Маргарет Фуллер
| Маргарет Фуллер | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Margaret Fuller | ||||
 |
||||
| При народженні | Sarah Margaret Fuller Ossoli | |||
| Народження | 23 травня 1810 | |||
| Кембридж, Міддлсекс, Массачусетс, США[1] | ||||
| Смерть | 18 липня 1850 (40 років) | |||
| Fire Island[d], шт. Н.-Йорк, США |
||||
| Громадянство (підданство) |
 США |
|||
| Мова творів | англійська[2] | |||
| Рід діяльності | журналіст[1], перекладач, репортер[d], есеїст, автобіограф[d], письменник, філософ, фемініст[d][1], критик[1] | |||
| Magnum opus: | Woman in the Nineteenth Century[d][3] і Трансценденталізм | |||
| Батько | Timothy Fuller[d][1] | |||
| Нагороди та премії | ||||
| Автограф: |  |
|||
|
|
||||
| Маргарет Фуллер у Вікісховищі? | ||||
Сара Маргарет Фуллер Оссолі, більш відома як Маргарет Фуллер (англ. Sarah Margaret Fuller Ossoli; 23 травня 1810 — 19 липня 1850) — американська журналістка, письменниця, критикесса, борець за права жінок, яскравий представник американського трансценденталізму. Її книга «Жінка в XIX столітті» (англ. Woman in the Nineteenth Century) вважається першим значним твором про фемінізм в США.
Уроджена Сара Маргарет Фуллер народилася в Кембриджі (Массачусетс). Основи її освіти заклав ще в ранньому дитинстві батько, Тімоті Фуллер. Пізніше вона отримала формальну шкільну освіту і стала вчителем. До 1839 року вона стала помічати, що жінкам не вистачає можливості отримати вищу освіту, і вони намагаються компенсувати це «розмовами». Вона стала першим редактором трансценденталістського видання The Dial в 1840 році, а потім перейшла в редакційний колектив New York Tribune під керівництвом Хораса Грилі в 1844 році. До тридцяти років Фуллер мала репутацію найбільш начитаної людини в Новій Англії, а також була першою жінкою, яка отримала доступ до бібліотеки Гарвардського Коледжу (англ. Harvard College). Її історична праця «Жінка XIX століття» була опублікована в 1845 році. Роком пізніше редакція Tribune направила її до Європи в якості свого першого кореспондента-жінки. Вона захопилася ідеями італійської революції і зблизилася з Джузеппе Мадзіні. У неї стався роман з Джованні Оссола, від якого вона народила дитину, сина Анджело. Всі троє загинули при аварії корабля недалеко від узбережжя США (біля берегів Файр Аіленд), коли поверталися в США в 1850 році. Тіло Маргарет Фуллер так і не було знайдено.
Фуллер відстоювала права жінок, зокрема право на освіту і право на роботу. Вона стала ідейним натхненником багатьох інших реформ в суспільстві, зокрема тюремної реформи, звільнення з рабства в США. Багато інших борців за права жінок і феміністки, зокрема Сьюзен Ентоні, вважали Маргарет Фуллер джерелом свого натхнення. Сучасники, однак, не підтримували її ідеї, серед них — колишня подруга Фуллер, Гаррієт Мартіно. Вона вважала, що Фуллер «більше говорила, ніж робила». Незабаром після смерті Фуллер багато з її ще неопублікованих її робіт зазнали скорочень та переробці, оскільки редактори не бачили великого майбутнього за її творами.
Дружила з американської поетесою Сарою Хелен Уітман і письменницею Елізабет Еллет. Всі три жінки зіграли непросту роль в житті Едгара Аллана По.
«Людство ділиться на чоловіків, жінок і Маргарет Фуллер»
Примітка[ред. • ред. код]
- ↑ а б в г д е Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English — С. 402. — ISBN 978-0-300-04854-4
- ↑ http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb12052651h
- ↑ https://openlibrary.org/works/OL12131940W/Woman_in_the_nineteenth_century
- ↑ https://www.womenofthehall.org/inductee/margaret-fuller/
Посилання[ред. • ред. код]
- Спільнота Маргарет Фуллер
- Меморіальний сайт Маргарет Фуллер
- Margaret Fuller Family Papers at Houghton Library, Harvard University
|
