Мануцій Альд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Альд Пій Мануцій Старший (італ. Aldo Manuzio, лат. Aldus Pius Manutius, 1450, Бассіано — 5 лютого 1515, Венеція) — італійський видавець та типограф, винахідник курсиву, крапки з комою й сучасного вигляду коми, вчений-гуманіст епохи Відродження.

Aldus Manutius 2.jpg

З біографії[ред.ред. код]

Альд Мануцій народився в 1450 (за деякими даними у 1449) році в невеликому містечку Басіано неподалік від Риму. У віці 15 років він вступив до університету у Римі на факультет мистецтв. В 1470 році він вивчав грецьку мову у Феррарському університеті, після чого виховував дітей герцога Капрійського, який і забезпечив Мануція коштами для відкриття власної друкарні. В 1479 році він, нарешті, зміг зайнятися видавничою справою. Переїхавши у Венецію, тогочасний центр друкарства, Альд Мануцій заснував в 1494 році власне видавництво Aldine Press і почав публікувати праці грецьких, латинських і італійських класиків. Він першим в Італії став друкувати грецьких авторів, що принесло йому чималий комерційний успіх. Серед видань друкарні Мануція книги Аристотеля, Аристофана, Геродота, Демосфена та Софокла. Грецькі шрифти, які Мануцій розробив спеціально для видання давньогрецьких авторів, були неакуратні. Свою першу латинську друкарську касу Мануцій створив в 1497 році спеціально для книги «Про Етну» кардинала Бембо (сучасні шрифти на цій основі так і називаються). Ця гарнітура була набагато якісніша попередніх шрифтів і відразу ж стала еталоном традиційного латинського шрифту.

В 1501 році в Aldine Press Мануцій уперше в історії типографіки почав використати італізовані шрифти (курсив). Найперший курсивний шрифт був створений на основі почерку переписувачів з Папської канцелярії. І хоча ці перші італізовані шрифти були досить низької якості, сама ідея Мануція була високо оцінена не тільки його сучасниками. Мануцій також придумав свою власну видавничу марку, щоб відгородити себе від підробок з боку численних конкурентів. На ній зображувався якір, навколо якого оповився дельфін. Марка була видрукувана на всіх каталогах із цінами на продукцію його друкарні.

Альд Мануцій помер в 1515 році у своєму будинку у Венеції. Його справу успадкували син Паоло, онук Альд Молодший і тесть Андреа Торрезано; видавництво Aldine Press проіснувало ще близько ста років. Спадкоємці Мануція випустили майже тисячу різних видань для заможних покупців. Тиражі цих книг були невеликі (в середньому по 250 екземплярів), бо вони відрізнялися дорогою обробкою.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Rives, Bruno, Aldo Manuzio, passions et secrets d’un venitien de genie (2008. Librii)
  • Martin Davies, Aldus Manutius, Printer and Publisher of Renaissance Venice (1995)
  • Fletcher, H. G., New Aldine Studies: documentary essays on the life and work of Aldus Manutius (1988)
  • Lowry Martin J. C. The World of Aldus Manutius: Business and Scholarship in Renaissance Venice. — Oxford: Blackwell, 1979. (Italian translation, Il Mondo di Aldo Manuzio (1984); 'con aggiornamento bibliografico', 2000)
  • N. Barker, Aldus Manutius and the Development of Greek Script and Type in the Fifteenth Century (2nd. ed., 1973)
  • Renouard, A. A., Annales de l’Imprimerie des Aldes, ou L’Histoire des Trois Manuce et de leurs Editions (3me ed. 1834)
  • Braida, L., Stampa e Cultura in Europa (2003)