Мар'ян Нікодемович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мар'ян Александер Нікодемович
Мар'ян Нікодемович.jpg
Народження 2 лютого 1890(1890-02-02)
Мельниця-Подільська
Смерть 8 лютого 1952(1952-02-08) (62 роки)
Львів
Праця в містах Львів
Архітектурний стиль модерн, функціоналізм
Будинки № 11, 11а, 13 на вул. Коцюбинського у Львові (1927).
Будинок № 30 на вул. Руставелі у Львові (1930).
Санаторій «Мармуровий палац» у Моршині (1938).

Мар'я́н Алекса́ндер Нікодемо́вич (пол. Marian Aleksander Nikodemowicz; 2 лютого 1890, Мельниця-Подільська — 8 лютого 1952, Львів) — львівський архітектор, педагог.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 2 лютого 1890 в Мельниці Подільській Борщівського повіту Тернопільського воєводства. Батько — Іґнаци Нікодемович, вірменин за походженням і мати — Любіна Левицька. Батько помер 1897 року. Дитячі роки провів у Бережанах, де навчався у класичній гімназії. 1908 року вступив до Львівської політехніки (на той час — Політехнічна школа), на інженерний відділ. Через рік перевівся на відділ архітектури. У 19121914 роках, ще як студент, працював у будівельній фірмі Вітольда Мінкевича і Владислава Дердацького. 1915 року отримав диплом інженера-архітектора з відзнакою. Обійняв посаду старшого асистента, а пізніше — ад'юнкта при кафедрі загального будівництва (керівник кафедри Тадеуш Обмінський). У тому ж 1915 році працював у технічному департаменті львівського магістрату, займаючись реставрацією будинку Корнякта. Від 1916 року член Політехнічного товариства у Львові, пізніше також Кола польських архітекторів та Спілки архітекторів Речі Посполитої. У 1917, 1918 роках викладав на відділі будівництва курсів для військових. У 19151920 роках епізодично працював при відбудові зруйнованих війною об'єктів залізничної інфраструктури. У 1921 році співпрацював із Євгеном Червінським та Альфредом Захаревичем при проектуванні павільйонів Східних торгів. 1925 року заснував власну архітектурно-будівельну фірму спільно з Мечиславом Штадлером. Від того року багато проектів Нікодемовича вважаються виконаними у співавторстві зі Штадлером. Фірма займалась переважно проектуванням та будівництвом недорогого житла у Львові та Східній Польщі. Викладав у Львівській політехніці (19161928), у львівській Державній промисловій школі (19271936, будівництво і рисунок). Під час Другої світової війни працював у різних установах, що займались відбудовою пошкоджених споруд. Після війни, у 19441950 роках викладав перспективу та нарисну геометрію у Політехніці. Помер у Львові 8 лютого 1952 року. Похований на Янівському цвинтарі в родинному гробівці, поле 31[1].

Два сини Мар'яна Нікодемовича після війни виїхали за кордон. Третій, Анджей залишився у Львові, навчався і працював у консерваторії, став відомий як композитор, 1980 року через тиск радянської влади виїхав до Польщі в місто Люблін.[2]

Проекти[ред.ред. код]

Реалізовані
Нереалізовані
Реставрація та відбудова

Примітки[ред.ред. код]

  1. Бірюльов Ю. О. Вілли архітекторів // Галицька брама. — № 3-4 (147—148), 2007. — С. 23; Харчук Х. Історико-меморіяльні поховання на Янівському цвинтарі у Львові наприкінці XIX—XX століть // Вісник НТШ. — № 46. — 2012. — С. 53. — ISSN 1563-3977; Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 277. — ISBN 966-7022-26-9.
  2. Grabowski W. Portret artysty na jasnym tle // Akcent. Literatura i sztuka. Kwartalnik. — № 1 (119), 2010. — S 153, 154.
  3. Lwów. Ilustrowany… — S. 281.
  4. Архітектура Львова… — С. 558; Kronika Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie za rok szkolny 1924/25. — Lwów: Nakładem Uniwersytetu Jana Kazimierza, 1925. — S. 62-63; Lwów. Ilustrowany… — S. 172.
  5. Архітектура Львова… — С. 538; Lwów. Ilustrowany… — S. 184.
  6. Wspaniała fundacja // Gazeta Lwowska. — 5 września 1930. — № 204. — S. 4.
  7. Архітектура Львова… — С. 559; Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 2-3. — S. 71—73; Lwów. Ilustrowany… — S. 191.
  8. Lwów. Ilustrowany… — S. 87.
  9. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 180, 265. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  10. Nicieja S. Lwów. Ogród snu i pamięci. Dzieje Cmentarza Łyczakowskiego oraz ludzi tam spoczywających w latach 1786—2010. — Opole: Wydawnictwo MS, 2011. — S. 290. — ISBN 978-83-61915-07-2.
  11. Lwów. Ilustrowany… — S. 180.
  12. Бірюльов Ю. О. Вілли… — С. 23; Lwów. Ilustrowany… — S. 130.
  13. Protokóły sądu konkursowego // Architekt. — 1923. — № 6. — S. 49, 54—55, tabl. 27—28.
  14. Бойко О., Слободян В. Про відновлення Підгайців у 1920-ті роки після воєнних знищень // Підгайці та Підгаєччина / Упор. С. Колодницький. — Тернопіль : Терно-граф, 2012. — С. 454—455. — ISBN 978-966-457-133-0..
  15. Konkurs na gmach Muzeum Narodowego w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 1. — S. 20—31; Konkurs na gmach Muzeum Narodowego w Warszawie // Tygodnik Ilustrowany. — 31 stycznia 1925. — № 5. — S. 86; Rozstrzygnięcie konkursu architektonicznego // Rzeczy Piękne. — 1925. — № 1. — S. 22.

Джерела[ред.ред. код]

  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8..
  • Nikodemovicz A. Architekt lwowski Marian Nikodemowicz // Cracovia Leopolis. — 2000. — № 3. — S. 8—11, 57.