Мануель Санчес Дельгадо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Маноло
Маноло
Особисті дані
Народження 17 січня 1965(1965-01-17) (56 років)
  Касерес, Іспанія
Громадянство Flag of Spain.svg Іспанія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
Іспанія «Касереньйо»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1982–1983 Іспанія «Касереньйо»  ? (?)
1983–1985 Іспанія «Сабадель»  ? (?)
1985–1988 Іспанія «Реал Мурсія» 73 (21)
1988–1995 Іспанія «Атлетіко» 217 (76)
1995–1997 Іспанія «Мерида»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1988–1992 Іспанія Іспанія 28 (9)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2007 Іспанія «Пегасо»
2008–2009 Іспанія «Райо Махадаонда»
2011 Іспанія «Касереньйо»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Мануель Санчес Дельгадо (ісп. Manuel Sánchez Delgado, нар. 17 січня 1965, Касерес), відомий за прізвиськом Маноло (ісп. Manolo) — іспанський футболіст, що грав на позиції нападника, зокрема за мадридський «Атлетіко» і національну збірну Іспанії. Найкращий бомбардир Ла-Ліги в сезоні 1991/92.

По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 17 січня 1965 року в місті Касерес. Вихованець футбольної школи місцеового нижчолігового клубу «Касереньйо». Дорослу футбольну кар'єру 17-річний на той час нападник розпочав 1982 року в основній команді того ж клубу.

Вже за рік приєднався до третьолігового «Сабаделя», з яким у першому ж сезоні підвищився до Сегунди. У другому дивізіоні країни юний нападник не загубився, відзначившись забитими голами 14 разів у 36 іграх сезону 1984/85. Після цього був запрошений до лав одного з лідерів дивізіону, клубу «Реал Мурсія», якому у першому ж сезоні 1985/86 допоміг виграти Сегунду і здобути путівку до Ла-Ліги.

Відігравши два сезони за «Реал Мурсія» у найвищому дивізіоні, влітку 1988 року перейшов до мадридського «Атлетіко», в якому відразу ж став гравцем основного складу, сформувавши атакувальний дует з португальцем Паулу Футре. Загалом відіграв за мадридський клуб наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри, стабільно був основним гравцем атакувальної ланки команди. Здобув у складі «Атлетіко» два Кубки Іспанії, у 1991 і 1992 роках. Найуспішнішим особисто для Маноло був сезон 1991/92, в якому він забив 27 голів в іграх чемпіонату, ставши його найкращии бомбардиром, що, утім, не допомогло команді піднятися вище третього місця у турнірній таблиці того сезону.

Завершував ігрову кар'єру у команді «Мерида», за яку виступав протягом 1995—1997 років.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1988 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Іспанії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у її формі 28 матчів, забивши 9 голів.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1990 року в Італії, де виходив на поле у грі групового етапу проти уругвайців (0:0).

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після тривалої перерви, 2007 року, очоливши тренерський штаб нижчолігового «Пегасо». Згодом протягом 2008–2009 тренував «Райо Махадаонда», а 2011 року на деякий час повертався у статусі головного тренера до рідного «Касереньйо», на той час команди Сегунди Б.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Атлетіко»: 1991, 1992

Посилання[ред. | ред. код]