Маргіт Шлахта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маргіт Шлахта
Slachta Margit.jpg
Народилася 18 вересня 1884(1884-09-18)
Кошице, Словаччина[1]
Померла 6 січня 1974(1974-01-06) (89 років)
Баффало, штат Нью-Йорк, США
Громадянство
(підданство)
Flag of Hungary.svg Угорщина
Діяльність політик, соціальний активіст
Володіє мовами угорська
Посада член Національних зборів Угорщини[d]
Конфесія Римо-католицька церква
Нагороди

Маргіт Шлахта[2] (угор. Slachta Margit; 18 вересня 18846 січня 1974) — угорський громадський діяч. У 1920 році стала першою жінкою, обраною в угорський Парламент, в 1923 році заснувала інститут Сестер соціального обслуговування і Католицький релігійний інститут жінок.[3]

Біографія[ред. | ред. код]

Маргіт Шлахта народилася в місті Касса (на той час Угорщина) в 1884 році. Батьки Маргіт мали аристократичні корені. Предки її батька, Кальмана Шлахта (1857-1936) належали до польської знаті, її мати, Борбала Сароссі Сарос (1855-1936) була дочкою поміщика.

У молодому віці Маргіт і її батьки на якийсь час виїхали жити в США.[4] Після повернення в Угорщину, Маргіт вчилася в католицькій школі в Будапешті, працювала вчителем французької та німецької мов.

Політична кар'єра Маргіт Шлахта почалася після закінчення Першої світової війни, коли вона проводила боротьбу за допуск жінок до голосування в Угорщині.

Створила Союз католицьких жінок — організацію за вирішення жіночого питання в Угорщині, в 1920 році стала першою жінкою, обраною в угорський Парламент.[5][6] У 1908 році Шлахта приєдналася до релігійної громади Суспільство соціальної місії. У 1923 році заснувала інститут Сестер соціальної служби. Соціальні сестри були добре відомі у всій Угорщині, так як вони надавали допомогу людям як медсестри, акушерки і надавали притулок для бездомних.[7] Союз сприяв розвитку професійної освіти в галузі соціальної роботи в Будапешті і Клужі. В роботі релігійної громади брало участь багато студентів.

У 1938 році в Угорщині прийняті Перші антиєврейські закони. З того часу Шлахта в опублікованих статтях своєї газети Голос Духа виступала на захист євреїв. В 1943 році уряд закрив її газету, але Шлахта продовжувала публікуватися в «підпіллі».

У 1940 році Угорщина приєдналася до держав «осі». Восени 1940 року почалися утиски євреїв. Шлахта відреагувала негайно, повідомляючи у 1940 році про це. Процес утисків закінчився 9 грудня, коли прийшла телеграма з Міністерства оборони з наказом звільнити затриманих.

У роки Другої Світової війни прихильники Шлахти укривали гнаних євреїв, виступали проти примусової праці і антисемітських законів, їздили до Риму в 1943 році для заохочення папських починань, що засуджували єврейські гоніння.[8]

Після вторгнення в Радянський Союз у червні 1941 року, в якому брала участь і Угорщина, Шлахта протестувала проти багатотисячного примусового вербування євреїв в так звану трудову службу в угорській армії. Євреї були змушені проводити роботи, які були пов'язані з високим ризиком травматизму та смерті.

Шлахта говорила, що заповіти віри вимагають, щоб вони захищали євреїв, навіть якщо це могло призвести до їх власної загибелі. Нацисти окупували Угорщину в 1944 році почалися масові депортації євреїв. Сестри Шлахта влаштували молебень в надії, що це позбавить людей від депортації, відправляли продукти харчування в єврейські гетто, давали притулок людям в монастирях. Шлахта і сестра Сара Шалкахазі лише дивом уникли розстрілу за свої дії. Сестри врятували понад 2000 угорських євреїв.[9] У 1985 році[10] Яд ва-Шем визнав Маргіт Шлахта Праведником народів світу.[11]

Шлахта продовжила роботу в парламенті після виборів 1945 року. Її обрали за списком від Громадянської демократичної партії. Однак, вона вийшла з партії в січні 1946 року і працювала, як незалежний кандидат.[12] Згодом Християнська жіноча Ліга стала самостійним учасником виборів 1947 року, набравши чотири місця.[13]

У 1949 році, побоюючись арешту, Шлахта сховалася в монастирі домініканців. Незважаючи на загрозу тюремного ув'язнення, вона з'явилася 15 травня 1949 року на виборах. Влітку 1949 року вона виїхала з країни. Подорожувала під ім'ям Etelka Tóth по Сполучених Штатах.

У США Шлахта працювала під псевдонімом Борбала Немеш на Радіо Вільна Європа, вела листування під псевдонімом Маргіт Немеш. У 1951 році вирушила до Відня в надії на повернення в Угорщину. Коли ж її надії були розбиті, вона повернулася 5 травня 1953 року назад у США, цього разу під своїм справжнім ім'ям.

Померла Маргіт Шлахта 6 січня 1974 року в місті Баффало, штат Нью-Йорк.

Праці[ред. | ред. код]

  • A puszták rejtekéből az élet centrumába (Budapest, 1918)
  • Elkapott sugarak (Budapest, 1927) (útiélmények az Egyesült Államokból)
  • Pünkösdi tűz (Budapest, 1944)
  • Sugárzó élet. Válogatás Slachta Margit testvér gondolataiból. (Budapest, 1993)

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Мона, Илона. (1997). Шлахта Маргит

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #129963984 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Венгрия. Новейшая история. Маргит Шлахта. на сайте http://aboutmagyar.ru
  3. Bartov, O. & Mack, P. (2001).
  4. Sheetz-Nguyen, Jessica.
  5. Rogow, S.M. (2005).
  6. Phayer, M. (2000) The Catholic Church and the Holocaust, 1930—1965. p. 117 (ISBN 9780253337252)
  7. Sheetz, Jessica A., «Margit Slachta and the early rescue of Jewish families, 1939-42»
  8. Wallenberg Emblekbizottsag
  9. Michael Phayer; The Catholic Church and the Holocaust, 1930—1965; Indiana University Press; p.117-
  10. Mona, Ilona. (1997).
  11. The Righteous Among The Nations - Slachta Margit (1884-1974). Yad Vashem The Righteous Among The Nations Database. October 19, 2013. 
  12. Mária Palasik (2011) Chess Game for Democracy: Hungary Between East and West, 1944—1947, McGill-Queen’s Press, p. 39
  13. Nohlen, D & Stöver, P (2010) Elections in Europe: A data handbook, p931 ISBN 978-3-8329-5609-7

Посилання[ред. | ред. код]