Маргарита Анжуйська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Маргарита Анжуйська
фр. Marguerite d'Anjou
MargaretAnjou.jpg
Народилася 23 березня 1430
Понт-а-Муссон
Померла 25 серпня 1482 (52 роки)
Сузе-Шампіньї
Поховання Angers Cathedral[d]
Громадянство Flag of France.svg Франція
Діяльність монарх
Титул консорт-королева[d]
Рід House of Valois-Anjou[d]
Батько Рене Добрий[1]
Мати Isabella, Duchess of Lorraine[d]
Брати, сестри
У шлюбі з Генріх VI[1]
Діти Едуард Вестмінстерський

Маргарита Анжуйська (16 січня або 23 березня 14291482) — королева Англії. Один з провідних політиків часів Війни Білої та Червоної троянд.

Життєпис[ред.ред. код]

Походила з роду Анжу-Валуа. Донька Рене Доброго, герцога Анжу, Лотарингії, графа Провансу, титулярного короля Неаполю. Її матір'ю була Ізабела Лотаринзька. Маргарита Анжуйська народилася 16 січня (за іншими відомостями 23 березня) 1429 р. в Анжері. Була видана заміж у 1445 році за короля Англії Генріха VI Плантагенета і фактично відразу стала відігравати вирішальну роль в політичному житті країни. Її амбітність і владність стали однією з причин повстання Йорків, що призвело до початку війни Червоної та Білої Троянди.

14 квітня 1471 року вона з сином Едуардом прибула в Англію, але більш невдалого моменту не могло бути. За кілька годин до її прибуття в битві при Бернете повернувся Едуард IV розбив військо графа воріка і вбив його самого. Знову майбутнє королеви мало вирішитися на поле бою. На заході країни її чекали вірні союзники, туди, назустріч своїй армії, королева і кинулася.

Битва у Тьюксбери[ред.ред. код]

Війська Едуарда і Маргарити зійшлися у Тьюксбери. Королева залишилася чекати в абатстві. Вперше в житті на полі брані вийшов і сімнадцятирічний син Маргарити. Розв'язка виявилася швидкою син загинув під час втечі Ланкастерскої армії.

Полон[ред.ред. код]

Полонена королева пішла за переможцем в Лондон. На наступний день помер король Генріх. За офіційною версією, представленою народу, він помер від горя, почувши про смерть сина. Але всі розуміли, що кров колишнього короля на руках переможця — Едуарда.

Маргарита цілих чотири роки провела в якості полонянки в Англії. Французькому королю вона була не потрібна після загибелі чоловіка і сина, її батько не робив для неї нічого. Це був жорстокий підсумок для діяльності Маргарити. Нарешті в 1475 році після укладення англо-французького договору Людовик XI заплатив викуп за Маргариту, яка повинна була відмовитися від усіх прав в Англії, і в січні 1476 року його повернулася до Франції. Батько надав Маргариті замок і невеликий пансіон.

Смерть батька[ред.ред. код]

В 1480 Рене Анжуйський помер, Маргарита була змушена просити змісту у французького короля, який став вимагати від неї судитися з сестрою Іоланда. Вона повинна була принижуватися, жити в крайній бідності. Французький король нічого більше для неї не зробив, її вигнали з замку, і вона знайшла притулок у лицаря Француа Віньолем, васала її батька. Маргарита Анжуйська померла на 52 році життя в 1482 році. Маргарита була похована разом з батьками в соборі Анже, але ніхто не записав, як ці похорони проходили. За часів Французької революції її останки були спаплюжені і розкидані революціонерами, що грабували собор.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]