Манятин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Манятин
Manatyn gerb.png Manatyn prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Славутський район
Громада Берездівська сільська громада
Код КОАТУУ 6823985101
Основні дані
Населення 520
Площа 1,91 км²
Густота населення 272,25 осіб/км²
Поштовий індекс 30086
Телефонний код +380 3842
Географічні дані
Географічні координати 50°25′35″ пн. ш. 27°13′26″ сх. д. / 50.42639° пн. ш. 27.22389° сх. д. / 50.42639; 27.22389Координати: 50°25′35″ пн. ш. 27°13′26″ сх. д. / 50.42639° пн. ш. 27.22389° сх. д. / 50.42639; 27.22389
Середня висота
над рівнем моря
222 м
Місцева влада
Адреса ради 30086, Хмельницька обл., Славутський р-н, с.Манятин , тел. 54-6-42
Карта
Манятин. Карта розташування: Україна
Манятин
Манятин
Манятин. Карта розташування: Хмельницька область
Манятин
Манятин
Мапа

Маня́тин — село в Україні, в Берездівській сільській територіальній громаді Славутського району Хмельницької області. Населення становить 520 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на сході Славутського району, на відстані 14 км від автошляху Р49 та 49 км від районного центру міста Славута. Найближча залізнична станція — Майдан-Вила.

Сусідні населені пункти:

Rose des vents Модестівка Малий Правутин Забара Rose des vents
Гориця N Мокре
W    'Манятин'    E
S
Красностав Яблунівка Закриниччя

Історія[ред. | ред. код]

Вперше згадується у 1577 році, як власність Василя-Костянтина Острозького.

На кінець 19 століття у селі 149 будинків, 824 жителі, початкова школа, вітряк.

З 1917 — у складі УНР.

Було одним з сіл в якому лютому-березні 1930 року відбувались значні антирадянські виступи селянства очолювані вчителем з села Зубівщина – Г. Денесюком.

Основними проявами непокори селян стали не лише демонстрації жінок, спроби перейти радянсько-польський кордон, підпалення майна та побиття самих радянських активістів, розбирання колгоспного та спілчанського майна, але й висунення певних суспільно-політичних вимог (введення в школах вивчення Закону Божого, надання державної підтримки церкві, звільнення арештованих за т.зв. «контрреволюційну діяльність»).

В селе МАНЯТИНЕ толпа женщин пыталась освободить арестованных кулаков и тяжело избила председателя сельсовета и двухпредставителей Райисполкома..

В селе МАНЯТИН, Аннопольского р-на, 22/ІІІ–выстрелом в окно во время проведения занятий ликбеза – убит учитель, активист КОВАЛЬЧУК. Установлено, что убийство произведено бандитом КУЧЕРОМ, под влиянием кулачества. Арестованный бандит КУЧЕР во время охраны его в помещении сельсовета убил председателя КНС и скрылся. По делу арестовано 4 кулака и 2 бандита.

[1]

Жителі Манятина першими в районі відчули на собі «продовольчі труднощі». Вже в квітні 1932 року, голодувало більше 30% населення. Наприкінці травня 1933 року в селі був зафіксований випадок людоїдства.[2]

с. Манятин: В связи с продзатруднениями имели место случаи людоедства (1 факт) голодает более 60 семейств зарегистрировано 7 смертельных исходов.

[3]

Радянська влада вже через 2 роки пояснила цей випадок так:

В 1933 году в с. Манятин Берездовского р-на с целью провокации о продзатруднениях был выявлен случай людоедства, т. е. мать зарезала свою 8-ми летнюю дочку. При обыске у ней было найдено значительное количество спрятанного хлеба и других продуктов.

[4]

Символіка[ред. | ред. код]

Затверджена 17 вересня 2015 року рішенням № 2 XLVII сесії сільської ради VI скликання.

Герб[ред. | ред. код]

У лазуровому щиті з срібної бази виходять п'ять соняхів з чорно-золотими квітами, золоті стебла крайніх чотирьох похилені у вигляді сигля «М». Щит вписаний у золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «МАНЯТИН» і дата «1577».

Соняхи — символ Сонця, сільського господарства; водночас нахил стебел має вигляд сигля «М» — першої літери назви села. Корона означає статус населеного пункту. 1577 — рік першої писемної згадки про село[5].

Прапор[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище складається з двох горизонтальних смуг — синьої і зеленої — у співвідношенні 5:1, з нижньої виходять п'ять соняхів з чорно-жовтими квітами, жовті стебла крайніх чотирьох похилені у вигляді сигля «М»[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Витяг з додатку до бюлетеню ДПУ УССР по індивідуальному терору за період з 20 березня по 1 квітня 1930 р.
  2. http://history.org.ua/LiberUA/978-617-513-230-2/978-617-513-230-2.pdf Колективізація і голод на Славутчині
  3. Доповідна записка начальника прикордонного загону військ ДПУ до начальника 20 Славутського прикордонного загону про продовольчі труднощі на ділянці загону
  4. Довідка про політичну ситуацію у Берездівському районі станом на 25 червня 1935 р.
  5. Опис герба на сайті heraldry.com.ua
  6. Опис прапора на сайті heraldry.com.ua

Література[ред. | ред. код]


Посилання[ред. | ред. код]