Маргарет Фуллер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маргарет Фуллер
англ. Margaret Fuller
FullerDaguerreotype.jpg
Ім'я при народженні Sarah Margaret Fuller Ossoli
Народилася 23 травня 1810(1810-05-23)
Кембридж, Массачусетс, США[1]
Померла 18 липня 1850(1850-07-18) (40 років)
Fire Island[d]
·утоплення
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States of America (1863-1865).svg США[2]
Діяльність журналістка, перекладачка, репортер, есеїст, автобіограф, письменниця, філософ, феміністка, критик
Сфера роботи есей
Мова творів англійська[3]
Magnum opus Woman in the Nineteenth Century[d][4] і Трансценденталізм
Батько Timothy Fuller[d][1]
У шлюбі з Giovanni Angelo Ossoli[d]
Автограф Appletons' Fuller Timothy Sarah Margaret signature.jpg
Нагороди

Маргарет Фуллер у Вікісховищі?

Сара Маргарет Фуллер Оссолі, більш відома як Маргарет Фуллер (англ. Sarah Margaret Fuller Ossoli; 23 травня 1810 — 19 липня 1850) — американська журналістка, письменниця, критикиня, борчиня за права жінок, яскрава представниця американського трансценденталізму. Її книга «Жінка в XIX столітті» (англ. Woman in the Nineteenth Century) вважається першим значним твором про фемінізм у США.

Життєпис[ред. | ред. код]

Сара Маргарет Фуллер народилася в Кембриджі (Массачусетс). Основи її освіти заклав ще в ранньому дитинстві батько, Тімоті Фуллер. Пізніше вона отримала формальну шкільну освіту і стала вчителькою. До 1839 року Фуллер стала помічати, що жінкам не вистачає можливості отримати вищу освіту, і вони намагаються компенсувати це «розмовами». Вона стала першою редакторкою трансценденталістського видання The Dial в 1840 році, а потім перейшла в редакційний колектив New York Tribune під керівництвом Хораса Грилі в 1844 році. До тридцяти років Фуллер мала репутацію найбільш начитаної людини в Новій Англії, а також була першою жінкою, яка отримала доступ до бібліотеки Гарвардського коледжу. Її історична праця «Жінка XIX століття» була опублікована в 1845 році. Роком пізніше редакція Tribune направила її до Європи в якості своєї першої кореспондентки-жінки. Фуллер захопилася ідеями італійської революції і зблизилася з Джузеппе Мадзіні. У неї стався роман з Джованні Оссола, від якого народила сина Анджело. Всі троє загинули при аварії корабля недалеко від узбережжя США (біля берегів Файр Аіленд), коли поверталися в США в 1850 році. Тіло Маргарет Фуллер так і не було знайдено.

Діяльність[ред. | ред. код]

Фуллер відстоювала права жінок, зокрема право на освіту і право на роботу. Вона стала ідейною натхненницею багатьох інших реформ в суспільстві, зокрема тюремної реформи, звільнення з рабства в США. Багато інших борців за права жінок і феміністок, зокрема Сьюзен Ентоні, вважали Маргарет Фуллер джерелом свого натхнення. Сучасники, однак, не підтримували її ідеї, серед них — колишня подруга Фуллер, Гаррієт Мартіно. Вона вважала, що Фуллер «більше говорила, ніж робила». Незабаром після смерті Фуллер багато з її ще неопублікованих її робіт зазнали скорочень та переробок, оскільки редактори не бачили великого майбутнього за її творами.

Товаришувала з американської поетесою Сарою Хелен Уітман і письменницею Елізабет Еллет. Всі три жінки зіграли непросту роль в житті Едгара Аллана По.

«Людство ділиться на чоловіків, жінок і Маргарет Фуллер»

Примітка[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]