Манта (одяг)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Манта — верхній плечовий одяг, який носили переважно чоловіки. Манта шилася з білого чи сірого сукна з великим коміром-відлогою (капак), який слугував для накриття голови у дощову погоду. Носили на Буковинні манту, так як і на Гуцульщині ґуглю також як і традиційний повний стрій, н-д на весілля. Манта була довжиною до колін та носилася зверху по кожуху чи сaрдаку. Манта була оздоблена вишивкою або шнурами.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]