Перейти до вмісту

Маргарита I (герцогиня Беррі)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Маргарита I
фр. Marguerite de Valois-Angoulême Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніфр. Marguerite de Valois-Angoulême Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася11 квітня 1492 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ангулем Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла21 грудня 1549 (57 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Одос Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняLescar Cathedrald Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Французьке королівство
 Kingdom of Navarre beyond the Pyreneesd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменниця, поетеса, господиня літературного салону, драматургиня, король Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьпоезія і французька література[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовсередньофранцузька, латина епохі Відродження, італійська, іспанська і французька[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокгуманізм Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusГептамерон, Les prisonsd, Lettersd, Oraison à Jésus-Christd, Miroir de l'âme pécheressed, Oraison de l'âme fidèled, Le triomphe de l'agneaud, Petit oeuvre devotd, Pater Nosterd і Le miroir de Jhesus Christ crucifiéd Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулroyal consortd Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаroyal consortd Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіякальвінізм Редагувати інформацію у Вікіданих
РідВалуа Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоКарл V[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиЛуїза Савойська[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриJeanne d'Angoulêmed і Франциск I[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зГенріх II[2] і Карл IV (герцог Алансон)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиЖанна III[2] і John of Navarred Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
IMDbID 2410376 Редагувати інформацію у Вікіданих

Маргари́та Нава́ррська (фр. Marguerite de Navarre; 11 квітня 1492 — 21 грудня 1549) — французька письменниця, гуманістка. Принцеса, сестра короля Франциска I.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походила з Ангулемської гілки династії Валуа. Була дружиною принца Карла IV Алансонського, який помер незабаром після битви при Павії, а в 1527 р. Вийшла заміж за Генріха д'Альбре, короля Наваррського, після смерті якого (1543) самостійно керувала королівством. Донька — Жанна д'Альбре. Бабуся майбутнього короля Генріха IV.

Маргарита Наваррська все життя відрізнялася великою відданістю своєму братові, їздила в Мадрид клопотати про його звільнення після поразки при Павії, складала при його дворі центр культурного суспільства. Залишаючись католичкою, але досить байдужа до своєї віри, Маргарита Наваррська протегувала протестантам; двір її був центром духовного життя тодішньої Франції.

У неї знайшов притулок Еразм Роттердамський; близькими її друзями були Клеман Маро, Ронсар та інші поети. Сама Маргарита Наваррська знала давні мови, любила наукові заняття і дуже впливала на багатьох видатних людей того часу; у цьому відношенні вона була попередницею блискучих господинь літературних салонів XVIII ст.

Творчість

[ред. | ред. код]

Вірші Маргарити Наваррської, надруковані за життя під заголовком «Перли принцеси Маргарити» (фр. Marguerites de la Marguerite des princesses), мають богословські сюжети, стиль сухий, педантичний і риторичний[3]. Незрівнянно вища збірка новел Маргарити «Гептамерон» (фр. «Heptameron ou l’histoire des amants fortunés»), написаних у дусі Боккаччо. Бесіди кавалерів і дам, від імені яких ведуться розповіді, повні дотепності та щиросердечної чуйності. «Гептамерон» мав великий успіх у публіки. Наваррська ретельно і проникливо описала звичаї вищого суспільства свого часу, відобразивши нові риси життя, живі характери, відстоюючи водночас гуманістичний ідеал людської особистості. Головний сюжет книги — любовні історії, але любов трактується в дусі неоплатонізму, як шлях до досконалості та прилучення до божества. Тут містична, духовна любов забарвлюється вже в трагічні тони, чим передбачаються в літературі теми пізнього Ренесансу.

Родина

[ред. | ред. код]

1 Чоловік — Карл IV (1489—1525), герцог Алансонський

Діти:

  • Маргарита[4] (1515/1524) — її існування не є перевіреним, хоча згадується що її матір, попри вагітність, заміняла на офіційних церемоніях свою своячку, королеву Клавдію[5].

2 Чоловік — Генріх II (1503—1555), король Наварри

Діти

  • Жанна (1528 — 1572) — королева Наварри, герцогиня Альбре.
  • Іоанн (15 липня — 25 грудня 1530) — кронпринц Наварри, помер немовлям.

Генеалогія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б в г д е Kindred Britain
  3. ↑ Ніч на Венері, 2020, с. 31.
  4. ↑ Marguerite d'Alençon. Архів оригіналу за 2 жовтня 2015. Процитовано 17 березня 2022.
  5. ↑ Caroline Audibert, Geneviève de La Bretesche, Grands personnages de l'histoire de France, Les Carnets d'Arthaud, p. 125.

Література

[ред. | ред. код]
  • Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ : ArtHuss, 2020. — 464 с. — ISBN 978-617-7799-43-5.
  • Leroux de Lincy, «Essai zur la vie et les ouvrages de M. d'A.» (1853);
  • Durand, «Essai sur la vie et les ouvrages de M. d'A.» (1848);
  • Miss Freer, «Life of M., queen of Navarre» (1855).

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Маргарита Наваррська // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 115. — ISBN 966-692-744-6.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маргарита_I_(герцогиня_Беррі)&oldid=44921147