Марена середземноморська
| ?Марена середземноморська | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Ряд: | Коропоподібні (Cypriniformes) |
| Родина: | Коропові (Cyprinidae) |
| Підродина: | Вусачеві (Barbinae) |
| Рід: | Barbus |
| Вид: | Марена середземноморська |
| Біноміальна назва | |
| Barbus meridionalis A. Risso, 1827 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Barbus meridionalis |
 EOL: | 211931 |
 ITIS: | 688651 |
 МСОП: | 2567 |
 NCBI: | 77796 |
Марена середземноморська[2] (Barbus meridionalis) — вид коропоподібних риб родини коропових (Cyprinidae).
Риба завдовжки до 27 см, вагою до 200 г.[3] Від марени звичайної відрізняється більшими лусками, дуже довгим анальним плавцем, золотистим кольором, перекресленим чорною смугою, і повною відсутністю зубчастих частинок на останньому твердому промені спинного плавника, що має опуклий профіль. По своїй бічній лінії він має 48-55 великих лусок. На краю верхньої губи є 4 вуса.
Він обмежений південною частиною басейну річки Рона та кількома прибережними потоками у Франції та кількома прибережними потоками на півночі Каталонії в Іспанії. Популяції з Східної Європи та Балкан, що раніше відносили до цього виду, зараз виокремлені у вид Barbus petenyi, а з Італії — до Barbus caninus.
Трапляється у верхніх і середніх течіях гірських річок з прозорими, проточними та багатими на кисень водами, а також у низинних районах, де відсутній Barbus barbus. Вид є залишком фауни дольодовикового періоду. Чутливий до забруднення.
Мешкає в прозорих водах з піщаним та гравійним дном. Харчується дрібними безхребетними та (рідше) рослинами. Розмноження відбувається в період з травня по липень. Він може гібридизуватися з Barbus barbus і Barbus haasi.
На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається нестабільним. В ряді регіонів спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду. Тому марена середземноморська, згідно з Червоним списком МСОП, отримала охоронну категорію «вид, близький до стану загрози зникнення». Крім того, вона занесена до Директиви Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» (Додаток II. Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європейського Союзу, збереження яких потребує створення територій особливої охорони).[2]
- ↑ Crivelli, A.J. (2006) Barbus meridionalis: інформація на сайті МСОП (англ.) 21 червня 2021
- ↑ а б О. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.].: — Львів. 2012. с. 52
- ↑ Froese R., Pauly D. (eds.) (2016). Barbus meridionalis на FishBase. Версія за February 2016 року.
|
Це незавершена стаття про Коропоподібних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
