Перейти до вмісту

Маргарита Померанська (1518—1569)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Маргарита Померанська
нім. Margareta von Pommern
Маргарита Померанська
Маргарита Померанська
Портрет Маргарити Померанської, близько 1545 року
герцогиня-консорт Брауншвейг-Люнебургу
княгиня-консорт Грубенгагену
Початок правління:4 вересня 1551
Кінець правління:2 квітня 1567

Попередник:Катерина Мансфельдська
Наступник:Доротея Саксен-Лауенбурзька

Дата народження:після 25 травня 1518
Дата смерті:24 червня 1569(1569-06-24)
Місце смерті:Зальцдерхельден, Грубенгаген, Брауншвейг-Люнебург, Священна Римська імперія
Чоловік:Ернст III
Діти:Єлизавета
Династія:Грифичі, Вельфи
Батько:Георг I
Мати:Амалія Пфальцька

Маргарита Померанська (нім. Margareta von Pommern), у деяких джерелах Анна Маргарита (нім. Anna Margarete)[1][2]; після 25 травня 1518 — 24 червня 1569) — померанська принцеса з династії Грифичів, донька герцога Померанії, Штеттіну та Вольгасту Георга I та пфальцграфині Рейнської Амалії, дружина герцога Брауншвейг-Люнебургу князя Грубенгагену Ернста III.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась після 25 травня 1518 року. Була третьою дитиною та єдиною донькою в родині принца Померанії, Штеттіну та Вольгасту Георга та його першої дружини Амалії Пфальцької. Мала старшого брата Філіпа. Ще один брат помер в ранньому віці. Правлячим герцогом Померанії на той час був їхній дід Богуслав X.

У жовтні 1523 року батько успадкував повноту влади у герцогствах. За кілька місяців після цього Маргарита втратила матір, яка все життя мала слабке здоров'я. У 1530 році у неї з'явилася мачуха Маргарита Бранденбурзька, але вже наступного травня батько помер. Її брат Філіп нетривало правив герцогствами разом із дядьком Барнімом IX Благочестивим, після чого той провів розподіл земель, залишивши собі Штеттін і віддавши небожу Вольгаст.

Портрет Ернста III

У 29-річному віці Маргарита стала дружиною спадкоємного принца Брауншвейг-Грубенгагену Ернста, свого однолітка. Весілля відбулося 9 жовтня 1548 у Вольгасті.[3] Також наводиться дата 9 жовтня 1547 року.[4] Наречений був відомий своєю м'якою та привітною вдачею.[5] У подружжя народилася єдина донька:

  • Єлизавета (1550—1586) — дружина першого герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербургу Ганса II Молодшого, мала чотирнадцятеро дітей.

У вересні 1551 року Ернст став князем Грубенгагену. Прославився турботою про своїх підданих, розвивав видобуток корисних копалин, просував лютеранство.[5] Втім, вказували і на його любов до алкоголю.[6] Серед резиденцій подружжя були замок Зальцдерхельден[7] і перебудований у палац після пожежі замок Герцберг.[8][9]

Ернст пішов з життя 2 квітня 1567 року. Йому наслідував молодший брат Вольфганг.

Маргарита померла 24 червня 1569 року у Зальцдерхельдені. Як і чоловік, похована у ринковій церкві Святого Егідія в Остероде. У 1881 році надгробки розмістили на стінах церкви.[10]

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Ерік II
 
Софія Померанська
 
Казимир IV Ягеллончик
 
Єлизавета Австрійська
 
Людвіг IV
 
Маргарита Савойська
 
Людвіг IX
 
Амалія Саксонська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Богуслав X
 
 
 
 
 
Анна Ягеллонка
 
 
 
 
 
Філіп Щирий
 
 
 
 
 
Маргарита Баварська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георг I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Амалія Пфальцька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Маргарита
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The Lineage and Ancestry of H.R.H. Prince Charles, Prince of Wales, Edinburgh, 1977, Paget, Gerald.
  2. Europäische Stammtafeln, J.A. Stargardt Verlag, Marburg, Schwennicke, Detlev (Ed.). 3:3.
  3. Профіль на Genealogics.org [1] (англ.)
  4. Генеалогія Ернста Брауншвейг-Грубенгагенського. [2] (англ.)
  5. а б Ferdinand Spehr: Ernst der Jüngere, Herzog von Braunschweig-Grubenhagen. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 6, Duncker & Humblot, Leipzig 1877, стор. 258 [3] (нім.)
  6. Ернст, князь Брауншвейг-Грубенгагену. [4] (нім.)
  7. Замок Зальцдерхельден. [5] (нім.)
  8. Замок Герцберг. [6] (нім.)
  9. Замок Герцберг. Герби. [7] (нім.)
  10. Ринкова церква Святого Егідія в Остероде. [8] (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Hellmut Hannes, Bildnisse der pommerschen Herzoginnen, [w:] Die Herzöge von Pommern. Zeugnisse der Herrschaft des Greifenhauses, red. Norbert Buske, * Joachim Krüger, Ralf-Gunnar Werlich, Wien–Köln–Weimar 2012 (Veröffentlichungen der historischen Kommision für Pommern V, Forschungen zur pommerschen Geschichte 45), стор. 29-48.
  • Rymar E., Rodowód książąt pomorskich, Szczecin: Książnica Pomorska im. Stanisława Staszica, 2005, ISBN 83-87879-50-9, OCLC 69296056.
  • Szymański J.W., Książęcy ród Gryfitów, Goleniów – Kielce 2006, ISBN 83-7273-224-8.

Посилання

[ред. | ред. код]