Мантіспа штирійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мантиспа хижа)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мантіспа штирійська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Сітчастокрилі (Neuroptera)
Родина: Mantispidae
Рід: Mantispa
Вид: Мантіспа штирійська
Mantispa styriaca
Poda, 1761
Посилання
Вікісховище: Mantispa styriaca
Віківиди: Mantispa styriaca
EOL: 4130798
ITIS: 997530
NCBI: 279447

Мантіспа штирійська[1], мантиспа хижа[2] (Mantispa styriaca) — вид комах з родини Mantispidae.

Морфологічні ознаки[ред. | ред. код]

Передніми хапальними ногами нагадують маленьких богомолів. Вусики коротенькі, чоткоподібні. Передньогруди довші за останню частину грудей. Забарвлення бурувато-жовте з бурими плямами, жилкування крил чорне. Забарвлення та розміри тіла дуже варіюють (довжина переднього крила від 10 до 17 мм).

Поширення[ред. | ред. код]

Європа (окрім північних районів), Північна Африка, Мала та Середня Азія, Казахстан, Південний Сибір, Монголія.

В Україні відзначалась в Одеській, Миколаївській, Київській, Черкаській, Харківській, Донецькій, Луганській областях та в Криму.

Особливості біології[ред. | ред. код]

Імаго активні з початку травня до вересня. Мешкає на узліссях лісу та чагарників. Яйця, як у золотоочок, — на стеблинках. Личинки зимують групами у схованках. Навесні личинка знаходить кокон павука (з родів Lycosa, Agelena та ін.), проникає в нього, линяє, після чого починає живитися яйцями павуків. Потім личинка знову линяє і набуває С-подібної форми. Вона доїдає яйця павука і павучат, що вилуплюються, після чого плете всередині кокону павука свій кокон, в якому заляльковується. Закінчивши розвиток, лялечка виходить з кокону, заповзає в тріщини ґрунту і там перетворюється на імаго.

Загрози та охорона[ред. | ред. код]

Заходи з охорони не здійснювалися. Треба взяти під охорону місця перебування виду. Рекомендований до охорони в Дунайському БЗ та Карадазькому ПЗ.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Червона книга України. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 1 грудня 2013.
  2. [[Міністерство охорони навколишнього природного середовища України]]. Наказ від 16.02.2005 N 67 «Про затвердження Інструкції про зміст та складання документації державного кадастру територій та об'єктів [[природно-заповідний фонд України|природно-заповідного фонду України]]». Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 9 грудня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]