Марголін Натан Веніамінович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марголін Натан Веніамінович
Марголін Натан Веніамінович.tif
Народився 1895
Лоєв, Гомельська область, Білоруська РСР
Помер 10 лютого 1938(1938-02-10)
Москва, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1936–1955).svg СРСР
Діяльність революціонер
Партія КПРС

Ната́н Веніамі́нович Марго́лін (1895(1895), містечко Лоєв Річицького повіту Гомельської губернії, тепер селище Лоєвського району Гомельської області, Республіка Білорусь — розстріляний 10 лютого 1938, місто Москва) — український радянський державний та партійний діяч, 1-й секретар Дніпропетровського обкому КП(б)У. Член Центральної контрольної комісії КП(б)У в 1927—1930 р. Член ЦК КП(б)У в червні 1930 — січні 1932 р. і в червні 1937 — січні 1938 р. Кандидат в члени Політичного бюро ЦК КП(б)У в червні — липні 1937 р. Член Політичного бюро ЦК КП(б)У в липні 1937 — січні 1938 р.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині єврейського вчителя. У 1908 — травні 1915 р. — заготівельник взуття за наймом, учасник більшовицького підпілля в місті Києві.

Член РСДРП(б) з 1914 року.

У травні — липні 1915 р. — рядовий у російській царській армії. У серпні 1915 — травні 1916 р. — дезертир, працював у більшовицькому підпіллі в місті Катеринославі. У травні 1916 — вересні 1917 р. — рядовий 102-ї дивізії 8-ї російської армії. У вересні 1917 — лютому 1918 р. — на лікуванні у госпіталі в місті Києві.

У березні 1918 — лютому 1919 р. — військовий організатор більшовицького підпілля міста Києва. У лютому — травні 1919 р. — комендант Деміївського революційного комітету міста Києва, командир загону. У травні — серпні 1919 р. — на військово-секретній роботі в Народному комісаріаті з військових справ Української СРР.

У вересні 1919 — липні 1921 р. — агент, начальник відділення особливого відділу Туркестанського фронту і 1-ї армії РСЧА в містах Самарі, Ташкенті та Ашхабаді. У серпні 1921 — травні 1922 р. — начальник відділу Київської губернської Надзвичайної комісії (ЧК).

У травні — вересні 1922 р. — відповідальний секретар Сквирського повітового комітету КП(б)У Київської губернії. У вересні 1922 — серпні 1923 р. — відповідальний секретар Черкаського повітового (окружного) комітету КП(б)У Київської губернії.

У вересні 1923 — червні 1924 р. — слухач курсів ЦК КП(б)У в місті Харкові. У червні 1924 — липні 1925 р. — заступник відповідального секретаря Уманського окружного комітету КП(б)У Київської губернії.

У серпні 1925 — травні 1928 р. — відповідальний секретар Сталінського районного комітету КП(б)У міста Києва.

У травні 1928 — серпні 1930 р. — відповідальний секретар Мелітопольського окружного комітету КП(б)У.

У вересні 1930 — серпні 1931 р. — слухач Московської Промислової академії імені Сталіна. Закінчив лише перший курс.

У серпні 1931 — січні 1934 р. — 1-й секретар Бауманського районного комітету ВКП(б) міста Москви. У січні 1934 — березні 1935 р. — 1-й секретар Сталінського районного комітету ВКП(б) міста Москви.

У березні 1935 — квітні 1937 р. — 2-й секретар Московського обласного комітету ВКП(б).

У березні — травні 1937 р. — виконувач обов'язків 1-го секретаря, у травні — листопаді 1937 р. — 1-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У.

3 листопада 1937 року заарештований. Етапований до Москви, де й був розстріляний.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — Москва, РОССПЭН, 2016. (рос.)
  • Марголин Натан Вениаминович // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898–1991). (рос.)