Мануель дель Пополо Вісенте Ґарсія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мануе́ль дель По́поло Вісе́нте Ґарсі́я
ісп. Manuel del Pópulo Vicente García
Manuel Garcia as Otello in Paris from Gallica.jpg
Ім'я при народженні ісп. Manuel del Pópulo Vicente García
Народився 22 січня 1775(1775-01-22) або 21 січня 1775(1775-01-21)[1][2]
Севілья, Іспанія[1]
Помер 9 червня 1832(1832-06-09)[1][3] (57 років)
Париж, Франція[1]
Поховання
Громадянство Іспанія Іспанія
Національність іспанець
Діяльність композитор, співак, диригент, оперний співак, музичний педагог, музичний продюсер, музикант
Володіє мовами іспанська[2]
Жанр опера
Діти Малібран Марія Феліста, Поліна Віардо-Гарсіа, Мануель дель Патрісіо Родрігес Ґарсія і Josefa Ruiz-García[d]

Мануе́ль дель По́поло Вісе́нте Ґарсі́я (ісп. Manuel del Pópulo Vicente García; нар. 21 січня 1775, Севілья, Іспанія — пом. 10 червня 1832, Париж, Франція) — іспанський співак (тенор), гітарист, композитор.

Біографія[ред. | ред. код]

Мануель Ґарсія народився 21 січня 1775 в Севільї, в сім'ї артистів єврейського походження.

У 1808-1825 роках виступав в оперних театрах Парижа і Лондона. У 1829 році організував у столиці Франції школу співу, де сам викладав.

Автор комічної опери-тонадільї «Poeta calculista», яка була з успіхом поставлена в Парижі у 1809 р. Після навчання в Італії остаточно підкорив Париж у 1819 р. виконанням партії Альмавіви. Співав в операх «Отелло» Дж. Россіні, «Дон Жуан» В. А. Моцарта в театрах Парижа і Лондона. Гастролював у США з дочками Марією і Поліною (пізніше вони прославились як співачки М. Малібран і П. Віардо-Ґарсія) та сином Мануелем Ґарсія. Заснував авторську школу співу в Парижі (серед учнів є його діти, а також співаки світової слави А. Нуррі, Ж. А. Ж. Джеральді).

Література[ред. | ред. код]

  • Levien J. М., The Garcia family, L., 1932

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119186497 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  3. International Music Score Library Project — 2006.