Перейти до вмісту

Мар'ю Лаурістін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мар'ю Лаурістін
Народилася7 квітня 1940(1940-04-07)[1][2] (85 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Таллінн, Естонія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Естонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітична діячка, викладачка університету, соціолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materТартуський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступінькандидат філологічних наук (1976)
Знання мовестонська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладТартуський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоПАРЄ Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаДепутат Європейського парламенту, спеціальний гість Парламентської асамблеї Ради Європиd, міністр із соціальних питаньd, депутат Рійґікоґуd[3], депутат Рійґікоґуd[4] і депутат Рійґікоґуd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяСоціал-демократична партія Естонії[5] і КПРС (1990)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоЙоганнес Лаурістін Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиЛаурістін Ольга Антонівна Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриJaak Allikd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зEnn Roosed і Peeter Vihalemmd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиMarin Laakd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 2817847 Редагувати інформацію у Вікіданих

Мар'ю Лаурістін (ест. Marju Lauristin; нар. 7 квітня 1940(19400407), Таллінн) — естонська політична діячка і науковець, депутат Європейського парламенту з 2014 року.

Дочка естонського політика, голови маріонеткового уряду ЕССР Йоганнеса Лаурістіна.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Мар'ю Лаурістін

У 1966 році Мар'ю Лаурістін отримала ступінь з філології у Тартуському університеті. З 1962 року вона працювала у редакції Естонського радіо. У 1976 році захистила кандидатську дисертацію в Московському університеті. Професійно пов'язана з альма-матер, де вона дослужилась до звання професора з журналістики та соціальних комунікацій. У 2005 році вона стала почесним професором.

У 1968–1990 належала до Комуністичної партії Радянського Союзу. У 1988 році разом з Едгаром Савісааром стала ініціатором створення Народного фронту, основного руху за незалежність Естонії. У 1990 році вона була обрана головою новоствореної Соціал-демократичної партії Естонії (до 1995 року). З 1990 року входила до Верховної Ради Естонської РСР, з 1999 по 2003 роки — до Рійгікогу. З 1992 по 1994 роки Лаурістін була міністром соціальних справ. У 2004 році призначена до ради Університету Організації Об'єднаних Націй.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ а б в Alaküla A. Kes on kes? Eesti 2000 — Tallinn: 2000. — С. 96. — 271 с. — ISBN 978-9985-60-789-3
  3. ↑ https://www.riigikogu.ee/tutvustus-ja-ajalugu/riigikogu-ajalugu/ix-riigikogu-koosseis/juhatus-ja-liikmed/
  4. ↑ а б https://www.riigikogu.ee/tutvustus-ja-ajalugu/riigikogu-ajalugu/vii-riigikogu-koosseis/juhatus-ja-liikmed/
  5. ↑ Search for a party member — Centre of Registers and Information Systems.

Посилання

[ред. | ред. код]
політик Це незавершена стаття про політичну діячку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мар%27ю_Лаурістін&oldid=37099771