Маніпуляція масовою свідомістю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Маніпулюва́ння ма́совою свідо́містю — програмування думок і прагнень людей, їхніх настроїв і психічного стану з метою забезпечення такої поведінки, яка необхідна групі небагатьох власників засобів маніпуляції, що здійснюють такий вплив, переслідуючи свої особисті корисливі цілі. Це вид духовного, психологічного впливу, а не фізичне насильство чи загроза. Це прихований вплив, факт якого не повинен бути помічений об'єктом маніпуляції. Успіх маніпуляції гарантований, коли маніпульований вірить, що все відбувається природно і неминуче.

На думку Євгена Доценка та Сергія Кара-Мурзи процес відбувається шляхом формування стереотипного реагування. Себто якщо в группі об'єктів керування відсутні рефлексії на потрібні стереотипи/прагнення треба їх втілити та зробити бажаними. В той же час маніпуляція є обмеженим інструментом через вплив переважно виключно на долученні до стереотипів об'єкти, та побічні ефекти психологічної взаємодії/вивчення їх рушіїв[1][2].

Оксфордський словник англійської мови трактує маніпуляцію як «акт впливу на людей або керування ними зі спритністю, особливо із зневажливим підтекстом, як приховане управління та обробка». Саме в такому наповненні слово «маніпуляція» замінило в політичному словнику термін «макіавеллізм».

Загальні принципи[ред.ред. код]

Одним із перших досідників феномену виникнення масової свідомості, був Хосе Ортега-і-Гассет. Наступні дослідження були широко представлені у французького філософа Моріса Бланшо який у своїх працях спирався на вчення Фрідріха Ніцше про волю до влади. Серед теоретичних досліджень владних відносин набули суттєвого впливу їх психологічні інтерпретації, представники яких вважали, що основою соціокультурних процесів є індивідуальні особливості людської психіки, які виступають первинними щодо явищ соціальної дійсності. Серед значного числа концепцій, що внесли помітний внесок в розробку цієї проблеми, психоаналітичні дослідження Зиґмунда Фрейда. Соціальну структуру він розглядав згідно схеми: «вождь — еліта — маси», маючи на увазі суто авторитарну форму влади, вважаючи, що маси завжди шукають вождя або поклоняються вождю, жадають відмови від самостійності і відповідальності. Ідеалізація вождя і ідентифікація з ним є, за Фрейдом, одним з основних механізмів усередині групової солідарності і соціального панування.

Єдним з механізмів, в умовах соціально–психологічної взаємодії лідера і його послідовників, є навіювання — процес психологічного впливу, розрахований на некритичне сприйняття інформації. У результаті цих впливів змінюються, пробуджуються, актуалізуються установки особистості, здійснюється вплив на думки, настрої, почуття та вчинки. Механізм навіювання проявляється в тому, що людина, яка сприймає, починає діяти всупереч логічних міркувань.

Також під маніпуляцією свідомістю розуміють дії направлені на зміну психологічних установок, цінностних орієнтацій, поведінки індивідів і аудиторій незалежно від їх бажання. Мета маніпуляції — контроль над аудиторією, її керованість. Для досягнення мети використовуються різні маніпулятивні технології: цілеспрямоване спотворення інформації (замовчування, селекція, «перекручування», спотворення інформації).

Типи[ред.ред. код]

Подібні технології застосовуються в таких видах впливу, як:

  • маніпуляція образами — оскільки образи володіють сильною психологічною дією, їх широко застосовують в комунікативній практиці, особливо в рекламі
  • конвенціональна маніпуляція — спирається не на особисті психологічні установки, а на соціальні схеми: правила, норми, традиції, прийняті в суспільстві, сім'ї;
  • операційно–наочна маніпуляція — заснована на таких психічних особливостях особи, як сила звички, інерція, логіка виконання дії;
  • маніпуляція особою адресата — прагнення перекласти відповідальність за яку–небудь дію на адресата, тоді як у виграші залишається маніпулятор
  • маніпуляція духовністю — маніпуляція вищими рівнями психіки (значенням життя, духовними цінностями, почуттям обов'язку).

Маніпуляція через ЗМІ[ред.ред. код]

Контроль за ЗМІ дає змогу маніпулювати масовою свідомістю. Штучно продукується таке явище, як медіа-свідомість (тобто свідомість, заснована на хибних цінностях, маніпулятивних інтерпретаціях, подвійній моралі), коли реальність, пропонована ЗМІ, відрізняється від дійсної. Громадська думка через медіа-свідомість значно спотворюється.

В умовах інформаційної війни зростає потреба в захисті інформаційного простору.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Доценко Е.Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита
  2. Кара-Мурза С. Манипуляция сознанием. Учебное пособие. М.: Алгоритм, ISBN 5-9265-0121-0, 3000 экз., 528 с.

Джерела[ред.ред. код]

  • Маніпуляція політична //Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . :Право, 2015
  • Руда О. Г. Мовне питання як об'єкт маніпулятивних стратегій у сучасному українському політичному дискурсі: монографія / О. Г. Руда. К., 2012. — 232 с.
  • Загурська С. М. Масова свідомість як засіб утвердження влади Гілея — 2016. — Вип. 111. — С. 166—170.

Література[ред.ред. код]

  • О. Бойко. Гра політична // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.156 ISBN 978-966-611-818-2.

Посилання[ред.ред. код]