Манґанозит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Манґанозит
Zincite-Manganosite-Sonolite-21568.jpg
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1],
допоміжний статус: опублікований до 1959 року[d][2]
Хімічна формула Mn²⁺O
Nickel-Strunz 10 4.AB.25
Ідентифікація
Сингонія Гранецентрована кубічна ґратка
Колір риси Коричневий колір
Інші характеристики
Названо на честь манган[3],
оксиген
CMNS: Манґанозит на Вікісховищі

Манґанозит (рос. манганозит; англ. manganosite; нім. Manganosit m) — мінерал, оксид манґану координаційної будови.

Склад і властивості[ред. | ред. код]

Хімічна формула: MnO.

Містить (%): MnO — 77,44; О — 22,56.

Домішки: Fe, Mg, Zn.

Ізоструктурний з ґалітом.

Форми виділення: октаедричні кристали, іноді доповнені гранями куба або додекаедра, а також неправильні зерна та суцільні маси.

Сингонія кубічна.

Густина 5,0-5,4.

Твердість 5,6-6,0.

Колір смарагдово-зелений до чорного.

Риса коричнева.

Прозорий.

Блиск скляний.

Утворюється в умовах високих температур у різко відновних умовах при недостачі SiO2.

Зустрічається з франклінітом, вілемітом, цинкітом.

Знайдений разом з іншими манґановими мінералами в районі Франкліна (штат Нью-Джерсі, США) та поблизу Лонґбану і Нордмаркену (Швеція).

Рідкісний.

Від лат. «manganum» — манґан. (C.W.Blomstrand, 1874).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]