Перейти до вмісту

Маніок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Маніок
Ботанічна ілюстрація маніока їстівного (Manihot esculenta) з книги «Köhler's Medizinal-Pflanzen», 1887
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Молочайні (Euphorbiaceae)
Підродина: Crotonoideae
Триба: Manihoteae
Рід: Manihot
Mill., 1754
Типовий вид
Маніок їстівний (Manihot esculenta)
Види

понад 100, див. Види

Синоніми

Hotnima A.Chev.
Janipha Kunth
Mandioca Link
Manihotoides D.J.Rogers & Appan

Вікісховище: Manihot

Маніок (Manihot)[1] — тропічна чагарникова вічнозелена рослина з родини молочайних (Euphorbiaceae)[2], до якої належать близько 150 видів, серед яких є як харчові, так і каучуконосні.

Опис

[ред. | ред. код]
Деревце Manihot carthaginensis subsp. glaziovii
Коренеплоди маніока їстівного

Представники цього роду — дерева, кущі або трав'янисті рослини. Листки пальчаторозсічені, чергові. Квітки різностатеві, зібрані в китиці. Плід — коробочка.

Поширення

[ред. | ред. код]

Рід налічує близько 150 видів, що зростають в тропічному кліматичному поясі Америки.

Використання

[ред. | ред. код]

Всі види маніоку, як і всі інші представники родини молочайних містять молочний сік, тому деякі з них використовуються як каучуконоси (зокрема Manihot carthaginensis subsp. glaziovii[3]).

Важливою харчовою коренеплідною тропічною рослиною є маніок їстівний або касава (Manihot esculenta) — кущ до 3—5 м заввишки, що дуже поширений в культурі. В їжу вживають бульбоподібні корені, які містять до 40 % крохмалю, а також цукор, азотисті сполуки, жирні олії, а також отруйний глікозид, який руйнується при підсмажуванні, варінні та просушуванні коренів. З коренів маніока їстівного отримують борошно та крохмаль, з якого виготовляють спирт, ацетон та інші речовини.

Види

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Маніок [Архівовано 7 червня 2018 у Wayback Machine.] Словник іншомовних слів Мельничука
  2. ↑ Маніок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ Каучук // Велика медична енциклопедія / гол. ред. Б. В. Петровський. — 3-тє вид. — М. : Велика російська енциклопедія, 1988. — Т. 29 : Додатковий. — С. VII, 3, 388. — 150 000 екз. [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Африка: Энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 671 с. (с. 139)
  • Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Г. Гиляров. Ред. коллегия: В. .Е Соколов, А. Л. Тахтаджян, А. В. Яблоков и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1986. — 831 с. (с. 340)
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Cervantes-Alcayde, M.-A. et al. 2015. Apparent similarity, underlying homoplasy: Morphology and molecular phylogeny of the North American clade of Manihot. Amer. J. Bot. 102: doi:10.3732/ajb.1500063 (англ.)
  • Duputié, A. et al. 2011. Evolutionary biogeography of Manihot (Euphorbiaceae), a rapidly radiating Neotropical genus restricted to dry environments. J. Biogeogr. 38:1033-1043. (англ.)
  • Govaerts, R. et al. World checklist and bibliography of Euphorbiaceae. 2000. (L Euphorb) (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маніок&oldid=47607503