Маняк Володимир Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Антонович Маняк
Маняк.jpg
Дата народження 6 листопада 1934(1934-11-06)
Місце народження село Криштопівка, Волочиський район, Вінницька область, Українська Соціалістична Радянська Республіка,
СРСР СРСР
Дата смерті 15 червня 1992(1992-06-15) (57 років)
Місце смерті поблизу смт Глеваха, Васильківський район, Київська область,
Україна Україна
Поховання Байкове кладовище
Національність українець
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Мова творів українська, російська
Нагороди:
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Національна премія України імені Тараса Шевченка (посмертно)

Маняк Володимир Антонович (нар.6 листопада 1934, село Криштопівка, нині Волочиського району Хмельницької області — пом.15 червня 1992) — український письменник, поет, прозаїк, публіцист, громадський діяч, дослідник Голодомору в Україні, автор чорної книги-меморіалу «33-й: голод», член Спілки письменників України, Спілки письменників СРСР (1967). Чоловік Коваленко-Маняк Лідії Борисівни.

Біографія[ред.ред. код]

Народився Володимир Маняк 6 листопада 1934 року. В 1956 році закінчив факультет журналістики Львівського університету.

Працював у шахті, на заводі, в пресі, у видавництві «Молодь». Свої перші спроби у літературній творчості Володимир зробив у рідному селі, яке назавжди залишилося для нього найкращим місцем на Землі. Саме у Криштопівці були написані й надруковані у районній газеті «Зоря» його перші вірші, що пізніше побачили світ у поетичній збірці «Повноліття» (1957). У зрілому віці, після того як за його плечима були факультет журналістики, праця на шахті, заводі, у редакції, на радіо, у видавництві, після гамірного столичного життя, він повернувся у рідне село. Саме у цей час виходять друком його книги «І зійшов день», «Колиска вітрів», «Море Дірака», «Проспект імені людей» та інші.

У 1988 році під редакцією В. А. Маняка та В. О. Замлинського вийшла з друку книга-меморіал «Вінок безсмертя».

Могила Лідії Коваленко і Володимира Маняка

Володимир Маняк — один з організаторів, співголова культурно-просвітницького товариства «Меморіал» імені Василя Стуса. Очолював організаційний комітет із створення «Асоціації дослідників голодоморiв 1932–1933 років в Україні» (нині Асоціація дослідників голодоморів в Україні).

За чесну й мужню працю з підготовки Народної Книги-Меморіалу «33-й: голод» Володимиру Маняку посмертно присуджено Державну премію України ім. Т. Шевченка (1993). За вагомий особистий внесок у дослідження голодоморів в Україні, привернення уваги міжнародної спільноти до визнання голодомору 1932—33 в УРСР актом геноциду українського народу, активну громад. діяльність щодо вшанування пам'яті жертв трагедії. Володимир Маняк посмертно нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня. (2005).

Загинув в автокатастрофі 15 червня 1992 року поблизу смт Глеваха Васильківського району Київської області. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).

Творчість[ред.ред. код]

Володимир Маняк є автором поетичної книжки «Повноліття» (1957), збірок повістей «Зелений меридіан. Еврика. Місяць спокійного сонця» (1967), «Проспект імені людей» (1970), «Макове поле» (1972), «Живая вода из камня» (1974), «Колиска вітрів» (1975), «Море Дірака» (1984).

У 1970—80-х роках опублікував низку документальних повістей «Балада про чорнозем» (1974), «Пора майстрів» (1982), «Восьмий день тижня» (1983), романи «І зійшов день» (1974), «Плоть твоя і кров» (1981), «Рейд» (1986), роман-дилогію «Поділля» (1984). Твори письменника виходили російською, казахською, вірменською, румунською мовами.

Також він документальну книгу «Спалені села».

Публікації[ред.ред. код]

  • 33-й: голод: Народна Книга-Меморіал" /В. А. Маняк упоряд. Л. Б. Коваленко. — К.: Рад. письменник, 1994.
  • Земля людей: подільська повість. — К.: Рад. письменник, 1988.
  • Рейд: роман — документ. — Рад. письменник, 1986..
  • Поділля: дилогія. — К.: Дніпро, 1984.
  • Море Дірака: оповідання, повість. — К.: Рад. письменник, 1984. — * Низка документальних повістей «Балада про чорнозем» (1974),
  • «Пора майстрів» (1982),
  • «Восьмий день тижня» (1983),
  • «І зійшов день» роман (1974),
  • «Плоть твоя і кров» роман (1981),
  • Роман «Борозни» (1984).
  • «Вінок безсмертя»- / В. А. Маняк упоряд. В. О. Замлинським/
  • Автор поетичної книжки «Повноліття» (1957),
  • Збірок повістей «Зелений мередіан. Еврика. Місяць спокійного сонця» (1967),
  • «Проспект імені людей» (1970),
  • «Макове поле» (1972), «Живая вода из камня» (1974),
  • «Колиска вітрів» (1975),
  • «Море Дірака» (1984).

Нагороди[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К. : В-во «Наукова думка», 2009. — 790 с.: іл.
  • Віктор Жадько. Некрополь на Байковій горі.-К.,2008.-С.145,289.
  • Віктор Жадько. У пам'яті Києва: столичний некрополь письменників.-К..2007.-С.27,76,305.
  • Віктор Жадько. Український некрополь.-К.,2005.-С.232.
  • Віктор Жадько. Байковий некрополь.-К.,2004.-С.129.
  • Шевченківські лауреати. 1962–2007: Енциклопедичний довідник / Автор-упор. М. Г. Лабінський; вступ. слова І. М. Дзюба, Р. М. Лубківський. — 2-ге вид., змін. і доп. — К.: Криниця, 2007. — 768 с. — ISBN 978-966-7575-81-6.  — С. 365—366.
  • Про присудження Державних премій України ім. Т. Г. Шевченка 1993 року Коваленко Лідії Борисівні (посмертно), Маняку Володимиру Антоновичу (посмертно) : указ Президента України від від від 24.02.1993 № 60/93.-Електрон. дані.- Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.- Мова укр. -Опис здійснено:7.06.2010
  • Володимир Маняк // Письменники Рад. України: Бібліогр. довід. — К., 1988. — С.385 — 386.
  • Маняк Володимир Антонович // Слободянюк П. Я. Культура Хмельниччини. — Хмельницький, 1995. — С.277.
  • Маняк Володимир Антонович // Поділ. землі сини. — Хмельницький, 1993. — С.137.
  • Шаля В. Дорогами творчості Володимира Маняка // Зоря. — 2007.
  • Біленко В. Світла пам'ять за гірку правду // Сіл. вісті. — 2009. — 17 листоп.
  • Мацько В. П. Володимир Маняк і Лідія Коваленко — творці джерельної бази з історії голодомору // Голод 1932–1933 років на Хмельниччині: матеріали республік. Наук.-практ. конф. — Хмельницький, 1993. — С.15-16.
  • Подвижник воскрення // Мацько В. Злотонить. — Кам'янець-Поділ., 1994. — С.13-16.
  • Володимир Маняк: Некролог «ЛУ», 1992, 18 червня.
  • Шаталіна Є. Вклад Володимира Маняка і Лідії Коваленко у створення джерельної бази з історії голодомору. В кн.: Голодомор 1932—1933 рр. в Україні: причини і наслідки. Міжнародна наукова конференція. Київ, 9—10 вересня 1993: Матеріали. К., 1995.
  • Веселова О. М. З історії створення і діяльності Асоціації дослідників голодоморів в Україні (АДГУ). К., 2007.
  • Веселова О. МАНЯК Володимир Антонович. Інститут історії України Національної академії наук України. Процитовано 28 листопада 2015.