. Маноріальна система панувала на Британських островах з XI по XVII століття, хоча з початком нового часу манори стали поступово втрачати феодальний характер, перетворюючись на аграрні господарства капіталістичного типу.

Посилання[ред.ред. код]