Перейти до вмісту

Марго Авріл

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марго Авріл
Основна інформація
Повне ім'яMargaux de Fouchier
Дата народження8 квітня 1991(1991-04-08) (34 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняПариж Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності2003 — дотепер
Громадянство Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьфранцуженка
Професіїспівачка Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментифортепіано гітара
Мовафранцузька
англійська
Жанрипоп
ПсевдонімиMargaux Avril
ЛейблиAZ / Universal
www.margauxdefouchier.com

Марго де Фуш'є, відома як Марго Авріл (нар. 8 квітня 1991, Париж) — франко- і англомовна співачка, авторка пісень, фотографка, модель, інфлуенсерка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Її мати була американкою, а батько французом, тому Авріл має громадянство Франції і США.

Зростання в середовищі двох повністю різних культур загострило її чутливість, здатність слухати і споглядати: «Я не знаю, чи вплинула подвійна національність безпосередньо на моє мистецтво, але майже напевно вона вплинула на те, ким я є...».[1]

Лозунгом своєї творчості називає вираз «Créer, c’est vivre deux fois» («Творити — означає жити двічі»)[2].

Музика і фотографія

[ред. | ред. код]

Здібності до співу проявила в ранньому віці. Коли їй було 6 чи 7 років, протягом одного тижня, але окремо, мати і дідусь сказали, що вона має красивий голос, і спитали, чи не хоче вона стати співачкою. Вона відповіла, що звичайно хоче. В той час вона слухала переважно ту музику, яку слухали батьки, — Боба Ділана, Пінк Флойд, Еріка Клептона, що в подальшому вплинуло на її творчий процес.

Мати Марго сама грала на фортепіано і записала доньку до консерваторії, де та відвідувала заняття з хору, теорії музики і театрального мистецтва. Додатково протягом 6 років дівчина брала домашні уроки гри на фортепіано.[3]

Натомість іншою пристрастю Марго стала фотографія. Її батько працював архітектором і постійно робив багато світлин.

«Одного дня я взяла у батька фотоапарат Leica і почала знімати все, що було навкруги мене, — речі на столі, пейзаж за вікном, тінь... І моєю пристрастю стало знімати все.» — розповідає Марго[4].

Так дівчина стала професійно вивчати не тільки музику, а й фотографію, а згодом і назву своєї першої платівки пов'язала саме із фотомистецтвом.

Серед фотографів, які вплинули на її творчість, називає таких відомих митців як Стівен Шор, Гаррі Грюйєр, Сол Лейтер і Софі Калле[5].

Декілька років саме фотографія була основним заняттям Марго, але все змінила одна зустріч.

«Instantanés» (2013)

[ред. | ред. код]

Гітарист і композитор Трістан Сальваті (фр. Tristan Salvati), який шукав нових виконавців, переконав Марго поставити музику на перше місце серед професій. Разом вони почали записувати демоверсії пісень і викладати їх на платформі «Noomiz», яка об'єднує митців, слухачів і музичних професіоналів. Там публіка настільки тепло зустріла новачків, що вони очолити Топ інтернет-виконавців і протримались на першому місці протягом кількох місяців, після чого Марго запропонували контракти одразу кілька студій[6]. В 2012 році вийшов сингл «L’air de rien», а потім «Encore Une Histoire», кліпи до яких були відзняті в Лісабоні під час подорожі до Португалії.

Нарешті повністю франкомовний дебютний альбом «Instantanés», великою мірою створений у співпраці з Сальваті, побачив світ 26 серпня 2013[7] на «Universal Music/Capitol». Назву цього альбому з французької можна перекласти як «миттєві світлини». Це поетично приголомшливий і високо музичний масив вишуканого попу в стилі найкращого шансону, в якому особливої популярності набули пісні «Toucher Le Soleil», «Lunatique», «Encore Une Histoire» і «L'air de rein», яка досягла 30 позиції в хіт-парадах в Бельгії (Ultratop) і 61 у Франції (SNEP).

Співачка припускає, що альбом міг би досягти значно більшого успіху, але зазначає, що «...я не мала бажання робити щось, щоб зробити свій альбом відомим і успішним, це вимагає багато жертв, на які я не була готова. Я люблю і ціную своє приватне життя більше!»[8].

Сингли (2016–2018)

[ред. | ред. код]

Зрештою співачка відмовилась від пропозиції працювати над другим студійним альбомом і обрала роботу в інших галузях, яка дозволяла б їй, з одного боку, розкрити свої інші таланти, а з іншого — більше часу приділяти сімейним і особистим справам (в лютому 2017 року після тривалої хвороби помер її батько): «Музика — це пристрасть, але я була не готова пожертвувати всім, оскільки мені було потрібно виражати себе і в інших сферах... Моє особисте життя також було дуже складним і я була потрібна родині і самій собі... Я розвиваюсь у світах, які дуже доповнюють один одного, — це мистецтво, дизайн, предмети розкоші і мода. Писання ж розвинулось ще деінде, окрім створення пісень.»[9]

В цей період Марго отримала від компанії «Vestiaire Collective», що займається предметами розкоші, пропозицію керівної посади з широким спектром повноважень в області маркетингу і соціальних комунікацій, яку погодилась обійняти. Тим не менше, повністю не залишаючи музику, в 2016-2018 роках вона випустила кілька англомовних синглів в жанрі електро-поп — «Soon» (2016), «Drifting» і «Something You Can Do» (2018). Окрім Марго та Сальваті над цими треками працювали, зокрема, Деніс Браун (Dennis Brown) з гурту «POSTAAL», на той час висхідна зірка французької електросцени мультиінструменталіст «Fhin» і «хрещений батько» французької хауз-музики Алексіс Лятроб (Alexis Latrobe), більш відомий як Alex Gopher, який займався мастерингом.[10]

«Мені було потрібно більше стверджувати свою особистість, а це передбачало музичну емансипацію... Я отримала свободу руху, що дозволяє мені наблизити свою музику до того, що я люблю і ким я є», — пояснює вона зміну своєї музики. — «... для мене співати англійською так само можливо, як і французькою. Я довго цього хотіла. Голос ставиться по-іншому, слова також. Це була можливість, з новим проєктом і самостійним виробництвом звукозапису, йти до цієї новизни, де, я думаю, я нарешті почуваю себе більш комфортно».[3]

Про пісню «Soon» (англ. «Скоро»), яка вийшла першою після довгого творчого мовчання, в коментарі британському журналу «Clash» співачка зазначила наступне: «Вона дуже підходить до моєї непостійної особистості!.. Вона доволі неоднозначна, я думаю, також оскільки ви можете слухати її в будь-який час вашого дня чи життя... Коли ви щасливі, в меланхолії, на прогулянці, прокидаєтесь; раннім вечором чи пізньої ночі... В ній є щось палке, однак різке і містичне. Писати і співати пісню було наче робити автопортрет, але намагаючись не відкрити все одразу...«  «Clash» назвав пісню «розкішним, спектральним поверненням» (A gorgeous, spectral return...)[11], а музичний онлайн-ресурс «With Guitars» відзначив, що «звук є сучасним, палким і сонячним»[12].

«Drifting», назву якої з англійської можна перекласти як «Дрейф» або «Плин», — повільна, меланхолійна пісня про стосунки з самою собою, які впливають на інші стосунки в житті: з тими, кого любиш, з часом, що минає. Цей трек — в першу чергу чуттєвий мелодійний вокал на фоні електронної музики і пружних барабанів.

Співачка так описала цю пісню: «Дрейфуючи від самих себе, Ви дрейфуєте від того, що Вас оточує. Шлях, яким ми проходимо через життєві перепони, вибори, які ми робимо. Це [пісня] про меланхолію, ностальгію і навчання. Плин життя, який бере своє, якому ми дозволяємо себе нести і проти якого ми іноді боремось, спогади, за які ми міцно тримаємось або які мусимо відпустити».[13]

«Something You Can Do» (англ. «Щось, що ти можеш зробити») створена в значно швидшому темпі, більш оптимістична, це досить впевнений, але той самий теплий і пронизливий, голос та чіткі і жваві гітарні ритми під звучний барабан.

«Something You Can Do» — про зізнання комусь про деталі, які ви тримали в таємниці... Про те, через що ви пройшли, ваші почуття, ваші сподівання, вашу біль також... Ця пісня — м'яке нагадування, що кожен проходить через обставини, про які ми можемо навіть не уявляти, і що іноді треба зовсім небагато, щоб бути поряд з тим, кому ти можеш бути потрібен. Навіть якщо це і не так просто, завжди є щось, що ти можеш зробити», — розкриває ідею співачка.[14]

В 2018 році як сторонній виконавець взяла участь в записі електро-соул треку «All Change» франко-британського дуету «POSTAAL», що увійшов до їхнього однойменного альбому.[15]

«Disconova» (2022)

[ред. | ред. код]

Бажання більш активно співати ніколи не полишало Марго, але велика кількість інших справ не давала жодної можливості надовго повертатися в студію, окрім того, вона не мала бажання писати власні пісні, оскільки ще не була готова розкривати свої почуття. І одного разу за філіжанкою кави Гійом Діпан (Guillaume Depagne), креативний директор, з яким Марго працювала над першим диском в студії “AZ”/"Capitol" і з того часу підтримувала спілкування, запропонував їй записати альбом, що складався б із вже відомих пісень, які їй подобаються, — після чого «все склалося природно і легко».[9]

Реліз другого альбому співачки "Disconova" відбувся 3 червня 2022 року під її справжнім ім'ям Margaux de Fouchier у співробітництві з лейблом «Un Plan Simple»[16]. Це англомовна платівка, що переважно складається з кавер-версій відомих диско хітів, переспіваних в стилі босанова (а відтак і назва альбому походить від поєднання назв цих двох музичних напрямків), але містить і деякі переспівані рок хіти. Серед каверів — «Y.M.C.A.» Village People, «Heart of Glass» Blondie, «Last train to London» Electric Light Orchestra й деякі інші[17]. Планувалось додати в альбом і франкомовні хіти, але результат створення кавер-версій для них не задовільнив команду, і від цієї ідеї відмовились.[9]

Подібне незвичне поєднання музичних напрямків співачка пояснила так: «[Босанова] це сонячний, теплий, блискучий спосіб очистити культові речі, які випускають доволі часто. Це дозволяє вам органічно додати екзотичний штрих, щоб висвітити мелодії і тексти, які ви знаєте на па́м'ять, але насправді не приділяєте їм більше уваги. І ще поєднання диско і босанова є несподіваним на папері, змогти їх змішати стало справжнім випробуванням... Думаю, я спробувала надати інтерпретацію, перепривласнити ці пісні в простий, спонтанний спосіб, ближчий мені, не граючи».[5]

22 вересня 2022 вийшов бонус-трек до альбому — ремікс хіта Рода Стюарта «Da Ya Think I'm Sexy?». Також до альбому було створено мерч з його символікою — футболки і світшоти.[9]

Мода і стиль

[ред. | ред. код]

Є автором ряду фотографічних серій в діапазоні від портретів до архітектури і водночас частим гостем по іншій бік фотокамери. Марго з'являлась на сторінках багатьох відомих журналів, від «Marie Claire» до «Vogue», а також впливових онлайн-ресурсів, таких як Highsnobiety.

Протягом двох з половиною років працювала головою з соціальних комунікацій (Head of Social) в компанії з продажів вжитих предметів розкоші «Vestiaire Collective», після чого створила власну консультативну агенцію з брендингу і соціальних комунікацій. Зокрема співпрацює з дизайнерським домом «Maison Matisse», що належить нащадкам видатного художника і декоратора Анрі Матісса, який займає особливе місце у вподобаннях Марго «через його оптимізм, його невтомну працю, його пристрасть, його кольори, його любов до каліграфії»[5].

«[Бажано, якщо] робота — це те, що ти любиш і до чого маєш пристрасть»[18]

Марго зазначає, що двома фільмами, які вплинули на її смаки щодо одягу, стали «Баррі Ліндон» Стенлі Кубрика і «Амадеус» Мілоша Формана, музика і костюми з яких вразили її в дитинстві. Її стиль є спонтанним, залежним від настроїв і бажань, — жіночним, еклектичним і мінімалістським. Серед улюблених модельєрів — австралійка Кім Елері (Kym Ellery), американка Кейт Гольштейн (Cate Holstein), італійка Марія Грація К'юрі (Maria Grazia Chiuri) і міланський бренд The Attico. Улюблені бренди взуття — Ghazal, Loewe, Weston, Fabrizio Viti, Soeur, Carel[19]. «Мені подобаються різні стилі, але часто мені важко їх відтворити, тому я обираю комфорт, адже стиль для мене — це в першу чергу про ставлення», — розповідає вона[19]. Через це серед речей, які найчастіше можна побачити на Марго, — джинси або штани з високою талією, біла футболка або чорний чи прозорий топ з квадратним вирізом, чоботи, кросівки або мокасини, стейтмент-жакет або великий плюшевий жакет.

«Я вірю, що мода — це те саме, що й створювати мистецтво. Замість того, щоб слідувати трендам, важливо вільно носити те, що відповідає вашому настрою і удосконалює вашу чутливість»[18]

Ювелірні прикраси вважає предметами мистецтва, збираючи колекцію, яку можна буде передати, вибираючи їх спонтанно: «В основному із золота, іноді ретро, іноді ультрамодерні, часто — позачасові». Перевагу надає виробам Anissa Kermiche, Yannis Sergakis, Studio Ad. Ornem, Grainne Morton, Loyal.e, Mansano, Annelise Michelson, Dinh Van, Douze, Charlotte Chesnais, Sansoeurs[19].

В 2021 році у співробітництві з французьким брендом жіночого одягу «Fête Impériale» створила колекцію купальників і пляжних речей (кімоно, саронг, сорочка) в теплих і м'яких кольорах «золотої осені», для реклами яких сама виступила в ролі моделі[20]. Речі продаються в ціновому діапазоні 140-360 євро[21].

Марго є прибічником повільної моди, одного з напрямків повільного руху, що протистоїть сезонній моді, масовому виробництву одягу, неетичним і неекологічним методам виробництва. Визнаючи, що тривалий час сама була частиною проблеми, намагається підтримувати більш продумане, відповідальне і етичне споживання, зокрема перешиваючи одяг, який перестає підходити за розміром, обираючи натуральні матеріали і бренди з екологічним виробництвом. Має деякі високоякісні речі, успадковані від матері, які носить багато років, зокрема жакет від YSL.

«Я більше не роблю спонтанні покупки, рідко потураю примхам і насправді волію балувати себе тривкими речами, які я завжди планую тримати у себе роками», — пояснює Марго[22].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Родина

[ред. | ред. код]

Мати Марго загинула в автокатастрофі, коли дівчинці було 11 років [23].

Батько, Філіп де Фуш'є[24], був відомим архітектором, зокрема, брав участь у реконструкції району Прескіль (Presqu'île) в історичній частині Ліону, що входить до спадщини ЮНЕСКО.

Має двох старших сестер, які є дизайнерками, — Паскаль (архітектор інтер'єру) і Дженіфер (сценічний дизайнер)[25].

Тітки і бабуся по материнській лінії довгий час проживали в Тусоні (Аризона).[26]

Проживання

[ред. | ред. код]

Мешкає переважно в Парижі в мансардній квартирі в VI окрузі[27]. Батьківський дім родини де Фуш'є знаходиться в Бретані, в комуні Валь-Андре, і оскільки обидві сестри проживають за кордоном та саме на Марго полягає обов'язок опікуватись будинком, вона регулярно буває на півночі Франції [8] [28].

Смаки

[ред. | ред. код]

Улюблені квіти — півонія, камелія і соняшник (останній через ту особливість, що квітка соняшника повертається слідом за сонцем)[27].

Улюблені письменники — Крістіан Бобен, Франсуаза Саган, Гарі Ромен і Томас Віно (Thomas Vinau)[5].

Громадянська позиція

[ред. | ред. код]

Маючи громадянство США, критично висловлювалась щодо напрямку розвитку держави після обрання президентом Дональда Трампа і змін у федеральному законодавстві щодо абортів, пов'язаних із справою Dobbs v. Jackson Women's Health Organization[29]: «Я безсумнівно розчарована бачити те, що країна, яка хоче бути сучасною та прогресивною, відступає у стількох багатьох напрямках, які є суттєвими для свободи. Такий регрес дуже складно спостерігати. Він приголомшливий, катастрофічний, жахливий... Я засмучена і розлючена...»[5].

Дискографія

[ред. | ред. код]
Назва Instantanés Disconova
Рік 2013 2022
Обкладинка

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Margaux de Fouchier and Léonard Bouix - The Socialite Family. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 6 червня 2022.
  2. ↑ NSPIRATION Margaux De Fouchier. smallable.com. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  3. ↑ а б Margaux Avril, touche-à-tout. Les Confettis (fr-FR) . 8 серпня 2017. Процитовано 26 лютого 2023.
  4. ↑ Margaux Avril Interview – ColoRising (амер.). Процитовано 10 травня 2022.
  5. ↑ а б в г д Rencontre inspirante avec Margaux de Fouchier, électron libre - (fr-FR) . 29 липня 2022. Архів оригіналу за 9 грудня 2022. Процитовано 25 грудня 2022.
  6. ↑ Margaux Avril, le charme et la voix. Les Confettis (fr-FR) . 28 січня 2013. Процитовано 26 лютого 2023.
  7. ↑ Margaux Avril - Instantanés (англ.), архів оригіналу за 3 червня 2022, процитовано 3 червня 2022
  8. ↑ а б Margaux de Fouchier: dulzura con acento francés. HOLA (ісп.). 15 січня 2023. Процитовано 19 січня 2023.
  9. ↑ а б в г KHENG, Vincent (11 липня 2022). INTERVIEW : Rencontre avec Margaux de Fouchier. Just Music (fr-FR) . Процитовано 24 березня 2023.
  10. ↑ Adrien (10 травня 2018). Premiere: French 79 remixes Margaux Avril's "Drifting". Do You Like That Song? (амер.). Процитовано 17 березня 2023.
  11. ↑ Interviews, Clash Magazine Music News, Reviews &; Murray, Robin (31 жовтня 2016). Premiere: Margaux Avril - 'Soon'. Clash Magazine Music News, Reviews & Interviews (брит.). Процитовано 17 березня 2023.
  12. ↑ Listen! Paris starlet Margaux Avril's new track 'Soon' • WithGuitars. www.withguitars.com (брит.). Процитовано 17 березня 2023.
  13. ↑ Margaux Avril Shares the French 79 Remix of Her Single ‘Drifting’ – ColoRising (амер.). Процитовано 26 лютого 2023.
  14. ↑ Margaux Avril Shares Her Latest Single ‘Something You Can Do’ – ColoRising (амер.). Процитовано 26 лютого 2023.
  15. ↑ Postaal - Postaal (англ.), процитовано 17 березня 2023
  16. ↑ Margaux de Fouchier - Disconova. Un Plan Simple (фр.). Процитовано 24 березня 2023.
  17. ↑ Margaux De Fouchier - Disconova (англ.), процитовано 24 березня 2023
  18. ↑ а б Inoue, Elie (27 жовтня 2022). おしゃれパリジェンヌのクオリティ・オブ・ライフ vol.23. ELLE (ja-JP) . Процитовано 3 лютого 2023.
  19. ↑ а б в Nast, Condé (14 січня 2022). A house tour of Margaux de Fouchier's family home in Brittany. Vogue France (fr-FR) . Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  20. ↑ Fête Impériale Paris в Instagram: "The « Velvet Sunset » Collection in collaboration with @margauxdefouchier is available online! Video by @sianasomar Make-up @trinejuel". Instagram (укр.). Процитовано 31 січня 2023.
  21. ↑ #ELLEFashionCrush : Margaux de Fouchier x Fête Impériale, la douce collab de l’été - Elle. elle.fr (фр.). 22 липня 2021. Процитовано 3 липня 2022.
  22. ↑ Louloulove (22 вересня 2020). Margaux de Fouchier - Paris - Interview Mode by Lou Lou Love. Lou Lou Love (брит.). Процитовано 9 серпня 2022.
  23. ↑ Margaux de Fouchier - myBlend (fr-FR) . 28 вересня 2022. Процитовано 14 грудня 2022.
  24. ↑ Philippe De Fouchier. geni_family_tree (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  25. ↑ 29ter. La salle d'eau rêvée de Margaux de Fouchier. www.trone.paris (фр.). Процитовано 14 грудня 2022.
  26. ↑ 住宅情报局. 【VOGUE】 法裔美国人Margaux de Fouchier 在布列塔尼的家_哔哩哔哩_bilibili. www.bilibili.com (zh-Hans) . Процитовано 26 лютого 2023.
  27. ↑ а б Portrait Margaux de Fouchier | Journal | Herbarium. www.herbarium.fr (фр.). Архів оригіналу за 15 вересня 2022. Процитовано 15 вересня 2022.
  28. ↑ Vogue - Margaux de Fouchier. Etienne H. Baussan (амер.). Архів оригіналу за 3 липня 2022. Процитовано 3 липня 2022.
  29. ↑ Dobbs v. Jackson Women's Health Organization (англ.).
Гітара Це незавершена стаття про співачку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марго_Авріл&oldid=46187728