Мардук-надін-аххе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мардук-надін-аххе
mdAMAR.UTU-na-din-MU
Flickr - Nic's events - British Museum with Cory and Mary, 6 Sep 2007 - 203.jpg
Кудурру Мардук-надін-аххе
Народився невідомо
Помер бл. 1081 до н. е.
Громадянство
(підданство)
Вавилон
Діяльність суверен
Титул цар Вавилону
Посада Цар Вавилону[d]
Термін 1099—1081 до н. е.
Попередник Енліль-надін-аплі
Наступник Мардук-шапік-зері
Рід Друга династія Ісіна
Батько Нінурта-надін-шумі
Діти 2 сина

Мардук-надін-аххе' (д/н — бл. 1099 до н. е.) — цар Вавилону близько 1099—1081 до н. е. Ім'я перекладається як «Мардук дарував брата».

Життєпис[ред. | ред. код]

Захоплення влади[ред. | ред. код]

Походив з Другої династії Ісіна (IV Вавилонської династії). Молодший син царя Нінурта-надін-шумі. Близько 1099 року до н. е. скористався невдачею свого небожа — царя Енліль-надін-аплі, проти якого влаштував змову й зрештою повалив. Мардук-надін-аххе сам став царем Вавилону.

Війни з Ассирією[ред. | ред. код]

Вимушений був продовжити війну з Ассирією. Спочатку зазнав поразки від ассирійського царя Тукульті-апал-Ешарри I в боротьбі за спірні землі за Тигром — між Малим Забом та Діялою. Під час другої війни з Ассирією було втрачено міста Дур-Курігальзу, Сіппар і Вавилон, де ворог сплюндрував царський палац. Втім вже в 1089 році до н. е. вавилоняни вигнали ассирійців зі своєї країни. Слідом за цим Мардук-надін-ахх перейшов у наступ, перемістивши кордон до Екаллате (міста на кордоні корінної Ассирії, близько 50 км від Ашшура). В цьому місті вавилоняни захопили бовванів бога Адада й богині Шала. В результаті захопиво бласть Малого Забу, регіону Суху (центральна частина долини Євфрату) до міста Рапіку.

Розбудова[ред. | ред. код]

Посилення влади Мардук-надін-аххе відобразилося у титулатурі — цар Вавилону, цар Шумеру і Аккаду, цар Кардуніашу. Відновлюється головний храм міста Ур. Багато зроблено для відновлення Вавилону, особливо його укріплень, Сіппару, Дур-Курігальзу.

Війни з арамеями[ред. | ред. код]

У 1086 році до н. е. цар Вавилонії стикнувся з новим наступом кочових племен арамеїв, з якими вів війну до самої смерті. Суттєво погіршилося становище у 1081 році до н. е., коли розпочався великий голод у Вавилонії. Це з одного боку послабило військо вавилонян, з іншого — ще сильніше збурило арамеїв для міграції, оскільки значну частину харчів вони отримали завдяки торгівлі з Вавилоном й Ассирією. Внаслідок цього Мардук-надін-аххе зазнав поразки й загинув. Практично усю країну захопили кочівники. Владу успадкував Мардук-шапік-зері.

Джерела[ред. | ред. код]

  • J. A. Brinkman (1968). A political history of post-Kassite Babylonia, 1158—722 B.C. Analecta Orientalia. pp. 119—130, 330—333.
  • Kathryn E. Slanski: Classification, historiography and monumental authority: The Babylonian entitlement Narûs (kudurrus). In: Journal of Cuneiform Studies. Band 52, 2000, S. 95–114.
  • A. Livingstone (2006). «A neglected Kudurru or boundary stone of Marduk-Nādin-Aḫḫē?». Revue d'assyriologie et d'archéologie orientale. 100 (1): 75–82.
  • Kyle Greenwood, The ancient Near East: historical sources in translation, Blackwell Publishing, 2006, p. 156.