Маргарита I (герцогиня Беррі)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маргарита I
фр. Marguerite de Valois-Angoulême
Ім'я при народженніфр. Marguerite de Valois-Angoulême
Народилася11 квітня 1492
Ангулем
Померла21 грудня 1549 (57 років)
Одос
ПохованняLescar Cathedrald
Країна Французьке королівство
Діяльністьписьменниця, поетеса, господиня літературного салону, драматургиня, король
Галузьпоезія і французька література[1]
Знання мовсередньофранцузька, латина, італійська, іспанська і французька[1][2]
Напрямокгуманізм
Magnum opusГептамерон
Титулroyal consortd
Посадаroyal consortd
Конфесіякальвінізм
РідВалуа
БатькоКарл V[3]
МатиЛуїза Савойська[3]
Брати, сестриJeanne d'Angoulêmed і Франциск I[3]
У шлюбі зГенріх II[3] і Карл IV (герцог Алансон)[3]
ДітиЖанна III[3] і John of Navarred
Автограф
IMDbID 2410376

Маргари́та Нава́ррська (фр. Marguerite de Navarre; 11 квітня 1492 — 21 грудня 1549) — французька письменниця, гуманістка. Принцеса, сестра короля Франциска I.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походила з Ангулемської гілки династії Валуа. Була дружиною принца Карла IV Алансонського, який помер незабаром після битви при Павії, а в 1527 р. Вийшла заміж за Генріха д'Альбре, короля Наваррського, після смерті якого (1543) самостійно керувала королівством. Донька — Жанна д'Альбре. Бабуся майбутнього короля Генріха IV.

Маргарита Наваррська все життя відрізнялася великою відданістю своєму братові, їздила в Мадрид клопотати про його звільнення після поразки при Павії, складала при його дворі центр культурного суспільства. Залишаючись католичкою, але досить байдужа до своєї віри, Маргарита Наваррська протегувала протестантам; двір її був центром духовного життя тодішньої Франції.

У неї знайшов притулок Еразм Роттердамський; близькими її друзями були Клеман Маро, Ронсар та інші поети. Сама Маргарита Наваррська знала давні мови, любила наукові заняття і дуже впливала на багатьох видатних людей того часу; у цьому відношенні вона була попередницею блискучих господинь літературних салонів XVIII ст.

Творчість

[ред. | ред. код]

Вірші Маргарити Наваррської, надруковані за життя під заголовком «Перли принцеси Маргарити» (фр. Marguerites de la Marguerite des princesses), мають богословські сюжети, стиль сухий, педантичний і риторичний[4]. Незрівнянно вища збірка новел Маргарити «Гептамерон» (фр. «Heptameron ou l’histoire des amants fortunés»), написаних у дусі Боккаччо. Бесіди кавалерів і дам, від імені яких ведуться розповіді, повні дотепності та щиросердечної чуйності. «Гептамерон» мав великий успіх у публіки. Наваррська ретельно і проникливо описала звичаї вищого суспільства свого часу, відобразивши нові риси життя, живі характери, відстоюючи водночас гуманістичний ідеал людської особистості. Головний сюжет книги — любовні історії, але любов трактується в дусі неоплатонізму, як шлях до досконалості та прилучення до божества. Тут містична, духовна любов забарвлюється вже в трагічні тони, чим передбачаються в літературі теми пізнього Ренесансу.

Родина

[ред. | ред. код]

Чоловіки

[ред. | ред. код]
  • В першому шлюбі:
  1. Маргарита[5] (1515/1524) — її існування не є перевіреним, хоча згадується що її матір, попри вагітність, заміняла на офіційних церемоніях свою своячку, королеву Клавдію[6].
  • В другому шлюбі:
  1. Іоанна (16 листопада 1528 — 9 червня 1572) — королева Наварри, герцогиня Альбре (з 25 травня 1555 по 9 червня 1572).
  2. Іоанн (15 липня — 25 грудня 1530) — кронпринц Наварри, помер немовлям.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Czech National Authority Database
  2. CONOR.Sl
  3. а б в г д е Kindred Britain
  4. Ніч на Венері, 2020, с. 31.
  5. Marguerite d'Alençon. Архів оригіналу за 2 жовтня 2015. Процитовано 17 березня 2022.
  6. Caroline Audibert, Geneviève de La Bretesche, Grands personnages de l'histoire de France, Les Carnets d'Arthaud, p. 125.

Література

[ред. | ред. код]
  • Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ : ArtHuss, 2020. — 464 с. — ISBN 978-617-7799-43-5.
  • Leroux de Lincy, «Essai zur la vie et les ouvrages de M. d'A.» (1853);
  • Durand, «Essai sur la vie et les ouvrages de M. d'A.» (1848);
  • Miss Freer, «Life of M., queen of Navarre» (1855).

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Маргарита Наваррська // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 115. — ISBN 966-692-744-6.