Маргарита I (графиня Фландрії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маргарита Ельзаська
фр. Marguerite d'Alsace
нім. Margarete I. (Flandern)
Маргарита Ельзаська
Уявний портрет Маргарити.
Ілюстрація з книги «Альбом історії графства Фландрія» 1849 року.
Робота Фелікса Він'є.
Blason pairie fr Flandre.svg
Прапор
графиня-консорт Ено
8 листопада 1171 — 15 листопада 1194
Монарх: Балдуїн V
Попередник: Аліса Намюрська
Наступник: Марія Шампанська
Прапор
графиня Фландрії
1 червня 1191 — 15 листопада 1194
(під іменем Маргарита I)
Співправитель: Балдуїн VIII
 (1 червня 1191 — 15 листопада 1194)
Попередник: Філіпп I
Наступник: Балдуїн IX
Прапор
маркграфиня-консорт Намюру
1 серпня 1194 — 15 листопада 1194
Монарх: Балдуїн I
Попередник: Агнеса Гелдернська
Наступник: Марія Капет
 
Народження: бл. 1145
Лотарингія, Метрополія Франції, Франція
Смерть: 15 листопада 1194(1194-11-15)
Замок Маль, Брюгге
Поховання: Брюгге
Країна: СРІ, Франція
Релігія: Християнство (Католицтво)
Рід: Ельзас
Батько: Теодоріх I (граф Фландрії)
Мати: Сибіла Анжуйська
Шлюб: 1 Рауль II де Вермандуа
2 Балдуїн V (граф Ено)
Діти: від другого шлюбу:
1 Ізабелла
2 Балдуїн
3 Іоланда
4 Філіпп
5 Генріх
6 Сибіла

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Маргарита I Ельзаська (бл. 1145  — 15 листопада 1194) — графиня Фландрії з 1191. Дочка Теодоріха I (графа Фландрії) та його другої дружини Сибіли Анжуйської. Сестра Філіппа I (графа Фландрії).

Брат Маргарити Філіпп I помер під час Третього хрестового походу, оскільки в нього не було законних дітей, Фландрію успадкувала його сестра Маргарита. Король Франції Філіпп II, який заздрить спадкоємцям Фландрії, старається приховати смерть Філіппа I, до свого повернення до Франції. Новина про смерть графа швидко поширилась, тому Маргарита разом зі своїм чоловіком, негайно вирушили до Фландрії щоб заволодіти нею. Маргарита стала графинею Фландрії, разом з нею став співправителем її чоловік Балдуїн V (під ім'ям Балдуїна VIII). Їх добре зустрічають у містах Фландрії, за вийнятком Генту, де проживала вдова Філіппа Тереза Португальська, яка не хотіла покидати Фландрію. Конфлікт вдалось владнати за участі Реймського архієпископа Вільгельма Шампанського.

Приватне життя[ред. | ред. код]

Близько 1160 вийшла заміж за Рауля II, графа Вермандуа, однак цей шлюб був визнаний не доконаним.

У квітні 1169 вдруге вийшла заміж за графа Ено маркграфа Намюра Балдуїна V, сина графа Ено Балдуїна IV і Аліси Намюр, дочки Готфріда Намюра.

У Балдуїна V і Маргарити I Ельзаської було п'ять синів і три дочки:

  1. Ізабелла (23 квітня 1170-15 березня 1190) — дружина короля Франції Філіппа II.
  2. Балдуїн (липень 1172–1205) — граф Фландрії і Ено, імператор Латинської імперії.
  3. Іоланда де Ено (1175–1219) — дружина П'єра II де Куртене.
  4. Філіп (1175- 9 жовтня 1212) — маркграф Намюру.
  5. Генріх (1176-16 червня 1216) — імператор Латинської імперії.
  6. Сибіла (1179-9 січня 1217), дружина Гішар де Боже.
  7. Юстас (помер в 1219) — регент Солунського королівства.

Маргарита I Ельзаська померла у 1194 році.

Печатка Маргарити I Ельзаської

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]